Опрацювати тему, відповівши на тестові завдання

1. Перевірка якості знань і вмінь учнів, які складають окремі частини вивченої теми – це:

а) рубіжний контроль;

б) поточний контроль;

в) підсумковий контроль;

г) допоміжний контроль.

2. Контроль, що дозволяє вчителю з’ясувати, наскільки учні сприймають інформацію під час уроку – це:

а) рубіжний контроль;

б) поточний контроль;

в) підсумковий контроль;

г) допоміжний контроль.

3. Перевірка засвоєння інформації, вивченої протягом теми чи розділу – це:

а) рубіжний контроль;

б) поточний контроль;

в) підсумковий контроль;

г) допоміжний контроль.

4. Система оцінювання, що полягає в ранжируванні учнів у визначені періоди, присудженні балів за групову та індивідуальну роботу, називається:

а) кредитно-модульна;

б) рейтингова;

в) портфоліо;

г) програмований контроль.

5. Критерії оцінювання ЗУН з правознавства містяться в:

а) Положенні МОН «Про 12-бальну систему оцінювання»;

б) шкільних навчальних програмах з правових дисциплін;

в) Концепції правової освіти у загальноосвітній 12-річній школі;

г) Національній програмі правової освіти населення.

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

1. Кожен вид роботи, виконаний учнем, повинен бути оцінений учителем.

2. Перевірка ЗУН має не тільки навчальне, а й виховне значення.

3. Рівень правових знань школяра оцінити легше, ніж рівень його правової вихованості.

Питання для обговорення та практичні завдання

1. У чому полягає виховне значення перевірки й оцінки результатів навчання?

2. Охарактеризуйте методику створення тестових завдань із правознавства та особливості їх використання.

3. Опишіть застосування та дидактичне значення правознавчого диктанту як одного з методів перевірки ЗУН.

4. Запропонуйте свій варіант різнорівневих завдань на одну з тем шкільної програми.

Підготуйте доповідь або рефератна одну з тем:

1. Особливості проведення методів перевірки ЗУН та оцінювання їх результатів.

2. Врахування вікових та індивідуальних особливостей у процесі перевірки навчальних досягнень учнів.

Рекомендована література:

Підручники:

1. Андрусишин Б.І., Гуз А.М. Методика викладання шкільного курсу «Основи правознавства». Курс лекцій. – К.: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2005. – 162 с.

2. Кашкарьов Г.В. Методика викладання правознавства в школі в опорних схемах і таблицях. – Харків: Основа, 2011. – У 2 ч.

Додаткова література:

3. Васьков Ю.В. Наукові основи сучасного аналізу уроку: теорія, технологія, досвід. – Х., Вид-во «Ранок», 2008. – 192 с.

4. Довідник учителя історії, правознавства та етики / Авт.-упорядн. О.В. Галегова, І.П. Нікітіна. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 560 с.

5. Омеляненко В.Л., Мельничук С.Г, Педагогіка: Навч. посіб. – Кіровоград, 2000. – 300 c.

6. Осадчук Р. Ефективність поточного контролю в шкільній практиці // Історія в школі. – 2003. – № 2. – С. 12-15.

7. Основи педагогіки. Навч. посіб. / І.В. Раппопортов та ін. –Дніпропетровськ, 1999. – 318 с.

8. Портфоліо як форма оцінювання досягнень учнів // Історія та правознавство. – 2005. – № 16-18. – С. 7-11.

9. Сотніченко В.М. Рейтингова система оцінювання результатів навчальної діяльності учнів: сутність і значення // Історія в школі. – 1998. – № 5-6. – С. 28-30.

10. Сучасні шкільні технології // Упоряд. І. Рожнятовська та ін. – Ч. І, ІІ. – К.: Ред. загальнопед. газети, 2004.

11. Туріщева Л.В. Психолого-педагогічні аспекти уроку. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 128 с.

12. Фіцула М.М. Педагогіка. Навч. посіб. – К.:Академія, 2000. – 544 с.

ТЕМА 4. РОЛЬ ВИВЧЕННЯ ПРАВОЗНАВСТВА У ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ

Мета: проаналізувати роль вивчення правознавства у різних напрямах виховання школярів. З’ясувати зміст правового виховання, перевиховання та громадянського виховання. Охарактеризувати методи та прийоми правового виховання, виховні можливості уроку, типи виховних заходів, дидактичні вимоги до їх проведення.

Професійна спрямованість: навчити студентів працювати із педагогічною та методичною літературою з правознавства. Навчити організовувати виховні заходи на правову тематику.

План практичного заняття № 4:

1. Поняття виховання. Напрямки та зміст виховного процесу.

2. Поняття правового виховання та його результати. Перевиховання.

3. Поняття та особливості громадянського виховання

4. Методи та прийоми правового виховання.

5. Виховні можливості уроку. Типи виховних заходів, дидактичні вимоги до їх проведення.

Основні поняття: виховання, виховна робота, виховний процес, етапи процесу виховання, закономірності і принципи виховання, результати процесу виховання, правове виховання, громадянське виховання, самовиховання, перевиховання, методи виховання, прийоми виховання.

Опрацювати тему, відповівши на тестові завдання:

1. Виховання – це:

а) цілеспрямований та організований процес формування особистості;

б) формування молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності;

в) формування в учнів відчуття морально, соціально, політично та юридично дієздатної особистості;

г) формування й самовизначення гармонійно розвиненої національно свідомої людини з високими інтелектуальними і творчими якостями.

2. Правове виховання – це:

а) цілеспрямований та організований процес формування особистості;

б) формування молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності;

в) формування в учнів відчуття морально, соціально, політично та юридично дієздатної особистості;

г) формування й самовизначення гармонійно розвиненої національно свідомої людини з високими інтелектуальними і творчими якостями.

3. Національне виховання – це:

а) цілеспрямований та організований процес формування особистості;

б) формування молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності;

в) формування в учнів відчуття морально, соціально, політично та юридично дієздатної особистості;

г) формування й самовизначення гармонійно розвиненої національно свідомої людини з високими інтелектуальними і творчими якостями.

4. Громадянське виховання – це:

а) цілеспрямований та організований процес формування особистості;

б) формування молодої людини як громадянина України незалежно від етнічної приналежності;

в) формування в учнів відчуття морально, соціально, політично та юридично дієздатної особистості;

г) формування й самовизначення гармонійно розвиненої національно свідомої людини з високими інтелектуальними і творчими якостями.

5. Процес, спрямований на подолання негативних рис особистості, які сформувалися під впливом несприятливих умов виховання – це:

а) виховання;

б) самовиховання;

в) перевиховання;

г) навчання.

Оцініть правильність тверджень (так, ні)

1. Урок правознавства сприяє не тільки формуванню правової культури учня, а й розвитку його загальнолюдських якостей.

2. Школа – єдиний дієвий засіб правового виховання.

3. Правове виховання є одним із елементів громадянського виховання.

Питання для обговорення практичні завдання

1. Визначте мету та завдання правового виховання учнів на уроках правознавства.

2. Які риси характеру формуються в учнів на уроці правознавства?

3. Яку роль відіграє урок та позакласні виховні заходи у формуванні правової культури та активної громадянської позиції школяра?

4. Поставте виховну мету до однієї з тем уроку відповідно до шкільної програми.

5. Висловіть власну думку щодо позитивної чи негативної ролі ЗМІ у правовому вихованні учнів.

Підготуйте доповідь або реферат на одну з тем:

1. Роль сім’ї та суспільства у правовому вихованні учня.

2. Використання практичних методів у процесі виховної діяльності з правознавства.

Рекомендована література:

Підручники:

1. Андрусишин Б.І., Гуз А.М. Методика викладання шкільного курсу «Основи правознавства». Курс лекцій. – К.: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, 2005. – 162 с.

2. Кашкарьов Г.В. Методика викладання правознавства в школі в опорних схемах й таблицях. - Х.: Основа, 2011.

Додаткова література:

3. Вишковський І.В. Превентивне правове виховання. Навчально-виховна гра “Правознавчих ринг” 9-11 класи. // Історія в школах України. – 2005. – № 3. – С. 22-23.

4. Карпенчук С.Г. Самовиховання особистості. – К., 1998. – 145 с.

5. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1997. – 180 с.

6. Кашкарьов Г.В. Методика викладання правознавства в школі в опорних схемах і таблицях. – Харків: Основа, 2011. – У 2 ч.

7. Клясен Н.Л. Учитель року. Сценарії позакласних заходів. Правознавство. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. – 125 [3] с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 03 (87)).

8. Козир М.К., Шость Н.В. Організація правового виховання учнівської молоді на уроках правознавства. – Х., 1996. – 27 с.

9. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Історія в школах України. – 2000.– №3. – С. 6-12.

10. Нікітчина С.О. Морально-правове виховання учнівської молоді на уроках правознавства / Луцьк, 1997. – 159 с.

11. Організація виховної роботи. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2008. – 256 с.

12. Охріменко М. Особистісно-орієнтований підхід до формування активної громадянської позиції учнів // Історія України. – 2002. – №45.

13. Педагогічно-правова профілактика правопорушень серед учнівської молоді. Науково-методичний збірник статей / за ред. В.П. Пастухова. – К., 1997. – 128 с.

14. Правове виховання учнівської молоді: питання методології та методики / В.В. Головченко. – К.: Наукова думка, 1993. – 137 с.

15. Тиждень історії та правознавства в школі. – Х.: Основа, 2004. – 128 с.

16. Тиждень історії та правознавства в школі. – Х.: Основа, 2005. – 112 с.

17. Фіцула М.М. Правове виховання учнів: Навчально–методичний посібник. – К., 1997. – 147 с.

18. Харківська Н.І. Тиждень історії та правознавства в школі. Випуск 3. – Х.: Вид. група «Основа», 2007. – 160 с. – (Б-ка журн. «Історія та правознавство». Вип. 5 (41)).

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ З КУРСУ «ШКІЛЬНИЙ КУРС ПРАВОЗНАВСТВА ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ»

Дата добавления: 2015-07-20