Ознайомлення із змістом задачі

Зміст

Розділ 1. Деякі загальні положення............................ 6

1.1. Ознайомлення із змістом задачі............................ 6

1.2. Аналіз задачі і відшукання плану її розв’язування............. 7

Розділ 2. Використання ілюстративно-пояснювального методу в процесі навчання розв’язування текстових задач учнів початкових класів............................................ 9

Розділ 1. Деякі загальні положення

Ознайомлення із змістом задачі

Усвідомлення змісту задачі – необхідна умова її розв’язання. Учень не повинен приступати до розв’язання задачі, не зрозумівши її умови.

Учень ознайомлюється з задачею із слів вчителя або самостійно. Ступінь самостійності учнів залежить від рівня їхньої підготовленості і мети розв’язу-вання задачі. Приступаючи до розв’язування задачі, важливо сприйняти її в цілому, а вже потім розбивати на окремі частини.

При фронтальному ознайомленні вчитель читає (або переказує) задачу двічі. Першого разу читають задачу з метою ознайомлення з її змістом у цілому. Другого разу задачу читають частинами і так, щоб кожна частина містила певну смислову «одиницю» тексту. Поділ задачі на частини здебільшого передбачає виділення окремих її числових даних. Під час другого читання нових задач доцільно на дошці записувати умову.

Щоб перевірити, як учні усвідомили умову задачі, учитель задає учням запитання (за смислом окремих частин) або пропонує переказати всю задачу. Це стосується і самостійного читання учнями задачі. Учні повинні усвідомити, що в процесі читання треба запам’ятати або виписати числові дані, виділити запитання задачі і найбільш важливі (опорні) слова, які стосуються даних і шуканого чисел, а також з’ясувати незрозумілі слова. В учнів поступово слід виховувати таку навичку: при першому читанні задачі треба уяснити ситуацію, яка в ній описується, і обов’язково виділити запитання; при другому читанні намагатися виділити в умові те, що відповідає запитанню.

Формування цієї навички розпочинається уже при перших кроках роботи над текстовими задачами у першому класі. Вчитель повинен добитися того, щоб учні першого-другого класів чітко усвідомлювали і розрізняли чотири складових в процесі розв’язування простих задач:

1. Умова.

2.Запитання.

3. Розв’язання.

4. Відповідь.

Для реалізації цієї мети відповідно і формулюються завдання у зошитах з друкованою основою [12, с. 19, №94]

Було	Відрізали	Залишилося
15 дм	4 дм і 5 дм	?

Розв’язання

1)

2)

Відповідь: залишилося дм

1.2. Аналіз задачі і відшукання плану її розв’язування

При розв’язуванні текстових задач найчастіше застосовується вербальний (словесний) аналіз задачі. Вербальний аналіз у широкому розумінні містить семантичний аналіз і знаходження способу розв’язування задачі [11, с. 25].

Суть семантичного аналізу полягає в тому, що на основі аналізу тексту задачі визначають окремі значення величин, а також відношення, що їх пов’язують. Таким аналізом передбачається: а) поділ задачі на окремі частини, кожна з яких є словесним завданням певного елемента задачі; б) визначення слів-ознак, що характеризують відношення між величинами, а також відповідну арифметичну дію.

Під час аналізу треба з’ясувати, скільки величин розглядається в задачі та які вони мають значення. Задання кожного значення величини складається з трьох частин: назви величини, зазначення особливості певного значення і числового значення, якщо воно відоме (задане). Якщо числове значення не задано, то воно є невідомим, і якщо, крім того, до задання цього невідомого значення входить запитання «скільки?» чи вимога «знайти», то це значення шукане.

Основними способами аналізу задачі є: від числових даних – до запитання, його називають синтетичним; 2) від запитання – до числових даних, його називають аналітичним [11, с. 27].

Суть пошуку розв’язання синтетичним способом полягає в наступному. Із сукупності числових даних вибираємо одну пару чисел і до неї ставимо відповідне запитання. Потім беремо другу пару чисел (одне з даних вже може бути результатом першої дії) і добираємо відповідне запитання. В такий спосіб утворюють наступні прості задачі. В останній простій задачі ставиться основне запитання складеної задачі. Число, яке дістали внаслідок розв’язання останньої простої задачі, є відповіддю на запитання складеної задачі.

Особливість аналітичного способу в тому, що спочатку визначають необ-хідні прості задачі (складають план розв’язування), а потім вже розв’язують. Цей спосіб гарантує правильне розв’язування складеної задачі. Складання плану розв’язування починається з постановки основного запитання даної задачі, тому виключається можливість невизначеності, кожне наступне запитання виникає раніше. Аналітичний спосіб більш цілеспрямований щодо складання плану розв’язування задачі, тут треба мати на увазі не одну яку-небудь дію, а хід міркування в цілому. Однак для задач на три і більше дій він громіздкий.

Користуючись вимогами від відомого поступово переходити до невідомого, від більш простого до складного, доцільно розпочинати розв’язування синтетичним способом. В міру оволодіння ним включати в розв’язування складеної задачі деякі аналітичні прийоми. Вдаватися до аналітичного способу слід спочатку для задач на дві дії.

Поступово в учнів слід виховувати таку установку:

якщо при розв’язуванні синтетичним способом важко одразу вибрати необхідну пару чисел, то треба починати із запитання і вести аналіз доти, доки дальший хід розв’язування не буде зрозумілим (аналітико-синтетичний прийом);

якщо перша частина задачі «прозора», то починати можна синтетичним способом, але при утрудненні звертатися до запитання задачі і аналітичним способом намітити план розв’язування задачі.

План розв’язування задачі є алгоритмом розв’язання даної задачі. Елемен-тарними операціями такого алгоритму є арифметичні дії.

Відомо, що запис алгоритму поділяється на окремі вказівки виконавцю. Кожна вказівка називається командою на виконання певної закінченої дії. Команди алгоритму виконуються одна за одною. Виконавець зможе розв’язати задачу за даним алгоритмом, якщо буде спроможний виконати кожну дію, яка вказана командою алгоритму.

Таким чином, розв’язування задач за даним планом не тільки розкриває структуру складеної задачі і технологію її розв’язування. Цей прийом допомагає виявити, хто з учнів не опанував уміння розв’язувати ту чи іншу просту задачу, готує молодших школярів до вивчення основ інформатики.

Взагалі в процесі пошуку плану розв’язування задачі процес аналізу і синтезу не можна ізолювати один від одного. Процес мислення при розв’язу-вання задач є складним аналітико-синтетичним процесом.

Дата добавления: 2015-07-20