Читайте также:
|
|
Херсонщина має унікальні лікувально-оздоровчі та курортно-рекреаційні можливості: 770 км берегової лінії обох морів, 5 заповідників національного значення, гейзери, сольові і грязьові озера, місце народження мінеральних і термальних вод.
У багатьох районах, зокрема Каховському, Каланчацькому, Генічеському, Білозерському, розвідані значні запаси хлоридно-сульфатно-натрієвих мінеральних вод. У Приазов'ї, на півострові Чонгар, виявлені унікальні геотермальні води з 36-відсотковим умістом йоду.
На півночі правобережної частини області виявлені запаси фосфоритів і бокситів, а на заході – поклади золота. Діють Генічеський і Геройський солезаводи.
По своїм природним і кліматичним умовам Херсонщина належить до числа унікальних куточків світу. Вона розташована в Причорноморській низині, у степовій зоні, по обох берегах нижньої течії Дніпра й має вихід до двох теплих морів - Чорного й Азовського.
У структурі територіально-рекреаційного комплексу Херсонської області виділяються насамперед такі напрями рекреаційної діяльності: лікувально-курортна рекреація, відпочинок та праця на дачних ділянках, туризм та пізнавальна рекреація.
Відзначимо, що найбільшого розвитку в Херсонській області набула лікувально-курортна рекреаційна діяльність. Це пов'язано, насамперед, із
специфікою складу та розміщення рекреаційних ресурсів краю.
У суходільну частину Херсонської області врізається Дніпровський лиман, Тендровська, Каргинська, Каланчакська, Перекопська та інші затоки, а також озеро Сиваш. Уздовж морського узбережжя розташовані піщані
острови, півострови й коси.
Найбільші з них - острів Джарилгач, півострів Єгорлицький Кут, Тендровська коса, Бірючий острів і Арабатська стрілка.
Комфортності відпочинку й туризму сприяє унікальний клімат Херсонщини. Тривалість літа тут становить 5-5,4 місяців на рік. Середня температура повітря трьох літніх місяців становить + 28ºС, температура води коливається від +20ºС до +24ºС.
Уздовж сонячного узбережжя з піщаними пляжами розташовані більше 300 санаторіїв, пансіонатів і баз відпочинку, і це не випадково.
На думку фахівців, південь Херсонщини, по своїх природних властивостях, може бути віднесений до числа кращих лікувально-оздоровчих територій світу. Це райони Херсонської області, розташовані на Чорноморському узбережжі та в гирлі Дніпра - Скадовський район (м. Скадовськ, смт. Лазурне, с. Червоне), Голопристанський район (м. Гола Пристань, села Залізний Порт і Більшовик) і Каланчакський район (села Хорли, Приморське й Роздольне); також на узбережжі Азовського моря, що одночасно межує з озером Сиваш (Арабатська стрілка) - Генічеський район (м. Генічеськ, села Счастлівцево й Стрілкове, селище Генічеська Гірка).
Крім Чорного й Азовського морів, водні рекреаційні ресурси області складають пониззя Дніпра (126 км) та Інгулець (180 км), а також 19 невеличких річок, чисельні прісні, солоні та грязьові озера, лимани, Каховське водоймище.
Для відпочинку й оздоровлення можна використовувати численні чорноморсько-азовські озера. Найвідоміше з них знаходиться на околиці районного центру Гола Пристань. Біля солоного грязьового озера розташований санаторій "Гопри", відомий ще в ХІХ столітті.
У районі села Новочерноморье, уздовж Тендровської затоки, у солончаковому степу піднімається група курганів "Нори лисиці", що належать до епохи бронзи (IV-I тыс. до н.е.). Морські острови Смолений, Орлів, Бабій є найбільшим у світі місцем гніздіння чорноголової чайки.
Рухаючись уздовж узбережжя на схід, знаходиться курортна зона Скадовського району. Це місто Скадовськ і селище Лазурне. На думку фахівців, ця зона найбільш сприятлива для оздоровлення дітей. Купальний сезон тут починається з травня (16-20ºС) і закінчується наприкінці вересня (16-22ºС).
У східному напрямку від Лазурного 27-мі кілометровою стрілою пролягла коса й острів Джарилгач. Його назва в перекладі з тюркського означає "острів обпалених дерев", а в 15 столітті італійські мореплавці називали його "Ізольда Росса" або "Рожевий острів".
Влітку вода Джарилгацької затоки прогрівається до 26-33ºС, вона містить велику кількість йодо-бромних солей, тому має лікувальні властивості. Південне узбережжя острова омиває відкрите море. Мисливські угіддя о. Джарилгач нараховують біля тисячі голів оленів, ланей і муфлонів. Озера цього острова - улюблені місця диких качок. Напроти острова уздовж північної частини Джарилгацької затоки розташовані численні пансіонати, будинки відпочинку й дитячі оздоровчі табори.
Переваги природних рекреаційно-оздоровчих ресурсів Скадовської курортної зони на цьому не закінчуються. Тут виявлені кілька джерел мінеральної води для бальнеологічного лікування й внутрішнього вживання.
У межах Скадовського рекреаційного району відкриті й вивчені перспективні родовища лікувальної грязі.
Зона відпочинку Генічеського району знаменита, у першу чергу, Арабатською стрілкою. Це піщана коса, що простягнулася між Сивашем і Азовським морем. Це унікальне місце. З одного боку - 112 км прекрасного пляжу з теплим морем, де двометрова глибина починається лише за 200-400 метрів від берегу, а вода прогрівається до 30ºС. З іншого боку - Сиваш - унікальна природна фабрика гідромінералів. За рахунок природного випарювання концентрація солі в морській воді тут зростає в 16 разів [1].
Крім цілющої води, на Арабатській стрілці є величезні запаси лікувальної грязі й ропи (перенасиченого розчину солі).
Заповідні місця, рибальські й лісові угіддя є складовою частиною туристично-рекреаційного комплексу Херсонщини.
У Херсонській області є всі умови для розвитку науково-
пізнавального, екологічного, релігійного, "зеленого" туризму; проведення ярмарок та спортивних змагань.
До подієвих туристсько-рекреаційних ресурсів варто віднести щорічні різні фестивалі, серед яких «Купальськi зорi» у Голій Пристані, дитячий фестиваль «Золоте зернятко» в Залізному Порту, «Мельпомена Таврiї», «Черноморські ігри» в Скадовську. Найпопулярнішим був фестиваль «Таврійські Ігри» у м. Каховка, але з 2006 року він проводиться в Києві.
Дата добавления: 2015-08-02; просмотров: 489 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Історико-культурні ресурси | | | РОЗДІЛ 5. МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНА БАЗА |