Читайте также:
|
Лікувально-профілактичної допомоги А. Картиш
Додаток № 6
ПОЛОЖЕННЯ
Про порядок розтину викиднів в масою тіла від 500.0 і більше в строках від 22 тижнів вагітності незалежно від живо- або мертвонародженості, мертвонароджених та новонароджених померлих в неринатальному періоді
Розтину та реєстрації в протоколі патологоанатомічого дослідження підлягають всі померлі в лікувальних закладах новонароджені, незалежно від часи тіла та довжини, від того, скільки часу після народження спостерігались в них прояви життя, а також мертвонароджені масою 1000г. та більше і довжиною тіла понад 30см, викидні масою тіла від 500 г і більше в строках від 22 тижнів вагітності і незалежно від живо- або мертвонародженості. У випадку розтину викиднів вони реєструються в протоколі патологоанатомічого дослідження, свідоцтво про перинатальну смерть на них не оформляється. Послід направляться разом із викиднем і реєструється як біопсійний матеріал. Результати дослідження надсилаються в лікувальний заклад.
Головний лікар пологового будинку забезпечує 100% розтин трупів мертвонароджених та померлих новонароджених, доставку їх у патологоанатоміче бюро (відділення) не пізніше 12 годин після родів мертвонародженого чи смерті новонародженого, мертвонароджений направляється з історією пологів та клінічним епікризом; померлий новонароджений — з історією розвитку новонародженого та клінічним епікризом. Мертвонароджений направляється в патологоанатоміче відділення з послідом. На патологоанатоміче дослідження направляються також посліди від новонароджених, якщо в них є симптоми внутрішньоутробного захворювання, особливо, якщо є підозра на внутрішньоутробну інфекцію. В усіх випадках послід реєструється як біопсійний матеріал.
Завідуючий патологоанатомічим відділенням забезпечує 100% мікроскопічне дослідження матеріалу розтину трупів новонароджених мертвонароджених та послідів.
Головний лікар та завідуючий патологоанатомічим відділенням організовують необхідне вірусологічне та бактеріологічне дослідження матеріалу розтину мертвонароджених, померлих новонароджених та послідів, використовуючи для цього відповідні лабораторії при даному лікувальному закладі чи санепідемстанції.
У випадках раптової смерті дітей, які не були на диспансерному обліку, поза лікувальним закладом їх трупи підлягають судово-медичному розтинові. Патологоанатом може бути залучений для консультативної допомоги за домовленістю з керівником бюро судово-медичної експертизи. У разі раптової смерті дітей, що були на диспансерному обліку, їх трупи розтинаються патологоанатомами.
Для уніфікації оформлення патологоанатомічого діагнозу перинатально померлих використовуються тільки результати розтину трупів плодів і новонароджених та патологоанатомічого дослідження послідів. Клінічні дані про материнську патологію в період вагітності та пологів в патологоанатомічий діагноз не вносяться. Вони обов'язково фіксуються в патологоанатомічому епікризі та в свідоцтві про смерть.
Свідоцтво про перинатальну смерть чи попереднє перинатальне свідоцтво про смерть, патологоанатомічий діагноз та протокол (карта) патологоанатомічого дослідження оформляються патологоанатомом у день розтину.
Дата добавления: 2015-08-20; просмотров: 82 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Санітар патологоанатомічого бюро, централізованого патологоанатомічого відділення | | | Про порядок організації та проведення клініко-патологоанатомічих конференцій в лікувально-профілактичних закладах |