Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Предметна ілюстрація

Читайте также:
  1. Ілюстрація у вигляді короткого запису
  2. Объектно-предметная область социологии духовной жизни
  3. ПРЕДМЕТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ И ИГРА
  4. Предметная игра
  5. Тема 1. Предметная деятельность н игра

Предметна ілюстрація допомагає створити про уявлення про життєву ситуацію, описану в задачі, і тим самим сприяє правильному вибору дій та їхньої послідовності. На початку навчання, щоб учні могли побачити зв'язок між даними числами і шуканими, іноді не досить лише демонструвати наочні посібники. Треба, щоб кожен учень виконав операції з дидактичним матеріалом. Такими операціями можуть бути розкладання паличок чи кружечків, малювання кружечків, дії із смужками паперу. Особливо потрібні предметні операції під час розгляду задач на знаходження невідомого компонента дії.

З урахуванням того факту, що у молодших школярів переважає наочно-образне мислення, досить багато задач у підручниках для першого класу та у відповідних зошитах з друкованою основою подаються з умовою у вигляді малюнка, наприклад [12, с. 29]

Поступово окремі частини малюнка замінюються певними словами чи фразами, які головними, опорними, дозволяють в майбутньому коротко записати задачу чи знайти розв’язання задачі [13, c. 110].

 

Деколи при такій постановці завдання відсутні деякі елементи задачі, наприклад, запитання [12, с. 26]

При такій постановці завдання на перший план виходить уміння вчителя обговорити ситуацію, відокремити умову від запитання, допомогти учням віднайти розв’язання та дати відповідь на поставлене запитання. Опишемо, наприклад, процес опрацювання останньої задачі.

− Про кого будемо складати задачу?

− Що мали діти?

− Скільки горішків було у Сергійка?

− Що сказано про горішки, які мала Катя?

− Що означають слова «стільки ж»?

− То яка умова задачі?

− Що ще має бути, щоб це була задача?

− Яке поставимо запитання? (Скільки горішків мали діти разом?)

− Повторимо повністю всю задачу, умову і запитання.

− Якщо у запитанні стоїть завдання «знайти разом», то яку дію будемо виконувати з числами, щоб відповісти на запитання задачі? Які числа будемо додавати?

− То яке розв’язання задачі? Запишемо його.

− Яку дамо відповідь на поставлене запитання?

Поступово кількість предметних ілюстрацій зменшується, але вони зустрічаються навіть у підручниках для четвертого класу. Проте їхнє спрямування уже дещо іншого характеру. Зокрема, на малюнках зображені певні об’єкти і дано їх числові характеристики. Дивлячись на ці малюнки, учні відповідають на ряд поставлених запитань, тобто розв’язують декілька простих і складених задач. Наприклад, задача із підручника [ 16, с.70, № 451]:

Розглянь числові дані на малюнках і знайди відповіді на запитання. 1) Яка маса 6 таких коней? 2 корів? 10 овець?

2) На скільки маса 2 корів більша від маси 1 коня?

3) Скільки кіз за масою замінює одна корова? Чому дорівнює маса 5 кіз і 4 овець разом?

 

При виконанні цієї вправи частину відповідей на запитання можна давати усно, а частину – письмово, причому запис розв’язання варто робити одним виразом.

Зустрічаються і вправи іншого характеру. Маючи малюнок і певні вирази, потрібно пояснити, що знаходимо ти чи іншим виразом, тобто потрібно сформулювати запитання. Наприклад, задача [16, с. 87, № 545]:

Розглянь малюнок, числові дані та вирази. Поясни, що знайдемо, коли обчислимо кожний вираз.

 

Наведемо зразок роботи над одним із виразів, наприклад над виразом 120 – (30 + 60).

− Прочитайте вираз.

− Яка дія буде виконуватись першою у цьому виразі? Що показує число 30? Число 60? Що ми дізнаємось коли до місткості бідона додамо місткість бочки?

− Яка дія буде виконуватись другою? Що показує число 120? Що ми дізнаємось, коли від місткості діжки віднімемо місткість двох посудин: бідона і бочки?

Слід відмітити, що досить часто предметні ілюстрації у підручнику є супроводом відповідної словникової роботи. Як наприклад у задачі [16, с.130, №877]:

Маса 8 однакових білуг така сама, як маса 12 осетрів. Маса однієї білуги 1 ц 23 кг. Яка маса одного осетра?

 

Використання предметної ілюстрації допомагає досить швидко і правильно розв’язувати задачі з логічним навантаженням, як от, наприклад, така задача [16, с. 88, № 559]:

Маса 9 кульок така сама, як маса 2 кубиків і двох шайб. Шайба у 2 рази легша, ніж кубик. Скільки кульок треба взяти, щоб їх маса дорівнювала масі одного кубика?

 

Розв’язання:

Оскільки шайба у 2 рази легша за масу кубика, то замість двох шайб справа можна покласти один кубик. Тепер будемо мати такий малюнок.

                                                       
   
         
             
               
             
 
 
             
 
 
 
 
 

 


З нього видно, що маса 9 кульок дорівнює масі 3 кубиків. А це означає, що маса одного кубика дорівнює масі 3 кульок.

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 354 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ознайомлення із змістом задачі| Ілюстрація у вигляді короткого запису

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)