Нерудні мінеральні ресурси Гірничохімічні мінеральні ресурси (апатити, фосфорити, сірка, солі тощо) є в Росії, Марокко, Китаї, США, Західній Сахарі, Австралії, Тунісі, Перу.

Значні запаси сірки залягають у надрах Росії, Польщі, України, Іраку, США, Мексики, Чилі.
Мінеральні технічні ресурси мають унікальні фізичні властивості й тому є дуже цінними для економіки. Наприклад, алмаз — найтвердіший з мінералів, азбест — вогнестійкий і кислототривкий, графіт — вогнестійкий, пластичний, хімічно інертний, слюда — не проводить електричного струму.

Найбільш відомі родовища алмазів зосереджено в Африці (понад 90% світового видобутку).

Лідерами з видобування алмазів є ПАР, Росія, США, Бразилія, Індія.

Великі родовища азбесту є в Росії, Китаї, Канаді, США, Японії, ПАР.

Промислові родовища графіту зосереджено в Росії, Китаї, Чехії, Індії, Швеції, Мексиці, Мадагаскарі. Слюда є в надрах Індії, Бразилії, США, Росії, Канади.

Земельні ресурси – це всі землі, що використовуються в господарській діяльності людини, а також землі, які можуть використовуватися в різних галузях господарства, належать до відновлюваних природних ресурсів і характеризуються певною територією, якістю ґрунтів, кліматом, рельєфом, гідрологічним режимом, рослинністю тощо.

Земельний фонд становить 25 % загальної площі планети. Це приблизно 13,4 млрд гектарів. Країни, що мають найбільші площі орної землі, розташовані в північній півкулі (США, Росія, Індія, Китай, Канада, Бразилія). Найбільш родючі землі, що не потребують збагачення, становлять лише 11 % земельного фонду. Частка оброблюваних земель від її загальної кількості у різних регіонах світу є незначною. Це пов'язано з різними природними умовами в регіонах та великою загальною площею земель. Так, великі території Азії зайнято пустелями, болотами і майже 50 % площі — горами. Гострий дефіцит земельних ресурсів спостерігається в Китаї, Японії, Бангладеш, Індії, Сінгапурі. Складні проблеми з використання земель є в країнах Африки та Австралії. Нині особливого значення набуває збереження земельного фонду. Це потребує грамотного землекористування: правильного обробітку земель, рекультивації (відновлення ґрунтового покриву після видобувних і будівельних робіт), раціонального використання хімічних добрив.
Кліматичні ресурси -значно впливають як на життя людей, так і на їхню діяльність. Клімат досить помітно позначається на здоров'ї людей, зональності сільськогосподарського виробництва, роботі повітряного і водного транспорту, розміщенні курортно-туристичного комплексу тощо.

Залежно від мети використання розрізняють сільськогосподарські та рекреаційні ресурси клімату.

! Для використання енергетичних ресурсів клімату (енергії Сонця вітру) застосовують геліо- та вітроенергетичні пристрої, які дають можливість одержувати досить дешеву екологічно чисту електроенергію.

1. Сільськогосподарські кліматичні ресурси охоплюють термічний режим повітря і ґрунту, запаси вологи. Кожна широта на Землі в певний період 1 року одержує певну кількість тепла і світла, що необхідні для активного розвитку с/г культур (періоду вегетації) - тому кожна країна, виходячи з певних кліматичних ресурсів своєї місцевості, спеціалізується на вирощуванні окремих видів або сортів рослин.

2. Рекреаційні кліматичні ресурси визначають за комплексними показниками, які відображають зв'язок метеорологічних умов і самопочуття людини. Ці показники дають уявлення про ступінь сприятливості клімату для відпочинку та лікування людей. Найсприятливішим є субтропічний кліматичний пояс.

Водні ресурси – всіповерхневі та підземні води, які використовуються або можуть використовуватися в господарській діяльності (води oзер, річок, льодовиків, підземні води, опріснені води морів). Загальні запаси води на планеті становлять близько 1,4 млрд кубічних кілометрів. З них на прісні води припадають лише 2,5%. Більша її частина зосереджена в льодовиках і багаторічних снігах, якими покрито 10 % суходолу. Прісні води, доступні людині для безпосереднього використання, становлять менш як 1 % усіх запасів води на Землі. Запаси доступної прісної води розміщені дуже нерівномірно. Так, в Африці лише 10% населення мають регулярне водозабезпечення, в той час як у Європі цей показник становить 95 %.

Одним зі способів одержання прісної води є опріснення морської, який застосовують в Японії, Кувейті, Туркменистані, Азербайджані.

! Одним з найбільших споживачів прісної води є сільське господарство. Так, на вирощування 1 т пшениці потрібно 800 — 1200 м3, рису — 5 000-7000 м3, бавовнику — 4000—5000 м3 води. До крупних споживачів води належить і промисловість, особливо хімічна, металургійна та енергетика.

Ресурси Світового океану - с укупність мінеральних, енергетичних та біологічних запасів, що містяться в океанах. Це величезне сховище природних ресурсів, що за своїм потенціалом не поступається ресурсам поверхні Землі.

До мінеральних ресурсів Світового океану відносять

· морську воду, становить 94% усього об'єму гідросфери планети - запаси «живої руди», що містить 70 елементів періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Вода є «постачальником» кам'яної солі, яку споживає все людство. Її видобуток із цього джерела становить 30 % від загального.

· ресурси дна - найбільше значення мають розвідані запаси нафти і газу. На них припадають половина всіх світових запасів і 90% вартості всіх ресурсів, що добувають з морського дна. Найбільшим є видобуток у водах Перської, Венесуельської, Мексиканської заток, Північного та Каспійського морів. Кам'яне вугілля з морського дна видобувають Велика Британія, Канада, Нова Зеландія, Японія, Австралія. Важливе місце посідають і залізомарганцеві конкреції. У перспективі зростатиме видобуток залізної нікелевої, мідної, олов'яної, титанової руд, а також хімічної сировини: сірки, сполук магнію, брому, калію, фосфоритів.

· енергетичні ресурси Світового океану. Сумарна потужність припливів на нашій планеті, за оцінкою вчених, становить 1 - 6 млрд кіловатів. Найпотужнішими ресурсами припливної енергії володіють: Франція, Велика Британія, Росія, Японія, Австралія, Аргентина, США (висота припливу сягає 10-15 м). Використання термальної енергії океанських вод є перспективним завданням людства.

· біологічні ресурси Св.ок. - представники рослинного й тваринного світу - риби, молюски, ссавці, ракоподібні, водорості використовуються як продукти харчування, є сировиною для промисловості, с/г, медицини.

! Загальний об'єм біомаси Світового океану - 35 млрд тонн. До найбільш продуктивних належать Берингове, Охотське та Японське моря і Північна Атлантика.
Біологічні ресурси - усі організми живої природи (рослини і тварини), їх генофонд, а також продукти життєдіяльності, що використовуються чи можуть використовуватися в господарській діяльності людини. Наприклад лісові.
Лісові ресурси - це ліси певної території, які використовуються або можуть використовуватися для задоволення будь-яких потреб суспільства.

Вони складаються з деревних, технічних, харчових, кормових, лікарських ресурсів. Ліси виконують також захисні, водоохоронні, оздоровчі, заповідні функції. Загальна площа Землі, покрита лісами, становить 28% усієї території суходолу. Загальна площа лісів на планеті - 359 млрд га, у тому числі хвойних - 127 млрд га і листяних — 232 млрд га. Основна частина лісів розташована в помірному і тропічному поясах (мал. 35). Крім того, на планеті виділяють два пояси лісових ресурсів: північний і південний. У північному переважають хвойні породи дерев, у південному — листяні. Найбільші площі лісів збереглися в Азії, найменші — в Австралії, але лісистість їх різна.

Найбільші запаси деревини є в Росії, Канаді, Бразилії, США (« безлісі» країни: Бахрейн, Катар, Лівія).

! За останні 200 р. кількість лісів на Землі зменшилася майже вдвічі. Щороку їх площа скорочується на 125 тис. квадратних кілометрів, що дорівнює площі Австрії і Швейцарії разом.

Основні причини - вирубування (з метою використання деревини, збільшення площ с/г угідь, будівництва); природна загибель (пожежі, кислотні дощіі, радіаційного забруднення).

Рекреаційні ресурси – це об'єкти та явища природного й антропогенного походження, що використовуються для туризму, лікування, відпочинку. Виділяють два напрями: природний і соціально-економічний.

ü Природні - морські узбережжя, береги річок, озер, ліси, парки, гірські райони тощо.

ü соціально-економічні - культурні об'єкти, пам'ятники історії, архітектури, етнографічні елементи (Версаль у Франції, Велика Китайська стіна в Китаї, піраміди в Єгипті, Києво-Печерська лавра в Україні та ін.)

До основних рекреаційно-туристичних берегових районів належать : узбережжя Середземного, Балтійського, Чорного,Північного та Японського морів, Біскайської затоки, півострів Флорида, острови Куба, Мадагаскар, БагамськіГавайські, східне узбережжя Австралії та Індії.

Розвиток міжнародного туризму приносить деяким державам чималі прибутки. Найбільша кількість туристів відвідує Іспанію, Швейцарію, Японію, Туреччину, Італію, Францію, Індію, США. (Надмірне використання рекреаційних ресурсів останнім часом призвело до забруднення водойм, повітря, ґрунтів та ін. З цими проявами ведеться боротьба).

---

Дата добавления: 2015-08-02