Вихідні дані

Зміст

1. Мета.

2. Вихідні дані.

3. Порядок виконання роботи.

4. Топографічний план нівелювання поверхні по квадратах

І.І. Купчинова.

5. Висновок.

6. Додатки.

Мета:

Отримати практичні навики з обробки результатів нівелювання поверхні по квадратах способом І.І.Купчинова, навчитися складати топографічний план місцевості і освоїти методику відображення рельєфу місцевості за допомогою горизонталей.

Вихідні дані

Під час роботи над цією розрахунково-графічною роботою я працюватиму над варіантом №9. Висота репера, розміщеного на точці Н_А-1 = 242.175 м., відома за умовою. Всі інші необхідні дані для виконання розрахунково-графічної роботи містяться в додатку (абрисі), який розміщений нижче:

Порядок виконання роботи:

1. Контроль взятих відліків по рейці.

По суміжних вершинах квадратів виконується контроль за наступною формулою: «відлік наступний мінус відлік попередній» повинен дорівнювати різниці відліків «наступний мінус попередній» іншої вершини:

a_i-1 – a_i = b_i+1 – b_i

a_i + b_i+1 = a_i+1 – b_i

Допустимі розходження між різницями в формулі ± 20 мм.

2. Обчислюємо різниці відліків по суцільних сторонах квадратів, які утворюють звичайний периметр сітки, за формулою:

;

3. Обчислюємо середні різниці висот на всіх суміжних сторонах квадратів ∆h_{i сер} за формулою:

;

Записуємо ці величини по середині відповідних суміжних сторін квадратів.

4. Обчислення нев’язки зімкнутого ходу за формулою:

5. Обчислення допустимої нев’язки за формулою:

,

де n – кількість станцій (в нашому випадку 12);

6. Перевіряємо чи виконується умова:

− якщо так, то нев’язку роз приділяють порівну між усіма ∆h_{i сер.}

За формулою обчислюють величину v_i:

;

- якщо ні, то повторюються обчислення.

7. Виконуємо контроль правильності обчислень за формулою:

8. Переходимо до обчислення горизонтів приладу (ГП) на першій станції. Використовуємо формулу:

ГП_ст.1=Н_А-1+а_А-1,

де, Н_А-1 – задана висота початкової вершини квадрату,

а_А-1 – відлік по чорній стороні рейки на цій вершині.

ГП₁ = 242.275 м + 2.671 м. = 244.846

9. Продовжуємо обчислення ГП за формулою:

ГП_ст.2 = ГП_ст.1 + ∆h_{i сер.1 виправ.}

ГП_ст.і = ГП_ст.і-1 + ∆h_{i сер.і-1 виправ.}

ГП₂ = 244.846 м + 1.477 м. = 246.323

ГП₃ = 246.323 м + 0.026 м. = 246.349

ГП₄ = 246.349 м + 0.181 м. = 246.53

ГП₅ = 246.53 м – 0.500 м. = 246.03

ГП₆ = 246.03 м – 1.101 м. = 244.929

ГП₇ = 244.929 м – 0.296 м. = 244.633

ГП₈ = 244.633 м – 0.053 м. = 244.58

ГП₉ = 245.337 м + 0.757 м. = 245.686

ГП₁₀ = 245.686 м + 0.348 м. = 246.846

ГП₁₁ = 246.846 м + 1.160 м. = 246.441

ГП₁₂ = 246.441 м – 0.405 м. = 244.846

10. Контроль правильності обчислення виконується за формулою:

ГП_ст.1 = ГП_ст.12 + ∆h_{i сер.12 виправ.}

ГП1 = 246.441 м – 0.405 м. = 244.846

11. Виконуємо обчислення висот вершин квадратів та плюсових точок за формулою:

Н_к = ГП_і – а_і ,

де, Н_к – висота вершини квадратів (або плюсової точки),

ГП_і – горизонт приладу, з якого брали відлік на точку,

а_і - відлік на точку.

12. Після обчислення висот вершин квадратів та плюсових точок переходимо до інтерполювання.

Топографічний план нівелювання поверхні по квадратах І.І.Купчинова

На листі креслярського паперу викреслюємо сітку квадратів у масштабі 1:1000. Сторона квадрата повинна дорівнювати 5 см. Усього квадратів має бути 15 (3х5). Саму сітку викреслюємо зеленою тушшю і товщиною лінії 0,1 мм. Використовуючи дані попередніх обчислень та з абрису, складаємо план нанесення ситуації на місцевість і викреслюємо його в туші, згідно з вимогами до умовних знаків. Наносимо плюсові точки. Виписуємо з точністю до 0,01 м. висоти всіх вершин квадратів і плюсових точок (їх наносимо методом перпендикулярів). Визначаємо найменшу та найбільшу висоти точок на плані місцевості. На основі цього розграфлюємо палетку для подальшого інтерполювання плану місцевості. Інтерполювання – це визначення розташування горизонталей між точками з відомими висотами. Інтерполювання може виконуватись аналітичним методом або з допомогою палетки (як в нашому випадку). В результаті інтерполювання ми отримуємо криві, які називаються горизонталями. Горизонталь – замкнена крива, яка з’єднує точки з однаковими висотами. На палетці кожна горизонталь проводиться на відстані 0,5 см одна від одної і має 0,25 м у висотному значенні на плані. При висоті січення 0,25 м, на плані потовщується кожна четверта горизонталь. На замкнених горизонталях проставляємо бергштрихи, тобто відмітки, що вказують напрям стоку води. Інтерполювання виконуємо на кожній стороні квадрата, а також на одній з його діагоналей, де різниця висот між точками є більш суттєвою. З’єднуємо точки тільки з однаковими висотами. У квадратах, де є плюсові точки, проводимо інтерполювання у напрямках на всі чотири вершини квадрата, які проведені з плюсової точки. Після виконання інтерполювання олівцем і перевірки на знаходження наявних дефектів, виконуємо викреслювання горизонталей в коричневій туші. Звичайні (не потовщені) горизонталі повинні мати товщину 0,12 мм, а потовщені – 0,25 мм. Кожну потовщену горизонталь підписуємо так, щоб верх цифр був направлений у бік підвищення рельєфу.

Висновок:

Виконуючи дану роботу, ми отримали практичні навики з обробки результатів нівелювання поверхні по квадратах, складання топографічного плану місцевості масштабу 1:1000, а також освоїли методику відображення рельєфу місцевості за допомогою горизонталей.

Дата добавления: 2015-08-20