Теоретичні відомості

Під терміном “графіка” звичайно розуміють результат візуального подання реального або уявного об’єкта, отриманий традиційними методами – малюванням або друкуванням.

Комп’ютерна графіка включає методи і засоби створення і обробки зображень за допомогою програмно-апаратних комплексів і охвачує всі види і форми подання зображень, доступних для сприйняття людиною на екрані монітору або в вигляді копії на певному носії.

В залежності від способу опису та формування зображення розрізняють растрову, векторну та фрактальну графіку.

Історично термін “растр” вказував на те, що пристрій при відтворенні зображення використовує набори пікселів (точок), організовані в вигляді послідовностей рядків розгортки. Растрові дані являють собою набори числових значень, які визначають кольори окремих пікселів, впорядкованих таким чином, щоб їх легко було відобразити на растрових пристроях.

Базовим елементом растрової графіки є піксель. Логічні пікселі подібні до математичних точок: вони мають місцеположення, але не займають фізичного простору. Фізичні пікселі – це реальні точки, що відображаються пристроєм виводу. Вони є найменшими фізичними елементами поверхні відображення і займають її певну площу. В зв’язку з цим на відстань між двома сусідніми пікселями вводяться обмеження. Якщо задати пристрою відображення надто високу роздільну здатність (кількість пікселів на одиницю довжини зображення), то якість зображення знизиться із-за накладення або злиття сусідніх пікселів. При надто низькій роздільній здатності пікселі можуть бути розкидані по всій площі пристрою відображення. Таким чином, при відображенні значень логічних пікселів із растрових даних в фізичні пікселі повинні враховуватись реальні розміри і розміщення фізичних пікселів.

Розрізняють роздільну здатність оригіналу, екранного та друкованого зображення. Роздільна здатність оригіналу вимірюється в точках на дюйм (dpi) і залежить від вимог до якості зображення, розміру файла, способу оцифровування або методу створення початкової ілюстрації, вибраного формату файла. Підвищення вимог до якості зображення вимагає вищої роздільної здатності оригіналу. Для екранної копії достатньо роздільної здатності 72 dpi, для роздруковування на кольоро­вому принтері – 150-200 dpi, для виведення на фотоекспонуючий пристрій – 200-300 dpi.

Розмір точки растрового зображення залежить від методу і параметрів растрування оригіналу, коли на оригінал ніби накладається сітка ліній, комірки якої утворюють елемент растра. Частота сітки растра вимірюється кількістю ліній на дюйм і називається лініатурою (lpi). Розмір точки растра розраховується для кожного елементу і залежить від інтенсивності тону в комірці. Для вищої інтенсивності щільніше заповнюється елемент растра. При раструванні з амплітудною модуляцією ілюзія більш темного тону створюється за рахунок збільшення розмірів точок при однаковій відстані між центрами елементів растра. При раструванні з частотною модуляцією інтенсивність тону регулюється зміною відстані між сусідніми точками однакового (найменшого) розміру. Інтенсивність тону прийнято розділяти на 256 рівнів. Для її відтворення достатньо мати розмір комірки растра 16´16 точок.

Растрова графіка використовується в випадках, коли потрібна висока точність в передачі кольорів і напівтонів. Однак при цьому розміри файлів суттєво збільшуються з ростом роздільної здатності (одиниці, десятки і сотні Мбайт). До недоліків растрової графіки, окрім великих розмірів файлів, слід віднести пікселізацію зображень при їх збільшенні та деформацію при зменшенні.

В векторній графіці базовим елементом зображення є лінія, яка описується математично як єдиний об’єкт, тому обсяг даних для відображення об’єкта засобами векторної графіки суттєво менший, ніж в растровій графіці. Лінія характеризується формою, товщиною, кольором, типом (суцільна, пунктирна і т.п.). Замкнуті лінії мають властивість заповнення простору, що ними охвачується, іншими об’єктами або кольором. Найпростіша незамкнута лінія обмежена двома точками, які називаються вузлами, котрі мають властивості, що впливають на форму кінця лінії і характер сполучення з іншими об’єктами. Всі інші об’єкти векторної графіки складаються з ліній. Найпростішими лініями є пряма (нескінченна), відрізок прямої, криві другого порядку (не мають точок згину – параболи, гіперболи, еліпси, кола), криві третього порядку (можуть мати точки згину), криві Безьє (основані на використанні пари дотичних, проведених до відрізка лінії в її кінцях, кути нахилу і довжина яких впливають на форму лінії).

Векторна графіка зручна для зберіганні і обробки зображень, що складаються з ліній, або можуть бути розкладені на прості геометричні об’єкти. Векторні дані легко масштабувати та виконувати над ними інші перетворення (наприклад, повертання зображення, додавання, видалення або зміну окремих елементів зображення). Поряд з цим векторні файли важко застосувати для зберігання складних фотореалістичних зображень. Векторні дані краще відображаються на векторних пристроях виводу (плотерах, дисплеях з довільним скануванням). Ефективно векторну графіку можна відобразити тільки на растрових дисплеях з високою роздільною здатністю. Візуалізація векторних даних може вимагати значно більше часу, ніж візуалізація растрових даних рівної складності.

Фрактальна графіка, як і векторна, основана на математичних обчисленнях. ЇЇ базовим елементом є математична формула, виключно на основі якої будується зображення. Таким способом будують як найпростіші регулярні структури, так і складні ілюстрації, що імітують природні ландшафти і тривимірні об’єкти.

Деякі люди можуть подумати, що тільки художники можуть або повинні вміти креслити. Тим не менше, комплексне поєднання інформації та схем може бути більш ефективним, ніж сама лише інформація, представлена словами. Більшість людей реагують на візуальні образи в Інтернеті, в книгах, тощо, навіть коли супровідний текст не привертає увагу. За допомогою графічного представлення інформації її можна донести без особливих зайвих зусиль та витрачання часу.

Visio 2007 розроблений, щоб допомогти вам донести інформацію візуально, не вимагаючи вміння малювати. Visio 2007 надає готові до використання шаблони, які налаштовують і відкривають трафарети з наперед намальованими заготовленими формами.

Microsoft Visio — редактор діаграм для Windows. Використовує векторну графіку для створення діаграм. Доступний в двох версіях, стандартній і професійній. Стандартна і професійна версія використовують той же інтерфейс, але друга має додаткові шаблони для складніших діаграм і вихідних форматів, а також унікальну функціональність для простішого приєднання користувача до даних різних джерельних форматів, які мають бути відображені діаграмою.

Microsoft придбав Visio Corporation в 2000 році, назвавши його застосунком з офісного пакету Microsoft Office. Тим не менше, Visio жодного разу не з'явився в Microsoft Office. Але Visio for Enterprise Architects був частиною деяких редакцій Visual Studio.NET 2003 та Visual Studio 2005. Visio 2007 побачив світ 30 листопада 2006 року.

Microsoft Visio може стати помічником в рішенні трьох основних задач: у аналізі складних даних, в графічному представленні даних і в обміні цими даними між користувачами. Основний засіб представлення даних в Visio — це векторні фігури, на основі яких будується діаграма або план. Для зручності фігури згруповані по тематичних категоріях, в кожній з яких можна побачити схожі на вигляд або по темі елементи. Фігури є основним, але не єдиним засобом для представлення даних в Visio. Окрім них можна також використовувати текст і числові дані, графічні елементи і форматування кольором. Фігури відображаються на однойменній області завдань. Для додавання фігури в проект потрібно просто перетягнути її на робочу область, після чого можна відкоректувати її розміри, задати властивості і параметри відображення.

Найзручніший спосіб почати роботу з Visio — створити документ на основі шаблону. При завантаженні шаблону на область завдань «Фігури» підвантажуються ті категорії графічних елементів, які можуть вам знадобитися в процесі створення діаграми, плану або карти вибраного типу.

Для більшості користувачів Visio є лише допоміжною програмою, яка використовується разом з Excel, Access, Microsoft SQL Server і іншими рішеннями. Іншими словами, не зважаючи на те, що в Visio є можливість введення даних уручну, в більшості випадків це невиправдано. Набагато простіше пов'язати діаграму Visio даними, які вводяться і обробляються в спеціальних застосунках, призначених саме для цього. Основна функція Visio — в наочнішому представленні вже наявних даних. Використання зовнішніх джерел має свої переваги. По-перше, набагато простіше пов'язати вже наявні дані з елементами діаграми Visio, ніж вводити їх вручну. По-друге, при використанні зовнішніх джерел оновлення може відбуватися автоматично — при зміні файлу Excel або іншого джерела дані на діаграмі Visio теж змінюються.

Фігура - це основний об'єкт роботи в MS Visio створений:

• в результаті переміщення трафарету на робочий лист. Вони можуть мати абсолютно різні властивості і можливості.

• з використанням інструментів і команд MS Visio. Це може бути лінія, дуга, або їх з'єднання.

• в результаті угруповання чи об'єднання різних фігур.

Залежно від складності фігури відрізняються своїми властивостями. В Visio існують фігури двох типів: одновимірні і двовимірні.

З'єднання - це невід'ємна частина будь-якого малюнка MS Visio, оскільки в MS Visio створюються не просто малюнки, а схеми і моделі, в яких елемент з'єднання і є суттю, його функція - передати логіку взаємодії явищ.

Шаблон - це один з параметрів типу документів, який відображається при запуску MS Visio. Коли обраний шаблон, у вікні Фігури відображаються готові для роботи набори елементів і фігури для обраного шаблону.

Лист малюнку - це поле, на якому і створюється зображення. Сюди вставши-ляють фігури, текст, графічні елементи так, щоб вийшло необхідне зображення. За замовчуванням розмір цього листа відповідає формату А4, однак розмір цей можна змінювати: як збільшувати, так і зменшувати, щоб при друку ми отримали зображення в потрібному нам масштабі. Тобто в MS Visio можна створювати малюнки будь-якого розміру.

Сітка - це допоміжний інструмент редагування зображення, призначений для полегшення роботи з фігурами і зручності орієнтації в поле малюнка. Частота сітки змінюється автоматично при збільшенні або зменшенні масштабу відображення малюнка.

Дата добавления: 2015-08-10