Встановлення шурфа

Після того, як вежа відцентрована і ротор встановлений на місце, приступають до буріння під шурф для ведучої труби. Шурф необхідний для опускання ведучої труби під час нарощування бурильних труб в періоди, коли не бурять.

Під шурф можна бурити:

• вибійним двигуном (турбобуром, гвинтовим двигуном, електробуром);

• допоміжним ротором;

• гідромоніторною насадкою.

Для того, щоб пробурити під шурф турбобуром над гирлом свердловини заздалегідь збирають долото, турбобур і ведучу трубу (встановивши фільтр).

На лінії, що сполучає центр свердловини з правою ногою вежі (з боку містків), на відстані 1,5—2 м від осі свердловини вирубують отвір для шурфовой труби. До тієї ж ноги вежі тимчасово на рівні 1,5—2,0 м від підлоги бурової прив'язують ролик і 28,5-мм прядив’яний (конопляний) канат завдовжки 12—15 м. Забурюють під шурф в наступному порядку: затягують турбобур з долотом в прорубаний під шурф отвір. Корпус турбобура обвивається не менше чим трьома витками прядив’яного каната. При цьому набігаючий кінець каната (по напряму обертання корпусу турбобура) прив'язується до ноги вежі, а збігаючий кінець перекидається через блочок і з'єднується з контрвантажем. Переміщення турбобура з ведучою трубою у вертикальному положенні забезпечується перепусканням витків прядив’яного каната при збереженні відповідного натягнення.

Для безпечного буріння шурфу за допомогою турбобура або електробура на ряду підприємств використовують спеціальне пристосування, виконане у вигляді двох кованих пластин, зігнутих за формою ведучої труби. Пластини надягають на ведучу трубу і скріпляють між собою чотирма болтами. У наявні спеціальні отвори з обох боків пластин протягують сталевий канат, обвивають його навколо вертлюга проти годинникової стрілки і кріплять в зіві гака. Гак фіксують стопором. При бурінні під шурф ведуча труба утримується від обертання підвісною частиною талевой системи, інерцію якої досить для гасіння реактивного моменту.

Свердловину під шурф пробурюють завглибшки 15—16 м, потім в неї опускають дві згвинчені обсадні труби (двухтрубку) діаметром 245-273 мм, які готують попередньо (рис. 3.9), верхній кінець двухтрубки забезпечується козирком для полегшення заводу в шурф кінця ведучої труби.

	Рисунок 2.20 – Підготовлений шурф

При бурінні під шурф ротором привід його може бути здійснений або через лебідку, або через індивідуальний привід. При бурінні під шурф з приводом через лебідку ротор підтягають до місця шурфу і встановлюють похило, для чого під санчата ротора з боку містків підкладають 90-мм дошки. Обертання ротору передають за допомогою ланцюга, надітого на ланцюгове колесо малої швидкості барабана лебідки. При бурінні під шурф за допомогою індивідуального приводу ротор встановлюють і укріплюють на місці буріння шурфу на відстані 1,5—2,0 м від гирла свердловини.

При бурінні під шурф за допомогою гідромоніторної насадки над гирлом свердловини збирають перехідник з гідромоніторною і ведучу трубу (встановившив неїфільтр).

Після цього на містках ведучу трубу з нагвинченим перехідником встановлюють в заздалегідь підготовлений шурф. Шурф підв’язують до вертлюга і разом з розміщеною в ньому ведучою трубою, встановлюють в попередньо підготовлений отвір. Буріння свердловини під шурф проходить за рахунок перепаду тиску на гідромоніторній насадці.

Роботи з встановлення ведучої труби і ОБТ у шурф повинні бути механізовані.

2.5. Прийом бурової установки перед початком буріння

Змонтовану бурову здають в експлуатацію тільки після прийому її комісією, призначеної керівництвом сервісної бурової компанії. До складу комісії входять наступні посадовці: начальник районної інженерно-технологічної служби (РІТС), головний механік, головний енергетик, начальник вишкомонтажного цеху, виконроб і бригадир вишкомонтажної бригади, буровий майстер і інженер з охорони праці. У комісії також беруть участь представники органів Держгіртехнагляду і пожежної охорони. Прийом бурової оформляється актом, підтверджуючим придатність і правильність монтажу устаткування для буріння свердловини до проектної глибини. До акту прикладають дозвіл електронагляду на підключення бурової до мережі (для установок з електроприводом) і акт на випробування (опресовування) нагнітальної лінії бурових насосів.

Приймальна комісія перевіряє:

• стан під'їзних шляхів і території навколо бурової;

• стан приймальних містків, стелажів, підлоги бурової, бурових укриттів, ухилу жолобної системи і проходу уздовж жолобів, фундаментів вежі і іншого устаткування;

• справність сходів, майданчиків, огорож, контрольно-вимірювальних приладів і пускової
апаратури;

• наявність і справність запобіжних щитів і дотримання правил огорожі всіх рухомих частин механізмів та тих, що обертаються;

• справність протизатягувача і інших блокувань, заземлення і освітлення бурової;

• наявність стоків для води і розчину;

• наявність аптечки і набору в ній медикаментів першої допомоги;

• наявність пожежного інвентаря.

Всі неполадки, виявлені в період перевірки і прийому бурової, до пуску її в експлуатацію повинні бути усунені.

2.6. Пускова конференція

До початку буріння свердловини керівництвом УБР (ВБР, експедиції) повинна проводитися пускова конференція за участю всього складу бурової бригади, керівників ЦІТС, РІТС, підрозділів УБР (ВБР, експедиції).

Під час пускової конференції бригада детально знайомиться з конструкцією свердловини, геологічним розрізом, властивостями порід, очікуваними ускладненнями і режимом буріння. Тут же обговорюються технічні заходи, які повинні забезпечити швидкісну і безаварійну проводку свердловини, а також приймаються певні зобов’язання.

Головний механік і енергетик бурової організації або представники їх служб спільно з буровим майстром до початку буріння зобов'язані ознайомити весь склад бригади з правилами і інструкціями нового вигляду устаткування і інструменту і провести додатковий інструктаж робочих з охорони праці при експлуатації цього устаткування. Результати інструктажа повинні заноситися в спеціальний журнал.

Свердловину можна почати бурити за наявності наступних документів:

• технічного проекту − основний документом для будівництва свердловини;

• геолого-технічного наряду(ГТН);

• режимно-технологічної карти,а при бурінні свердловин глибиною 3000 м і більше, крім того, проекту технології буріння;

• акту про введення в експлуатацію установки з дозволом на початок бурінняорганів Держгіртехнагляду(в окремих випадках пуск бурової проводиться на підставі акту, складеного приймальною комісією бурового підприємства без участі представника органів Держгіртехнагляду);

• наряду(нормативної карти)на проведення бурових робіт.

---

Дата добавления: 2015-07-25