Передмова

ЗОШИТ

для самостійної роботи

з дерматології та венерології

для студентів спеціальності «Лікувальна справа»

П.І.Б. студента /_______________________________/

Група /_______________________________/

Викладач: Спірєва Валентина Іванівна

Кривий Ріг

2013-2014 н.р.

ПЕРЕДМОВА

У 90-х роках минулого століття в Україні утворилася складна епідеміологічна ситуація щодо інфекційних захворювань, зокрема заразних захворювань шкіри та хвороб, що передаються статевим шляхом.

Значного поширення набули захворювання, що передаються статевим шляхом, другого покоління: хламідіоз, мікоплазмоз, цитомегаловірусна інфекція.

Актуальною проблемою для України залишається досить високий рівень захворюваності на такі гострозаразні хвороби шкіри, як короста, мікроскопія, трихофітія.

Хвороби шкіри – мікоз, дерматит, екзема, псоріаз уражують значну частину населення. Все частіше діагностують такі тяжкі дерматози, як пухирчатка, дерматит Дюрінга.

Високою залишається потреба населення у кваліфікаційній спеціалізованій дерматовенерологічній допомозі.

Після вивчення дисципліни студенти повинні знати:

― основи санітарно-гігієнічного режиму шкірно-венерологічного диспансеру та організацію його роботи;

― основи етіопатогенезу, чинники ризику, клінічні ознаки, діагностику шкірних та венеричних хвороб;

― основні принципи лікування, правила догляду за хворими на шкірні та венеричні хвороби;

― профілактичні заходи та тактику медичного персоналу;

― культуру зовнішнього нагляду, поведінки медичного персоналу, утримання маніпуляційного та процедурного кабінетів у належних санітарних умовах;

― правила проведення люмінесцентної діагностики (лампою Вуда);

― правила збирання матеріалу з пухирців для дослідження на акантолітичні клітини (мазок-відбиток);

― правила збирання матеріалу для лабораторної діагностики на виявлення коростяного кліща;

― правила готування матеріалу для обстеження на бліду трепонему;

― правила збирання крові в дорослих і дітей на експрес-діагностику сифілісу;

― порядок підготовки пацієнта до пункції регіонального лімфатичного вузла;

― порядок підготовки пацієнта до люмбальної пункції та догляду за пацієнтом після її проведення;

― правила збирання виділень із сечівника, передміхурової залози, сім’яних пухирців, прямої кишки в чоловіків для обстеження на гонококи та трихомонади;

― правила збирання виділень із сечівника, піхви, каналу шийки матки, прямої кишки в жінок;

― правила збирання виділень із сечівника, піхви, каналу шийки матки, прямої кишки в дівчаток.

Студенти повинні вміти:

― зробити епідеміологічний аналіз увипадку шкірних та венеричних хвороб;

― здійснювати поточну та заключну дезінфекцію у вогнищі шкірних та венеричних хвороб;

― проводити різні форми санітарно-освітньої роботи;

― обстежувати членів родини та осіб, які контактували із хворими на шкірні та венеричні захворювання;

― виявляти джерело зараження;

― заповнювати екстрене повідомлення в разі виникнення шкірних і венеричних захворювань;

― проводити дезінфекцію предметів догляду, інструментів для обстеження та лікування хворих;

― проводити дезінфекцію шкіри рук медичного персоналу під час обслуговування хворих на шкірні та венеричні хвороби;

― збирати волосся, лусочки для обстеження на наявність патогенних грибів;

― ставити шкірні проби краплинним і компресним методами;

― брати, зберігати і транспортувати кров для дослідження на КСР, РІБТ і ВІЛ-інфекцію;

― робити внутрішньовенні, внутрішньом’язові, підшкірні та внутрішньошкірні ін’єкції;

― очищати вогнище ураження на шкірі для раціонального використання зовнішніх лікарських форм;

― застосовувати охолоджувальні примочки, вологовисихаючі пов’язки, дерматологічні компреси, збовтувальні суміші, пасти, олії;

― застосовувати мазі: змащувати частини тіла без пов’язок, накладати мазеві пов’язки і компреси, втирати мазі;

― накладати чистий іхтіол, пластир;

― робити епіляцію волосся при непаразитарному та паразитарному сикозі;

― обробляти здорову шкіру, яка оточує вогнище піодермії;

― обробляти піококові виразки;

― вживати заходів щодо профілактики мікротравм на підприємствах і в сільському господарстві та вміти обробити мікротравми для запобігання піодермії;

― складати план заходів щодо профілактики піодермії в дитячих закладах, пологових будинках, перукарнях;

― готувати хворих з мікозами до застосування лікарських форм (постригти або видалити волосся, зняти кірочку, лусочки), дотримуючись при цьому техніки безпеки;

― складати план заходів профілактики мікозів у лазнях, перукарнях, басейнах, душових, дитячих і лікувальних закладах, контролювати його виконання;

― обробляти різними методами хворих на коросту та педикульоз;

― складати план спільних протиепідемічних заходів у випадку паразитарних захворювань (школи, дитячий садок, дезстанції, санітарно-епідеміологічної станції та ін.);

― розробляти план заходів щодо внутрішньолікарняної профілактики поширення ВІЛ-інфекції;

― складати рекомендації щодо профілактики СНІДу для персоналу лабораторій, донорських і фельдшерсько-акушерських пунктів;

― застосовувати примочки при ускладнених твердих шанкерах;

― промивати сечівник у чоловіків, проводити інстиляцію в сечівник, накладати зігрівальний компрес при епідидиміті, вводити бужі, роботи масаж передміхурової залози;

― промивати сечівник у жінок, проводити інстиляцію в сечівник, спринцювати піхву, робити піхвові ванночки, змазувати канал шийки матки.

Студенти мають бути поінформовані про:

― моральну та юридичну відповідальність за розголошення професійної таємниці;

― моральну та юридичну відповідальність за виконання лікарських призначень;

― особливості догляду за хворими на заразні шкірні та венеричні хвороби і правила поведінки медичного персоналу щодо профілактики профзахворювань.

Після вивчення дисципліни проводиться диференційований залік.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Анатомія, фізіологія шкіри.

2. Методи дослідження хворого, що застосовуються в дерматології.

3. Принципи загального та місцевого лікування в разі шкірних хвороб.

4. Види інструктажів з техніки безпеки.

5. Проведення заходів інфекційної безпеки та інфекційного контролю.

6. Індивідуальні засоби захисту під час проведення протисифілітичної терапії венеричним хворим.

7. Професійні захворювання шкіри.

8. Клінічні ознаки дерматиту Дюрінга.

9. Клінічні ознаки пухирчатки.

10. Пухирцеві захворювання шкіри, колагенози.

11. Клінічні різновиди новоутворень шкіри.

12. Гноячкові захворювання шкіри.

13. Дерматомікози.

14. Туберкульоз шкіри.

15. Загальна характеристика перебігу сифілісу.

16. Організація боротьби з венеричними хворобами.

17. Організація боротьби із захворюваннями, що передаються статевим шляхом:

¾ СНІДом;

¾ хламідіозом;

¾ трихомоніазом.

18. Профілактика шкірних і венеричних хвороб.

19. Організація боротьби з венеричними хворобами.

ТЕМА №1 «Анатомія і фізіологія шкіри. Методи дослідження хворого, що застосовуються в дерматології. Принципи загального та місцевого лікування. Питання деонтології в практиці дерматовенеролога. Побічна дія лікарських засобів»

План:

1) Анатомія і фізіологія шкіри.

2) Методи обстеження хворого.

3) Загальне лікування.

4) Місцеве лікування і застосування лікарських форм для місцевого лікування;

5) Побічна дія лікарських засобів;

6) Етика і деонтологія в дерматології.

Кількість годин: 2

Актуальність теми: Останнім часом дуже поширилась шкірна патологія, тому середній медичний працівник повинен бути обізнаним у клінічних проявах шкірної патології, шляхах передачі, методах обстеження, які треба провести для встановлення діагнозу. Також фельдшер повинен розумітися на алергійних захворюваннях, їх клінічних проявах, невідкладних станах, які можуть виникнути під дією алергена, а також повинен своєчасно встановити діагноз та надати невідкладну допомогу. Також середній медичний працівник повинен знати побічну дію лікарських засобів. Велику роль в роботі з пацієнтами відіграє знання етики взаємовідносин і деонтології серед медичного персоналу, та збереження лікарської таємниці.

Опрацювати літературу за підручниками:

1) Зудін Б. І. «Кожные и венерические болезни» с. 4-36;

2) Новосад Л.С. «Шкірні та венеричні хвороби» с 13-37, 39-41;

3) Шегедин М.Б. «Дерматологія, венерологія» с 11-61.

Питання для самоконтролю:

1. Із скількох шарів складається шкіра? __________________________________________ 2. Напиши шари епідермісу: ____________________________________________________

____________________________________________________________________________

3. Що відноситься до придатків шкіри? __________________________________________

____________________________________________________________________________

4. Які існують різновиди потових залоз? _________________________________________

5. Перелічи функції шкіри: ____________________________________________________

____________________________________________________________________________

5. Опиши вікові особливості шкіри: _____________________________________________

____________________________________________________________________________

6. Що таке деонтологія і які особливості патронажної роботи треба ураховувати при роботі з певною групою пацієнтів? _____________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

7. Які існують принципи лікування дерматологічних хворих? _______________________

____________________________________________________________________________

8. Що входить в поняття комплексного лікування? ________________________________

____________________________________________________________________________

9. Які методи включає в себе загальне лікування? _________________________________

____________________________________________________________________________

Назви побічні дії антибіотиків: _________________________________________________

____________________________________________________________________________

Які патологічні стани або захворювання можуть виникнути після довготривалого прийому глюкокортикостероїдів? _______________________________________________

____________________________________________________________________________

Перелічи чинники, від яких залежить успіх місцевої терапії: ________________________

____________________________________________________________________________

Опиши показання та протипоказання для накладання примочок: ____________________

____________________________________________________________________________

Чому накладання примочок протипоказано дітям до 2 років? ________________________

____________________________________________________________________________

Тестові завдання по темі «Анатомія і фізіологія шкіри. Методи дослідження хворого, що застосовуються в дерматології. Принципи загального та місцевого лікування. Питання деонтології в практиці дерматовенеролога. Побічна дія лікарських засобів»

Примітка: в тестах можливі декілька варіантів правильних відповідей

1. Шари епідермісу:

1.Базальний;

2.Сосочковий;

3.Сітчастий;

4.Блискучий;

5.Жировий.

2. Роговий шар містить:

1. Меланін;
2. Кератин;
3. Кератогеалін;
4. Елендин.

3. Для клітин базального шару не є властивим:

1. Пігментоутворення;
2. Мітози;
3. Кератоутворення;
4. Секреція шкірного сала.

4. У дермі розрізняють такі шари:

1. Сосочковий і сітчастий;

2. Шипований та зернистий;

3. Сосочковий та зернистий;

4. Базальний та роговий.

5. Кровоносні сосуди розміщуються в:

1. Епідермісі;
2. Дермі.

6. Первинний морфологічний елемент:

1. Лусочка;
2. Горбик;
3. Кірочка;
4. Ліхеніфікація.

7. Вторинний морфологічний елемент:

1. Вузол;
2. Міхур;
3. Виразка.

8. Сосудиста пляма – це:

1. Еритема;
2. Лейкодерма;
3. Хлоазма.

9. Пустотними (порожнинними) є всі наведені морфологічні елементи висипу:

1. Папула, горбик, пухир;
2. Пухир, гноячок;
3. Гноячок, міхур, везикула;
4. Міхур, гноячок;
5. Горбик, вузол, пухир.

10. Результатом горбика є:

1. Пляма;
2. Ерозія;
3. Рубець.

11. Меланін синтезують клітини:

1. Опацисти;
2. Меланобласти;
3. Меланоцити;
4. Меланофори.

ВІДПОВІДІ НА ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ з теми « Анатомія і фізіологія шкіри »

Номер тестового завдання
Номер відповіді									,

Тема №2: « Основи охорони праці в галузі »

План:

1) Визначення охорони праці.

2) Обов’язки працівника і роботодавця.

3) Інфекційний контроль.

4) Інструктаж з охорони праці, його види.

5) Індивідуальні засоби захисту медичного персоналу.

Кількість годин: 2

Актуальність теми: Оскільки багато хвороб, які мають шкірні прояви, мають інфекційне походження, передаються при прямому і непрямому контактах, питання охорони праці в дерматовенерології стоїть дуже гостро. Середній медичний працівник повинен добре розумітися на етіологічних факторах, які призводять до виникнення захворювання, знати шляхи передачі, джерело інфекції. Середній медпрацівник повинен бути ознайомленим з засобами індивідуального захисту при наданні допомоги хворим з гострозаразними шкірними та венеричними хворобами, вміти користуватися цими засобами. Також треба відповідально відноситися до виконання правил техніки безпеки.

Література для опрацювання – опорний конспект (надається нижче)

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Охорона праці являє собою систему правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, що спрямовані на збереження життя, здоров’я, працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Серед основного переліку законодавчих актів з питань охорони праці головним є Закон України «Про охорону праці», прийнятий Верховною Радою України 14.10.1992р.

Працівник у ході виконання трудових та професійних обов’язків зобов’язаний (стаття 14):

Ø Дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт та під час перебування на території підприємства;

Ø Знати і виконувати вимоги санітарно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

Ø Проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати.

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок проведення позачергових медичних оглядів працівників:

Ø За заявою працівника, якщо він вважає, що погіршання стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;

Ø За своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки.

Інфекційний контроль – це система ефективних організаційних, профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на попередження виникнення і розповсюдження госпітальних інфекцій, який базується на результатах епідеміологічної діагностики.

Мета інфекційного контролю – зниження захворюваності, летальності і економічного збитку від госпітальних інфекцій. Це загальна мета для усього стаціонару. А що стосується шкірно-венеричного відділення, то доцільно її конкретизувати з уточненням, за рахунок чого повинно відбуватися зниження захворюваності – наприклад, за рахунок введення безпечних алгоритмів діагностичних та лікувальних процедур, ефективних методів дезінфекції і стерилізації тощо.

Система інфекційного контролю покликана поліпшити якість медичної допомоги, забезпечити збереженість здоров’я пацієнтів та персоналу.

Основні задачі програми інфекційного контролю:

Ø Епідеміологічний нагляд за ВЛІ;

Ø Розслідування спалахів ВЛІ;

Ø Розробка письмових алгоритмів ізоляції хворих;

Ø Розробка письмових алгоритмів, що забезпечують зниження ризику, пов’язаного з доглядом за пацієнтом;

Ø Участь в заходах по охороні здоров’я медичного персоналу;

Ø Участь в програмі підвищення якості медичної допомоги;

Ø Навчання персоналу питанням інфекційного контролю;

Ø Постійний перегляд санітарно-гігієнічних, дезінфекційних, стерилізаційних, ізоляційно-обмежуючих заходів;

Ø Моніторинг застосування антибіотиків, моніторинг антибіотикорезистентності;

Ø Ліквідація застарілих або невиправдано дорогих методів, застосування нових методів і оцінка їх ефективності.

Види інструктажів
За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

---

Дата добавления: 2015-08-10