Про стан роботи педагогічного колективу з формування в учнів ціннісного ставлення до культури та мистецтв

(співдоповідь вчителя художньої культури Гурбан Л.А.).

У наших руках найбільша з усіх цінностей – Людина. Ми творимо Людину, як скульптор творив свою статую з безформного шматка мармуру: десь у глибині цієї брили лежать прекрасні риси, які потрібно добути, очистити від усього зайвого.

В. Сухомлинський.

Художньо-естетична освіта завдяки розмаїттю засобів впливу на особистість і потенціальним можливостям посідає особливе місце в системі загальної середньої освіти, впливаючи на процес саморозвитку людської духовності, залучаючи людину до світових художніх надбань. Це позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому.

Важливим завданням художньо-естетичного виховання в школі є формування почуттів учнів як необхідної частини їх духовної культури, збагачення їх емоційно-естетичного досвіду, інтересів, поглядів у процесі спілкування з мистецтвом та розвиток універсальних якостей творчої особистості. Самн предмети художньо-естетичного циклу спрямовані на те, щоб відкрити в дитині найпотаємніші, найтонші почуття. Саме музичне мистецтво та художня культура є тими шкільними предметами, які дають можливість дитині для творчості, для самостійного пошуку, для висловлення свого власного бачення світу.

Великий педагог В. О. Сухомлинський підкреслював: «Навчання – це лише одна з пелюсток тієї квітки, що називається вихованням у широкому розумінні цього поняття. У вихованні немає головного та другорядного… У вихованні все головне – й урок, і розвиток різнобічних інтересів дітей поза уроком, і взаємовідносини вихованців у колективі… Сорок п’ять хвилин уроку – одне з дивних педагогічних явищ, коли різноманітні впливи зливаються в єдиний комплекс. І, зливаючись, вони утворять такої величезної сили фактор розвитку дитини…»

Урок художньої культури – це справжній театр емоцій, вражень, захоплень, адже вчителю потрібно відірвати учня від ілюзорного світу комп’ютера та широко відчинити вікно мистецтва, що надихає, наповнює новими силами до життя. Як зацікавити, переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів? Адже ми спостерігаємо знищення таких найбільш життєвих цінностей, як людина, її життя, Батьківщина, патріотизм. Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не може існувати. Ось чому становлення ціннісної особистості в сучасній ситуації є однією з найбільш важливих і актуальних завдань, які спроможний виконати предмет художня культура.

Як же повинен учитель формувати в своїх вихованцях ціннісне ставлення до культури та мистецтва? Адже на сучасному етапі учні цікавляться лише новими гаджетами, комп’ютерними іграми. Класична музика та живопис мало кого цікавить. Тому саме на уроках художньої культури учитель повинен так подати матеріал, щоб зацікавити учнів і спонукати їх самостійно цікавитись надбаннями світової культури та мистецтва.

З 9 класу учні знайомляться з різними видами мистецтва,їх розвитком. Саме на цьому етапі необхідно їх зацікавити. Тому я порівнюю мистецтво з храмом і пропоную учням зобразити храм мистецтва, яким кожен собі його уявляє. Вивчаючи тему «Декоративно-прикладне мистецтво» учні не тільки знайомляться з його видами, а й самі виконують ті речі, які вони можуть зробити: вишивки, писанки, речі з бісеру, випалювання на дереві та ін..

Вивчаючи тему «Кіно» учні пробують самі створювати невеличкі фільми, наприклад, «Моє село», «Андріївські вечорниці». Дізнаються учні і про те, де зберігаються скарби світової і української культури, знайомляться з видатними музеями як інших країн, так і України та Вінниччини, створюють презентації на цю тему.

Вивчаючи культуру України, учні дізнаються про її витоки, знайомляться з культурою Трипілля, скіфів, Київської Русі. На слайдах вони бачать шедеври давньої культури, чують звуки давніх інструментів, пробують самі відтворити стародавні орнаменти, побачені на посуді, знайденому під час розкопок трипільського селища. Це все наближає їх до культури минулого і об’єднує із сучасною культурою. До уроків учні готують невеликі повідомлення про розвиток української культури, театру, архітектури. Саме завдяки і урокам художньої культури учні поринають в атмосферу далекого минулого, відчувають на собі подих історії. Адже мистецтво нерозривно пов’язане з історією.

Створюють учні і невеликі проекти про художників, скульпторів, композиторів, які так чи інакше пов’язані з Україною. Це І. Рєпін, В. Тропінін, К. Малевич та ін. знайомляться учні з творчістю скульптора Пензеля, який в основному працював з деревом і якого називають українським Мікеланджело. В основному його твори зберігаються у великих музеях за кордоном. Це сповнює серця учнів гордістю за наших відомих земляків.

Знайомляться учні і з культурою інших країн – починаючи з Греції, античної культури і закінчуючи культурою африканських племен. Вони захоплюються красою Тадж-Махала і англійськими садами, слухають музику Моцарта і подумки кружляють у вальсах Штрауса, відкривають разом з мандрівниками культуру майя та ацтеків.

Вчитель на уроках художньої культури завжди має створити творчу позитивно активну емоційну атмосферу, як справжній чарівник-казкар, повинен обгорнути дітей своєю природною щирістю, доброзичливістю, особливим артистизмом, витонченим розумінням прекрасного. Отже, на уроках художньої культури можна формувати творчу особистість учня, а також ціннісне ставлення до культури та мистецтва як важливий чинник їхнього духовного розвитку.

Закінчити б я хотіла словами видатного німецького піаніста і педагога Артура Шнабеля: «Роль педагога полягає в тому, щоб відкривати двері, а не в т ому, щоб проштовхувати в них учнів». Вважаю, що кожен учитель у своїй педагогічній діяльності має взяти цей вислів на озброєння.

Дата добавления: 2015-08-02