Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Класифікація інвестицій

Читайте также:
  1. аблиця 1.2 – Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом.
  2. авіщо потрібний фінансовий аналіз інвестиційного проекту?
  3. агальна характеристика інвестицій в оборотні активи і моделювання поточних фінансових потреб.
  4. адзвичайна ситуація. Класифікація надзвичайних ситуацій.
  5. Аналіз ефективності інвестиційного проекту
  6. Види кредиту та їх класифікація
  7. Витрати і вигоди проекту в аналізі інвестиційних проектів. Цінність проекту

1. За змістом інвестиції:

ü грошові (інвестуються грошові кошти);

ü майнові (інвестується рухоме та нерухоме майно);

ü інтелектуальні (інвестуються права на об’єкти інтелектуальної власності, майнові та інші права);

ü інші (інвестуються паї, акції, цінні папери тощо).

2. Об’єкт вкладення:

ü реальні (вкладення капіталу в реальні активи різних сфер народного господарства з метою відтворення існуючих або створення нових капітальних благ. Це є витрати на придбання матеріальних або нематеріальних активів, які будуть використовуватись протягом деякого тривалого часу, приносячи дохід її власнику. В реальних інвестиціях капітал зв’язується на тривалий період часу.

ü форми реального інвестування: нове будівництво, придбання цілісних майнових комплексів, реконструкція, модернізація, оновлення окремих видів устаткування, інноваційне інвестування в нематеріальні активи, інвестування в створення запасу оборотних активів, інвестування з метою підтримки виробничих потужностей. Фінансові інвестиції – використання наявного капіталу для придбання акцій, облігацій або інших цінних паперів, що випускаються підприємствами або державою.

3. Термін вкладення:

ü короткострокові або поточні (до року);

ü довгострокові (більше року або необмежений термін).

4. Форма власності на інвестиційні ресурси:

ü державні,

ü приватні,

ü іноземні,

ü спільні.

5. Характер участі інвестора в інвестуванні:

ü прямі – передбачають безпосередню участь інвестора в процедурі вибору об’єкта інвестування та процесі вкладання коштів;

ü непрямі – інвестування опосередковане іншими особами (інвестиційними або фінансовими посередниками).

6. Характер спрямування інвестицій:

ü прямі – форма вкладень, яка надає безпосередньо інвестору право власності на цінний папір або майно, наприклад, через внесення коштів до статутного фонду в обмін на корпоративні права.

ü портфельні – вкладення в портфель, тобто в сукупність цінних паперів або майнових коштовностей. Формуючи інвестиційний портфель, інвестор має комбінувати вкладення таким чином, щоб досягти поставленої мети при оптимальних рівнях доходності, ризику і ціни вкладень.

7. Ступінь ризику:

ü високоризиковані – вкладення, які вважаються спекулятивними з точки зору гарантій отримання певного доходу;

ü малоризиковані – вкладення, що вважаються безпечними з точки зору отримання певного доходу.

8. Ступінь ліквідності:

ü високоліквідні (наприклад депозитні сертифікати);

ü низьколіквідні (наприклад, інвестиції в нове будівництво).

Цінні папери – інвестиційні інструменти, які засвідчують право або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила і передбачають як правило виплату доходів у вигляді процентів або дивідендів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів іншим особам.

Класифікація цінних паперів:

Ø боргові – кошти, надані в борг в обмін на право отримання доходу у вигляді процентів і зобов’язання позичальника повернути суму боргу у визначений час (до них належать облігації підприємств, облігації внутрішньої державної позики, казначейські зобов’язання, векселі, депозитні (ощадні) сертифікати);

Ø пайові – передбачають участь у капіталі, надають обмежене у часі право власності на частку капіталу підприємства (до них належать акції);

Ø похідні цінні папери:

- опціони – цінні папери, які надають власникові право купувати або продавати фіксовану кількість відповідних фінансових активів за встановленою ціною протягом конкретного періоду;

- товарні та фінансові фьючерси – зобов’язання, що мають юридичну силу та полягають в тому, що продавці таких контрактів поставлять, а покупці придбають певний товар, іноземну валюту або фінансовий інструмент на певну дату в майбутньому.

Акція – цінний папір без встановленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві на право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Акції можуть бути іменними та на пред’явника, превілейованими і простими. Акціонерам може видаватися сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання емітента векселя (векселедавця) сплати після настання встановленого строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Види векселів: простий і переказний. Простий вексель – цінний папір, який засвідчує обіцянку векселедавця сплатити власнику зазначену суму грошей у визначений строк. Переказний вексель – письмове розпорядження векселедавця іншій особі сплатити власнику векселя визначену суму грошей в обумовлений строк.

Казначейські зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, що розміщують виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчуючи внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Інновація – різновид інвестиції, спрямованої на впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво або соціальну сферу. Реалізація інновацій передбачає вкладення коштів в економіку, яка забезпечує зміну поколінь техніки і технології, систем менеджменту і організації виробництва.

Відповідно до ЗУ “Про інноваційну діяльність”, інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентноздатні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення, виробничого, адміністративного або іншого характеру, що істотно поліпшили структуру та якість виробництва.

Інноваційна діяльність - діяльність, що спрямована на використання, комерціалізацію наукових досліджень та розробок і зумовлює вихід на ринок конкурентноздатних товарів і послуг.

Види: технічні, технологічні. організаційні, соціальні, юридичні.


Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Тема 8: Інвестиційні ресурси.| Економічна оцінка доцільності інвестування.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)