Розрахунок колодопильного обладнання.

Вступ

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ПЛАНУ РОЗКРОЮ ПИЛОВНИКА

1.1. Складання і розрахунок поставів на розпилювання колод

1.2. Розробка специфікації на пиловник і пиломатеріали

1.3. Складання оптимального плану розкрою сировини

1.4. Аналіз поставів та плану розкрою

1.5. Розрахунок балансу сировини

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ПИЛОМАТЕРІАЛІВ

2.1. Вибір, обґрунтування та розрахунок технологічного обладнання лісопильного цеху

2.2. Опис технологічного процесу виробництва пиломатеріалів

Список використаної літератури

ВСТУП

Деревина найбільш розповсюджений матеріал, який застосовується в різних галузях народного господарства. Широкому використанню деревини сприяють високі фізико-механічні властивості, добра оброблюваність.

Будівництво нових і реконструкція існуючих лісопильних підприємств потребують вдосконалення технології виробництва, а в ряді випадків корінного перегляду і змін її з урахуванням ведення прогресивних технологічних процесів, поліпшення деревини на всіх етапах технологічного процесу, комплексної механізації виробництва, спеціалізації та кооперування, правильного використання засобів техніки безпеки і протипожежної техніки, поліпшення умов праці, а також правильної організації і управління підприємством, обліку, постачання і збуту.

При проектуванні лісопильних підприємств необхідно врахувати все раціональне і прогресивне, що являється в техніці і технології лісопиляння.

Так, одне з основних завдань - раціональне і комплексне використання деревини шляхом переробки її на корисну і повноцінну продукцію. В сучасних умовах це означає, що вся деревина, що поступає на лісопильне підприємство, повинна бути перетворена в найбільш доцільну в даних умовах продукцію.

РОЗДІЛ 1. РОЗРОБКА ПЛАНУ РОЗКРОЮ ПИЛОВНИКА

1.1. Складання і розрахунок поставів на розпилювання колод

Основними показниками розмірної характеристики пиловника є діаметр і довжина, згідно з якими вибирають раціональні постави, спосіб розпилювання сировини. Вони впливають на кінцевий вихід пилопродукції. Круглі лісоматеріали мають відповідати вимогам на­ступних стандартів: ГОСТ 9463-88 «Лесоматериалы круглые хвойных пород», ГОСТ 9462-88 «Лесоматериалы круглые лиственных пород», ГОСТ 2708-75, ДСТУ 4020-2001 в частиш обміру, обліку та визна­чення об'єму колод.

Виходячи з завдання на проектування і таблиць об'ємів матеріалів складаємо специфікацію сировини з розрахунку на 1000 м³. Дані по специфікації колод наведені і табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Специфікація колод

Діаметр колоди d, см	Довжина колоди L, м	Відсоток, %	Об’єм колоди , м³	На 1000 м³ сировини
м³	шт
на необрізні пиломатеріали
	4,5		0,49
на обрізні пиломатеріали
			0,120
	5,5		0,300
	6,0		0,660
Всього:

Розрахунок середніх розмірів пиловника

Для необрізних пиломатеріалів

Середня довжина колоди: .

Середній об’єм колоди: м³.

Середній діаметр: d_ср = 34см.

Для обрізних пиломатеріалів

Середня довжина колоди:

, м де: - довжини колод різних груп, м;

- кількість колод у групах, шт.

м

Середній об’єм колоди:

, м³

де: - об’єм колод різних груп, м³.

м³

Середній діаметр колоди визначаємо за середніми довжиною та об’ємом колод згідно таблиці об’ємів колод: d_ср=20см.

1.2. Розробка специфікації на пиловник і пиломатеріали

Специфікаця сировини на 1000 м³ на річну програму приведена в табл. 1.3, нормативний вихід пиломатеріалів і специфікація пиломатеріалів за відсотками приведено в табл. 1.4 і табл. 1.5.

Таблиця 1.3

Специфікація сировини на 1000 м³ і на річну програму

Діаметр колоди d, см	На 1000 м³	На річну програму
м³	шт	м³	шт
Необрізні пиломатеріали
Всього:
Обрізні пиломатеріали
Всього:

Таблиця 1.4

Нормативний вихід пиломатеріалів

Діаметр колоди d, см	Переробка за рік, м³	Нормативний вихід пиломатеріалів, %	Нормативний вихід пиломатеріалів, м³
Необрізні пиломатеріали
Всього:
Обрізні пиломатеріали
		63,6
Всього:

Таблиця 1.5

Специфікація пиломатеріалів за відсотками

Товщина дошок, мм	Кількість дошок, м^3	Процентне співвідношення, %
Необрізні дошки
Всього:
Обрізні дошки
	5442.7
	3530.4
	1323.9
Всього:

Осика діаметром 34 см і довжиною 4,5 м - розпилювання колод в розвал на необрізні дошки.

мм; мм;

мм;

мм;

мм;

мм;

мм.

Ялина діаметром 34 см і довжиною 6 м – розпилювання з брусуванням на обрізні пиломатеріали.

мм; мм

При розпилюванні колоди з брусовою отримуємо брус заданих розмірів і бокові дошки. Для визначення товщини бруса користуються – Т_бр=0,6…0,8d.

Т_бр = 0,8·340 = 272мм

Приймаємо брус стандартної товщини – 250 мм.

Визначення ширини бруса для обрізних дошок:

, мм

де: d – вершинний діаметр, мм;

а – відстань від осі торця колоди до пласті дошки, мм.

Також визначити ширину бруса можна за допомогою графіка-Квандранта.

мм.

Перший прохід: 32-250-32

мм;

мм.

Другий прохід: 32-32-40-40-40-40-32-32

мм;

мм;

мм;

мм.

Ялина діаметром 24 см і довжиною 5,5 м – розпилювання з брусування на обрізні пиломатеріали.

мм; мм.

Товщина брусу Т_бр=0,8·240=192.

Приймаємо брус стандартної товщини – 175 мм.

Ширина пласті брус: мм

Перший прохід: 40-175-40

мм;

мм.

Другий прохід: 16-22-22-40-40-22-16

мм;

мм;

мм;

мм.

Ялина діаметром 16 см і довжиною 4 м – розпилювання з брусування на необрізні пиломатеріали.

мм; мм.

Товщина бруса: Т_бр=0,8·160=128 мм.

Приймаємо брус стандартної товщини – 125 мм.

Ширина брусу: мм.

Перший прохід: 16-125-16

мм;

мм.

Другий прохід: 16-16-22-32-22-16-16

мм;

мм;

мм;

мм.

Розрахунок поставів наведено в табл. 1.2

Таблиця 1.2

Постав	Витрата ширини постава, мм	Відстань від осі колоди до зовнішньої пласті дошки, мм	Ширина дошки	Довжина дошки, м	Об’єм однієї дошки, м^3	Об’ємний вихід з колоди	Загальний об’єм дошок за специфікацією сировини в м^3	Об’єм колоди
Товщина дощок, мм	Кількість дощок, шт.	розрахункова	стандартна	м^3	%
1 прохід d=34 см, l=6м(Акр =152,8 Агр =189,5); n=18182
		128,1	128,1	-	-	6,0	-	-	-	-	0,660
		36,6	164,7			5,5	0,035	0,07	10,7	1272.7
2 прохід
		43,0	43,0			6,0	0,06	0,120	18,2	2181.8	0,660
		44,8	87,8			6,0	0,06	0,120	18,2	2181.8
		36,6	124,4			6,0	0,06	0,096	14,5	1745.5
		36,6	161,0	128,4		5,5	0,022	0,044	6,7	800.0
									68,2	6909.1
1 прохід d=24 см, l=5,5 м(Акр =103,6 Агр =135,0); n=31200
		89,7	89,7	-	-	5,5	-	-	-	-	0,300
		44,8	134,5	77,5		1,5	0,0045	0,009	3,0	280.8
2 прохід
		43,0	43,0			5,5	0,039	0,077	25,7	2402.4	0,300
		26,3	69,3			5,5	0,021	0,042	14,1	1310.4
		26,3	92,6			5,5	0,018	0,036	12,1	1123.2
		20,2	112,3	128,4		4,0	0,010	0,02	6,7	624.0
									61,6	5740.8
1 прохід d=16 см, l=4 м(Акр =67,8 Агр =85,0); n22000
		64,2	64,2	-	-	4,0	-	-	-	-	0,120
		20,2	84,2	77,3		3,0	0,004	0,007	6,0
2 прохід
		16,5	16,5			4,0	0,016	0,016	13,3		0,120
		26,3	42,8			4,0	0,011	0,022	18,3
		20,2	63,0	102,8		4,0	0,006	0,013	10,9
		20,2	83,2	77,3		3,0	0,004	0,007	6,0
									54,5
Необрізні в розвалd=34 см, l=4,5 м(Акр =157,5 Агр =181,5); n=28571
		20,6	20,6			4,5	0,065	0,065	13,2	1857.1	0,490
		44,8	65,4			4,5	0,058	0,115	23,5	3285.7
		44,8	110,2			4,5	0,052	0,104	21,3	2971.4
		26,3	136,5			4,5	0,024	0,048	11,0	1371.4
		26,3	162,8	102,8		2,5	0,006	0,012	3,2	342.9
									72,2	9228.5

Розрахунок поставів

Складання оптимального плану розкрою сировини

Плани розкрою колод на необрізні і обрізні дошки приведено в табл. 1.6 і табл. 1.7.

Таблиця 1.6

План розкрою колод на необрізні дошки

Діаметр колод, см	Кількість колод, шт.	Постав	Розміри пиломатеріалів, мм
40×360	40×320	40×290	22×240	22×100
Кількість пиломатеріалів за специфікацією, м³
		№1.П1	1857.1	3285.7	2971.4	1371.4	342.9
Всього виконано, м³	9228.5
Разом даної товщини, м³	8114.2	1714.3
Недовиконане, м³/%	-	1078.7/38.62%
Перевиконане, м³/%	2927.2/36.1%	-

Таблиця 1.7

План розкрою колод на обрізні дошки

Діаметр колод, см	Кількість колод, шт.	Постав	Розміри пиломатеріалів, мм
40×250	40×175	40×75	32×250	32×200	32×125	22×175	22×150	22×125	16×125	16×100	16×75
Кількість пиломатеріалів за специфікацією, м³
5442.7		3530.4	1323.9
		№1.П1					1272.7
№1.П2	4237.6			1745.5		800.0
		№2.П1			280.8
№2.П2		2402.4					1310.4	1123.2		624.0
		№3.П1
№3.П2
Всього виконано, м³	4237.6	2402.4	280.8	1745.5	1272.7		1310.4	1123.2		624.0
Разом даної товщини, м³	6920.8	4170.2	2917.6
Недовиконане, м³/%	-	242.8/5.8%	612.8/21.0%	105.9/8.7%
Перевиконане, м³/%	1478.1/27.2%

1.4 Аналіз поставів і плану розкрою

Необрізні пиломатеріали

План розкрою колод показує, що специфікація пиломатеріалів не виконана.

Недовиконано план по пиломатеріалам 22 мм на 40 %.

Перевиконано план по пиломатеріалам 40 мм на 24 %.

Середній процент об’ємного виходу досягнуто.

де: об’єм випиляних пиломатеріалів, м³;

об’єм затраченої сировини, м³.

Нормативний вихід пиломатеріалів 72 %.

За нормативним виходом на 1 м³ пиломатеріалів потрібно затратити таку кількість сировини:

Загальний об’єм нормативної пиловочної сировини:

Різниця складає 2063,99 м³ недовитрати сировини. Тобто досягнуто більшого процентного виходу пиломатеріалів ніж за нормативом. Але процентне співвідношення по пиломатеріалах не співпадає з заданим.

Обрізні пиломатеріали

План розкрою колод показує, що специфікація пиломатеріалів не виконана:

Перевиконано план по пиломатеріалах:

40 мм - на 27.2 %.

Недовиконано план по пиломатеріалах:

32 мм - на 5.8 %;

22 мм - на 21.0 %;

16 мм - на 8.7 %.

Середній процент об’ємного виходу досягнуто.

Нормативний вихід 61,87 %.

За нормативом на 1 м³, пиломатеріалів потрібно було б затратити таку кількість сировини:

Загальний об’єм нормативної пиловочної сировини складає:

Різниця складає 1814,1 м³ недовитрати сировини. Тобто досягнуто більшого процентного виходу пиломатеріалів ніж за нормативом. Але процентне співвідношення по пиломатеріалах не співпадає з заданим.

Змінивши постав на розпилювання колод врозвал на першому проході на

можна збільшити, кількість пиломатеріалів товщиною 25 мм. При цьому зменшиться кількість пиломатеріалів товщиною 40 мм і співвідношення проценту об’ємного виходу буде близьким до заданого.

1.5. Баланс розкрою сировини на обрізні і необрізні пиломатеріали

Баланс розкрою сировини необрізних та обрізних дощок приведено в табл. 1.8.

Таблиця 1.8

Баланс розкрою сировини необрізних та обрізних дощок

Назва продукції відходів	Відсоток від об’єму сировини	Об’єм річної програми розпилюваної сировини, м³
Необрізні пиломатеріали
Пиломатеріали
Рейки і зрізи
Тирса
Усушка
Разом
Обрізні пиломатеріали
Пиломатеріали
Рейки і зрізи
Тирса
Усушка
Разом

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИГОТОВЛЕННЯ ПИЛОМАТЕРІАЛІВ

2.1 ВИБІР, ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ ЛІСОПИЛЬНОГО ЦЕХУ

Розрахунок колодопильного обладнання.

Продуктивність лісопильних потоків визначаються за продуктивністю головного обладнання - двоповерхової лісопильної рами.

Перед розрахунком продуктивності лісопильного обладнання, необхідно спочатку провести його вибір.

Необрізні пиломатеріалирозпилюватимемо на стрічкопильному верстаті СТR 650 (Німеччина).

Продуктивність верстату визначаємо за формулою:

, м³/зм

де: -тривалість зміни, хв;

-швидкість подачі, м/хв;

- середній об’єм кололи, м³;

- коефіцієнт використання потоку;

- коефіцієнт використання робочого часу ( = 0,8);

- довжина колоди, м;

- кількість пропилів, шт.

м³/зм

Річна продуктивність лісопильного потоку:

, м³/рік

де: А_зм – змінна продуктивність потоку, м³;

В – кількість робочих змін у році;

n – кількість ефективного колодопильного обладнання;

– річний коефіцієнт використання лісопильної рами ( =0,9-0,92).

м³/зм

Визначаємо кількість необхідних рам за формулою:

де: Q – кількість сировини, що переробляється підприємством за рік, м³/рік;

Q_рік - кількість сировини, що переробляється верстаток за рік, м³/рік.

Приймаємо 1 стрічкопилковий верстат.

Сировину на обрізні пиломатеріали розкроюємо на двоповерхових лісопильних рамах:

При виборі лісопильної рами враховують максимальний діаметр розпилювання колод, а також ширину просвіту пильної рамки.

Визначаємо ширину просвіту лісопильної рами для обрізних пиломатеріалів, за формулою:

,

де: d – діаметр у вершині найбільш товстої дошки, см;

S – величина збігу на 1 см довжини колоди, см (додаток 2, 3);

l – довжина колоди, м;

c – запас відстані між стійками пильної рами та відземком колоди з кожного боку (5 … 10 см).

см

Відповідно до технічної характеристики двоповерхових лісопильних рам приймаємо раму 2Р63 - з просвітом пилкової рами 630 мм.

Вихідними даними для визначення продуктивності лісопильного цеху є кількість і типи потоків у цеху, технічні характеристики головного обладнання, річний фонд робочого часу, змінність, тривалість зміни, характеристики сировини.

, м³/зм

де: - розрахункова посилка на один оберт рами, мм;

n – частота обертання валу рами за хвилину, хв. ;

- тривалість зміни, хв.; - середній об’єм кололи, м³;

- коефіцієнт використання потоку;

- коефіцієнт використання робочого часу;

- середня довжина колоди, м.

Розрахункова посилка:

, мм

де: - коефіцієнт, що враховує породу деревини;

- коефіцієнт ходу пильної рами ( = H /600, де Н – хід пилкової рамки);

- розрахункова технічна посилка, мм.

Розрахункові технічні посилки для кожного типу рам задаються інструкціями (“КТМ з визначення режимі пиляння колод і брусів хвойних та листяних порід на лісопильних рамах”, ЦНДІМОД, 1987). Вони визначаються з врахуванням діаметру колоди або товщини бруса, кількості пил у поставі, якості поверхні, потужності головного приводу і конструкції посилочного механізму рами.

мм

Змінна продуктивність потоку:

м³/зм

Річна продуктивність потоку:

м³/рік

Визначаємо кількість необхідних рам за формулою:

де: Q – кількість сировини, що переробляється підприємством за рік, м³/рік;

Q_рік - кількість сировини, що переробляється верстаток за рік, м³/рік.

Приймаємо 1 потік двоповерхових рам.

Вибір і розрахунок обладнання лісопильного цеху

Для поздовжнього розкрою дошок вибираємо круглопильний обрізний верстат Ц2Д-7 зі швидкістю подачі 80 м/хв.

Ритм роботи головного обладнання визначається за формулою:

, хв

де: – розрахункова посилка, мм;

n – частота обертання пильного вала лісопильної рами, хв. ;

L – довжина колоди, м.

хв;

хв;

хв.

Об’єм робіт даної операції за поставом, у м³, шт., пог. м.:

де: – довжина усіх дошок у поставі, які необхідно обрізати, м.

пог. м;

пог. м;

пог. м.

Продуктивність верстату, пог. м/хв.:

, пог. м/хв.

де: – швидкість подачі, м/хв.;

– коефіцієнт використання робочого часу (1,5);

– коефіцієнт використання машинного часу:

,с

де: l – довжина дошки, м;

– час виконання допоміжних операцій на одну дошку (1,5 с);

U – швидкість подачі м/хв.

пог. м/хв

пог. м/хв

пог. м/хв

Витрати часу одним верстатом для виконання робіт за поставом:

пог. м;

хв;

хв;

хв.

Кількість верстатів для виконання операції, шт.:

шт

Приймаємо 3 верстати з відсотком завантаження 85%.

Розрахунок потрібної кількості обрізних верстатів Ц2Д-7 приведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Розрахунок потрібної кількості обрізних верстатів Ц2Д-7

3Діаметр колоди d, см	Ритм роботи головного обладнання r, хв.	Обсяг робіт по поставу , пог. м	Продуктивність верстата А, пог. м/хв.	Потрібний час для виконання робіт за поставом t, хв.	Потрібна кількість верстатів шт.	Прийнята кількість верстатів у потоковій лінії, шт.
	0,4		55,2	1,1	2,5
	0,4		53,7	0,8
	0,3		49,3	0,9
Разом:	1,1		-	2,8

Для поперечного розкрою дошок вибираємо кругло-пильний обрізний позиційний верстат ЦКБ-40.

Ритм роботи обладнання визначається:

хв;

хв;

хв.

Об’єм робіт даної операції за поставом, у шт.:

шт.;

шт.;

шт.

Продуктивність верстата позиційного типу:

, шт/зм

де: – час необхідний для торцювання однієї дошки.

Зазвичай приймають, що на одну дошку потрібно, з врахуванням вирізання вад – 2,5 разів. Один різ в середньому триває 5…6 секунд.

Продуктивність домножаємо на два, тому що верстат одно пилковий.

шт/зм;

шт/зм;

шт/зм;

шт/зм.

Витрати часу одним верстатом для виконання робіт за поставом:

хв;

хв;

хв.

Кількість верстатів для виконання операції, шт.:

шт.

Розрахунок потрібної кількості обрізних верстатів ЦКБ-40приведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Розрахунок потрібної кількості торцювальних верстатів ЦКБ-40

Діаметр колоди d, см	Ритм роботи головного обладнання r, хв.	Обсяг робіт по поставу , пог. м	Продуктивність верстата А, пог. м/хв.	Потрібний час для виконання робіт за поставом t, хв.	Потрібна кількість верстатів шт.	Прийнята кількість верстатів у потоковій лінії, шт.
	0,4		9,6	1,04	2,7
	0,4		9,6	1,04
	0,3		9,6	0,93
Разом:	1,1		-	-

2.2. Опис технологічного процесу

Виробництво продукції з деревини включає в себе доставку деревини з прицехового складу сировини, випилювання заготовок, переробку заготовок на вироби та доставку готової продукції і відходів до місця складування.

Технологічний процес цього комплексу робіт повинен організовуватись та виконуватись у відповідності до режимів та регламентів ГОСТ 12.3 002 -75, ГОСТ 12.1.010.76, ГОС7 12.3.И42..88, ССБП Деревообробне виробництво. Загальні вимоги безпеки. Правил охорони праці для працівників лісового господарства та промисловості. Правил охорони праці в деревообробній промисловості.

Виробниче обладнання задіяне в технологічному процесі повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-74, ГОСТ 12.2.022-080, ГОСТ 12.2.026-77, та правилам технологічної експлуатації із дотриманням вимог, що забезпечують захист працюючих від впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів. Перед початком роботи на деревообробному обладнанні необхідно перевірити надійність кріплення дереворізального інструменту, захисних кожухів, пускових та гальмівних пристроїв, кігтєвої завіси, наявність заземлення, роботу всіх його частин на холостих обертах, усунути виявлені недоліки, включити аспірацію. Експлуатація деревообробного обладнання при відсутніх або не відрегульованих захисних пристроях не допускається.

В процесі роботи повинно забезпечуватись завантаження технологічного устаткування у відповідності до його пропускної спроможності, що забезпечувало б ритмічну роботу обладнання та персоналу зайнятого в технологічному процесі. Пуск та зупинка технологічного обладнання в деревообробному процесі повинно проводитись у порядку, який виключав би перезавантаження попередніх верстатів та механізмів.

Лісопродукція, яка може бути використана в переробку при допомозі цепного лісотранспортера розсортовується в карманах по сортах та групах діаметрів. Ув'язується в пачки, складається в штабель, чи безпосередньо у залізничний вагон.

Отримана при розробці: хлистів та розсортована по групам діаметрів і породам, призначена для переробки, деревина подається краном ККС-12,5 на прицехову естакаду, чи складується в прицеховий штабель деревини. У випадку надходження на переробку деревини від рубок догляду за лісом в сортиментах вона вивантажується на прицехову естакаду 5-тонною кран - балкою або складається у штабель краном ККС -12.5. Висота штабеля лісоматеріалів при формуванні консольно-козловим краном повинна бути не більше, як 1/4 його довжини, але на вище, як півтора разова довжина колод складених у даний штабель.

Для забезпечення стійкості штабелів та безпеки при їх розробці деревина складається у штабель та зберігаються у відповідності з ГОСТ 9014 0-75 "Лісоматеріали круглі. Зберігання. Загальні вимоги".

Подана на прицехову естакаду деревина 5-ти тонною кран - балкою кладеться на похилу естакаду звідки по-штучно скочується на лісотранспортер БА-3 і подається у лісоцех. Виконання навантажувально - розвантажувальних робіт здійснюється згідно вимог ГОСТ 12.3.009-76. Подані лісотранспортером, призначені для переробки сортименти довжиною від півтора та більше метрів при допомозі спеціальних пристосувань скочуються на буферну площадку з якої поштучно подаються до стрічкопильного верстату для виробництва необрізних пиломатеріалів. Іншим лісотранспортером колоди подаються до других двох двоповерхових рам 2Р63. Коли колода подається на лісотранспортер до рам, при їх підході лісотранспортер зупиняється. З передрамних візків колода подається в лісопильну раму, де проводиться її розпилювання на пиломатеріали. При цьому колоди розпилюються в два проходи. При першому проході випилюється брус і декілька бічних дошок. При другому проході брус розпилюється в наступній лісопильній рамі на обрізні пиломатеріали.

Бокові дошки, крайні дошки, що отримали при розпилюванні бруса подаються до обрізного верстата Ц2Д-7, де необрізні дошки обрізаються по кромках. Всі дошки, які ми отримали при такому розпилюванні подаються до торцювальних верстатів ЦКБ-40, де вони торцюються на відрізки стандартної довжини.

Кускові відходи довжиною до одного метра, які виникають в процесі обробки на всіх дільницях цеху складаються у касети встановлені на робочих місцях, дрібні кускові відходи, отримані при торцівці заготовок на деталі видаляються з цеху системою стрічкових транспортерів у бункер-накопичувач відходів. Тирса, що отримується при розпилюванні колод по системі тирсопроводів за допомогою вентиляторів виноситься з цеху у бункери для тирси, де в подальшому використовується для спалювання в котлах сушарок пиломатеріалів і для опалювання приміщень.

В кінці робочої зміни все деревообробне обладнання виключається, робочий інструмент знімається та здається заточувальнику.

Технологічне обладнань та робочі місця очищаються від залишків відходів та пилу.

обрізні

необрізні

Структурна схема лісопильного цеху

1. Стрічкопильний верстат СТR-650
2. Лісопильна рама Р63 – 4Б

– 2 шт.

1. Обрізний верстат Ц2Д-7

– 2 шт.

1. Торцювальні верстати

ЦКБ 40 – 3 шт.

1. Рубальна машина
2. Сортувальна машина

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. М.В. Сталовник "Технологія лісопильного виробництва"

2. В.Н. Сталовник, B.C. Комаровський "Методика складання поставів
при розпилюванні врозвал i з брусовою"

3. А.В. Худяков "Деревообробні верстати"

4. Хасан М.М. "Довідник по лісопилянню"

5. Є.Д.Авдеев “Лесопильное оборудование”

---

Дата добавления: 2015-08-10