Читайте также:
|
Відповідно до ЗУ «Про особисте селянське господарство» від 15.05.2003 – це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробнитва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізаціїї її надлишків та надання послгу з використанням майна особистого селянського господарсьва, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Членами ОСГ можуть бути громадяни України, що мешкають на селі і досягли 18 років або з моменту шлюбу. Члени ОСГ здійснюють діяльність на свій розсуд. Вони є особими, які забезпечують себе роботоб самостійно і відповідно до ЗУ «Про зайняться населення» належать до зайнятого населення за умови, що робота в цьому господарстві для них є основною.
Для веденни ОСГ використовують земельні ділянки розміром не більше 2 га передані фізичним особам у власність або в оренду.
ОСГ підлягають обліку в сільських, селищних радах за місцем розташування земельної ділянки.
Відповідно до ст.11 ЗУ «Про ОСГ»:
Ведення особистого селянського господарства припиняється в разі:
рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Правовий режим майна міжгосподарських підприємств (об’єднань) в сільському господарстві | | | Поняття особистого селянського господарства за законодавтсвом України |