Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Економічні проблеми в працях декабристів.

Читайте также:
  1. алузеві економічні організації.
  2. атегоріально-термінологічне довизначення проблеми, з якою звернулися до психолога.
  3. Визначення змісту методології у працях вітчизняних вчених
  4. ДІЯЛЬНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНИХ БАНКІВ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
  5. дміністративні, економічні та соціально-психологічні методи управління персоналом.
  6. егіональні економічні союзи («Загальні ринки»).
  7. Економічні погляди О. Герцена і М. Огарьова. Економічне вчення М. Г. Чернишевського

На початку XIX ст. деякі представники дворянства почали об’єднуватись у таємні товариства. Перше таке товариство виникло в 1816 році. У 1818 році воно було ліквідоване і за­мість нього виник "Союз благоденства", на базі якого були ство­рені "Південне товариство" на чолі з П. Пестелем і "Пів­н­і­ч­не то­ва­риство" на чолі з М. Муравйовим, М. Тургенєвим, К. Рилєєвим.

Особливий інтерес, з точки зору теоретичної розробки програми визвольного руху, являла собою робота Павла Іва­новича Пестеля (1793 – 1826) "Руська правда", що подавала найбільш радикальний план перебудови, яку потрібно було провести після революційного повстання і повалення царизму в Росії. Центральним пунктом "Руської правди" було положення про необхідність забезпечення добробуту всього народу. З цією метою необхідно було ліквідувати кріпацтво. При цьому визволення селян від кріпацької залежності без землі Пестель вважав як химерну вільність, тому що таке визволення не тільки не усувало найману працю й економічну залежність селян від поміщиків, а неминуче припускало і те, і інше, а отже, зберігало злиденність. Ідею викупу він теж відкидав. Єдиний шлях Пестель бачив у тому, щоб надати право кож­ному користуватися землею шляхом створення суспільного фонду, з якого земля має виділятися в необхідній для кожної родини кількості і тільки безкоштовно. Суспільний фонд пропонувалось створити із земель поміщиків та казни.

Подібний проект не був схожим ні на націоналізацію, ні на муніципалізацію землі, тому що суспільною землею повинна була розпоряджатися волость, а не центральна влада; земля казни ставала суспільною власністю лише почасти, і волосна суспіль­на земля передавалась у безкоштовне користування, а не в оренду.

Поряд з утворенням суспільного земельного фонду, Пестель не заперечував і проти збереження приватної власності поміщиків на великі земельні масиви. Приватну землю він розглядав як засіб досягнення достатку, як умову розшире­ного відтворення і накопичення в сільському господарстві. Поєднання суспільної і приватної власності на землю мало на меті ліквідацію феодальної системи господарства, пере­творення суспільного ладу на основі нових форм власності.

Таким чином, Пестелем був розроблений оригінальний аграрний проект боротьби зі злиденністю, здійснити який можна було, на його думку, тільки революційним шляхом.

Аграрні проекти Микити Михайловича Муравйо­ва (1796 – 1843) і Миколи Івановича Тургенєва (1789 – 1871) мали більш помірний характер. Так, Муравйов визнавав, що селянам потрібно дати лише особисту волю і тільки в третьо­му варіанті Конституції передбачав їхнє особисте визволення з наданням двох десятин землі на кожний двір з правом передачі землі в спадкове володіння.

Тургенєв виходив з того, що земля повинна зна­хо­дитись у власності поміщика. Саме в капіталістичному розвитку поміщицького господарства він бачив головний зміст еконо­мічних перебудов. Визволення селян у нього зводилося до перетворення їх у вільнонайманих робітни­ків, які повинні забезпечити господарства поміщиків робочою силою. Визво­лення селян допускалось лише за ініціативою самодержавст­ва і при згоді поміщиків. Тільки в 40-х роках XIX ст. Тургенєв став допускати визволення селян з землею в розмірі трьох десятин на тягло, тому що боявся повстань.

Порівнюючи аграрні проекти декабристів, можна зробити такий висновок: якщо проекти Тургенєва і Муравйова забез­печували розвиток капіталізму в сільському господарстві на чолі з поміщиками, то проект Пестеля передбачав буржуаз­ний розвиток і для поміщиків, і для фермерів, ураховуючи при цьому інтереси селян.

У галузі промисловості і торгівлі в "Руській правді" Пестеля не передбачалось таких радикальних змін, як у сільському господарстві. Він вважав, що держава повинна регулювати розвиток промисловості і зовнішньої торгівлі за допомогою протекціоністських тарифів. На відміну від нього Тургенєв негативно ставився до розвитку промисловості в Росії, вважаючи це розповсюдженням меркантилізму, відки­дав протекціонізм як застарілу систему заходів, він активно захищав фритредерську політику.

У фінансовій галузі декабристи виступали проти осо­бистих повинностей селян і подушної податі, пропові­ду­вали принцип рівного розподілу податків, їхню помір­ність (робота Тургенєва "Досвід теорії податків"). Крім того, Тургенєв заперечував надмірний випуск паперових грошей для покрит­тя бюджетного дефіциту, виступав за широкий розвиток дер­жавного кредиту і використання державних позик.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 44 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Американська школа маржиналізму в політичній економії. Теорії статики і динаміки, граничної продуктивності Д.Б. Кларка| Економічні погляди О. Герцена і М. Огарьова. Економічне вчення М. Г. Чернишевського

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)