Розділ 3. Історія формування області

Знатні вельможі царського двору за часів Катерини казали про цей край: "Якщо існує рай земний, то це - Таврійська губернія!". Потьомкін називав створене ним нове місто південним Амстердамом, північною Пальмірою та південною столицею Російської імперії. Але у 18 столітті розпочалась новітня історія краю. А якщо зазирнути у давнину, під пилом багатьох століть ми знайдемо багатющу історичну спадщину, що належить таврійській землі, як центру Південного Причорномор'я.

Територія сучасного Херсона була заселена вже більше 10 тис. років тому. Це край полінаціональної культури, адже крізь древнішу цивілізацію Нижнього Причорномор'я пролягло південне перехрестя світових шляхів, створювався євро-азійський міст давніх культур, що вибудовувався, починаючи з ХХІІ століття до н.е. протягом багатьох історичних епох. Тут модна знайти залишки давніх поселень степняків, язичників, антів, іудеїв, мусульман, християн, половців, кіммерійців, скіфів, хазарів, сарматів, греків, римлян, турків тощо.

Першою державою, що виникла в VII в. до н.е. на території Херсона, була Скіфія. Найбільша із відомих у світі цивілізацій лишила після себе 3600 давніх курганів. Тож золото скіфів, в яких скарбницях світу воно б не опинилось, належить землі Таврії.

Наступний етап освоєння Херсона пов'язаний з виникненням Київської Русі.

Багато з подвигів античних героїв, легенди про які надійшли до нашого часу, були здійснені саме тут. Навіть спортивні ігри ще до Олімпійських часів почали проводитись на Тендрівській косі, що на той час мала назву Ахіллово-дрому. За часів існування древнього слов'янського поселення - Олешшя (1212 рік) крізь ці славетні землі проходили походи київських князів, саме тут вони зимували та збирали свої дружини, що прямували із "варяг у греки".

Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася

під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей. На хвилі національного опору початку 18 ст. січове товариство обрало Кошовим отаманом Гордієнка, козака Платнирівського куреня. Кость Гордієнко – випускник Київської духовної академії, як один зі складачів однієї з перших в історії людства демократичної Конституції («Конституції України Гетьмана Пилипа Орлика»). – останній уславлений кошовий отаман. На території Кам’янської Запорозької Січі (біля сучасного села Республіканець Бериславського району Херсонської області) на січовому цвинтарі до нашого часу збереглися могила Костя Гордієнка, і хрест на могилі. Курган з похованням отамана є складовою частиною пам’ятки національного значення «Кам’янська Запорозька Січ». Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства. У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії.

У XVIII в. території лівобережного Херсона увійшли до складу Росії. З того часу почалося інтенсивне заселення і економічне освоєння причорномор'я.

На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною. В кінці XIX - початку XX століття Херсонська губернія стала одним з крупних районів кустарної промисловості півдня України. Після 1917 року колишнє адміністративно-територіальне ділення України було скасовано. У липні 1919 року було ухвалене рішення розділити Херсонську губернію на дві - Херсонську і Одеську. У грудні 1920 року Херсонська губернія була перейменована в Миколаївську. 30 березня 1944 року була створена Херсонська область [4].

Дата добавления: 2015-08-02