Особливості невербальної комунікації

Відмінності між вербальною і невербальною комунікацією можна

представити наступним чином (див. табл.4.1):

Таблиця 4.1

НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІК АЦІЯ ВЕРБАЛЬНА КОМУНІК АЦІЯ

1. Обмін повідомленнями відбувається «тут і зараз», в рамках конкретної

ситуації, з людьми, що вступили у безпосередню взаємодію.

1.Обмін повідомленнями, може здійснюватись без безпосередньої присутності людини, що їх передає (наприклад, в переказі або у вигляді тексту), дозволяє інформувати про відсутні предмети або явища.

2. Невербальні повідомлення важко розкласти на окремі одиниці; їх ядро

складають найрізноманітніші рухи тіла, скорочення м’язів обличчя, зміни голосу, просторові переміщення, тощо.

2.Складні елементи вербального повідомлення (літери, слова, речення,

фрази) чітко відділені один від одного, їх використання підпорядковане певним

правилам.

3. Невербальна поведінка спонтана, мимовільні рухи переважають над

довільними, неусвідомлювальні над тими, що усвідомлюються.

3.Вербальні висловлювання значною мірою усвідомлені, їх легше аналізувати,

оцінювати, розуміти, контролювати.

4. Невербальну мову люди, як правило, засвоюють самі шляхом спостереження,

копіювання, наслідування

4.Говорити навчають спеціально, родина і суспільство приділяють цьому досить

багато часу і сил.

Перша особливість невербальних повідомлень — їх ситуативність. Тон голосу вказує на теперішній стан промовця і його ставлення до предмету розмови і слухачів, але не може повідомити про його переживання на минулому тижні; люди по-різному будуть стукати в двері в залежності від їх емоційного стану і від того, в чиї двері вони стукають. Різноманітні експресивні рухи (жести, погляди, міміка, характеристики голосу тощо), що доповнюють і суперечать один одному, відображають мінливість психічних станів людини, її ставлення до партнера і ситуації взаємодії.

Друга особливість невербальних повідомлень — їх синтетичність.

Експресивну поведінку важко розкласти на окремі одиниці.

Мимовільність, спонтанність багатьох невербальних дій — ще одна їх особливість. Навіть якщо люди намагаються переховати свої наміри або емоції, замаскувати свої справжні переживання, у більшості вони неодмінно проявляться через «експресивні звички», які важко не піддаються контролю. І нарешті, якщо говорити дітей навчають спеціально (при чому родина і суспільство приділяють цьому досить багато часу і зусиль), то більшість невербальних знаків вони більш-менш успішно засвоюють самостійно — шляхом спостереження, копіювання, наслідування.

Дата добавления: 2015-08-02