І. Теоретичний блок. Самостійне заняття №2

САМОСТІЙНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема. Основи педагогічної діяльності та вимоги до особистості вчителя-класовода.

Мета: пояснити студентам різницю між поняттями «діяльність» і «педагогічна діяльність». Ознайомити з особливостями професії вчителя. Розвивати вміння зосереджувати ся на головному під час роботи з науковою і методичною літературою. Виховувати увагу, наполегливість, логічне мислення.

Методи: теоретичні, контролю і самоконтролю.

Форми контролю: перевірка самостійно опрацьованого матеріалу.

Студенти повинні знати:

- що таке педагогічна діяльність;

- вимоги до особистості вчителя;

- стилі педагогічного спілкування.

Студенти повинні вміти:

- правильно визначати рівні педагогічної майстерності;

- пов’язувати педагогічну професійну компетентність, педагогічну майстерність і педагогічну культуру вчителя.;

- застосовувати відповідний стиль спілкування у певній ситуації.

Література: № 2, № 4, № 5, № 6, № 10, № 11, № 14, № 15, № 16, № 18

Хід самостійного заняття

І. Теоретичний блок

1. Діяльність вчителя. Педагогічна діяльність.

2. Вимоги до особистості вчителя. Рівні педагогічної майстерності.

3. Особистість вчителя. Її структура.

4. Навчально – виховна робота вчителя – класовода.

5. Методична робота педагога.

6. Педагогічне спілкування. Стилі педагогічного спілкування.

1. Сучасний період розвитку суспільства характеризується перш за все значно складнішим розумінням сутності і особливостей педагогічної діяльності, зокрема, таких її якостей, як інтегративність, цілісність, багатоаспектність та ін. Саме тому виникає необхідність створення такої системи професійної підготовки, яка б забезпечувала відповідний розвиток майбутніх спеціалістів.

Діяльність учителя - це, перш за все, діяльність, спрямована на іншу людину. Тобто все те, що робить учитель, має сенс тільки тоді, коли в результаті учень, вихованець використає той науковий і соціальний досвід, який був переданий йому вчителем. Тільки те, що втілюється, інтегрується у внутрішній світ конкретних учнів, має смисл і визначає цінність педагогічної діяльності.

Різкі соціально-економічні зміни в кінці XX століття ознаменували незалежний шлях розвитку держави, дали можливість кардинальному повороту у відношенні суспільства до проблем дитинства, що обумовлено загальними тенденціями гуманізації і демократизації соціального життя України. Його становлення відбувається на тлі глибоких перетворень у країні, що породжує величезну кількість соціальних, економічних, морально-психологічних і інших проблем, вимагає вирішення двох основних завдань:

· реформування всієї системи освіти;

· створення системи підготовки фахівців для цієї сфери.

За минуле десятиліття в цьому напрямку зроблено чимало. Розроблена і затверджена кваліфікаційна характеристика вчителя-початківця, що визначає його посадові обов’язки і вимоги до професії, розширена мережа інноваційних класів і шкіл, з’явилися установи нового типу і виду, причому не тільки державні, але й інших організаційно-правових форм, а також розпочалося формування такого законодавства, що повною мірою відповідало б потребам суспільства, ідеям демократії і гуманізму, нормам міжнародного права. Відправною основою формування нового соціального законодавства, що стосується дітей, можна вважати законодавчу базу України: Закон «Про освіту», «Закон про загальну середню освіту», «Закон про вищу освіту» тощо.

Продовжує зростати кількість вузів, що ведуть підготовку за фахом «Початкове навчання», розширюється їхня географія Вироблено загальні принципи і підходи щодо підготовки і перепідготовки вчителів початкових класів. Велику роль у цьому зіграло прийняття в 2001р. Державного стандарту початкової освіти, що встановило загальні вимоги до основних професійних освітніх програм і умов їхньої реалізації, нормативи навчального навантаження, загальні вимоги до обов’язкового мінімуму змісту і рівню підготовки випускників шкіл першого ступеня.

Згідно із стандартом вищої педагогічної освіти щодо освіченості фахівця, який пройшов навчання за програмою «Початкове навчання», застосовується ряд інваріантних вимог. При цьому спеціаліст повинен мати не тільки наукові і практичні знання й уявлення, необхідні для його майбутньої професійної діяльності, але й визначені уміння, серед яких основними можна виділити наступні:

- комунікативні, що забезпечують уміння будувати взаємини з колегами і дітьми, взаємодіяти з учителями, батьками, фахівцями освітніх установ, надання допомоги дітям;

- організаторські, що дозволяють успішно організовувати освітню і практичну діяльність дітей і підлітків у різних соціальних умовах;

- діагностичні, що дозволяють діагностувати девіантність поведінкових проявів дітей;

- проектувальні, володіння якими забезпечить здатність самостійно проектувати педагогічну роботу, вибирати педагогічні технології, які будуть результативними в організації процесу виховання дітей;

- дидактичні, що забезпечують успішність навчальної роботи з молодшими школярами в процесі професійно-педагогічної діяльності;

- аналітичні, необхідні як для аналізу й оцінювання процесів, явищ і результатів професійної діяльності, так і для самоаналізу, розвитку своїх творчих здібностей.

Діяльність - це праця, що є соціальним поняттям істинної самовизначеності людини в діяльному середовищі. Педагогічна діяльність - це праця в галузі освіти щодо передачі знань, умінь і навичок та духовних здобутків і надбань старшого покоління людей молодшому.

Педагогічна діяльність є особливим видом праці людини. Вона є часткою суспільної діяльності, її своєрідність у тому, що кожен учитель, вихователь повинен оволодіти системою доцільних, об’ємних галузево різноманітних знань, виробити механізми спілкування і налагодити стосунки з усіма верствами населення країни, регіону, краю, в тому числі з молодим поколінням людської громади.

У своїй педагогічній діяльності учитель виконує різні функції і процеси. Він цілій групі дітей дає знання, виховує їх, одночасно в цьому процесі виступаючи як артист і художник, бо ж його важливе слово приносить велику радість, і, як добрий товариш, прищеплюючи вихованцям любов до життя і до праці, веде у глибини історії народів і освітлює далину майбуття.

Педагогічна діяльність учителя - це не лише навчання читати, лічити і писати, це праця з особистостями, що не сформувались. Тільки йому належить проростити паростки добра і безкорисливості, розширити світогляд, передати неосяжний зміст наук, що створило людство.

Педагогічна діяльність - це справді виховна діяльність, а щоб виховати справжню людину, педагогу необхідно міцно стояти на одному ґрунті з народом, гаряче любити людей і, зокрема, дітей.

Зміст педагогічної діяльності полягає в індивідуальному підході до кожної дитини, тож для того, щоб навчитися і виконувати цю працю, необхідно мати хист. Основна суть педагогічної діяльності розкривається особою самого вчителя: його персональною чарівливістю, оригінальністю характеру, виразністю й небанальністю його поведінки в класі. Педагогічний такт учителя - це ключ, за допомогою якого відкриваються процеси, які наповнюють прогресивну діяльність. Без педагогічного такту, зміст якого криється у прояві внутрішньої потреби, уважності, чуйності, справедливості та людської гуманної турботи про дитину, неможливо розпочати педагогічну діяльність.

Дата добавления: 2015-07-20