Бетонна суміш, арматура, опалубка

23. Армування бетонних конструкцій: види арматури, способи складання каркасів. Арматура, її класифікація, методи зварювання Арматура: 1. Металева 2. Деревяна (в гіпсобетоні) 3. Синтетична (базальтові волокна змішується з бетоном) Арматура є:- у вигляді стержнів;- у вигляді дроту Арматура за умовами праці в конструкції поділ на: -Проектну (проектні навантаження) -Монтажну (каркас з окремих стержнів) -Розподільну -Хомути (в розподільній арматурі) Арматура за принципом роботи: ненапрягаєма,напрягаєма. Арматура поділ на: Класи – галузь використання (Р1400, Р1500, Р1600 – нові, цифра вказує на кількість кілограм на розрив; А1(гладка),....,А5(рельєфна) – стара) Марки (Ст3ГК) – фізико хімічні властивості Способи застосування: -В’язання дротом -Електрозварювання (контактне, під шаром флюса) -Ванний Процес влаштування арматурних виробів: -прийомка, розгрузка, подача арматури на споруду -встановлення арматурних елементів в проектне положення з тимчасовим закріпленням - вивірення арматурних каркасів і кінцеве з`єднання стиків електрозваркою -контроль виконаних робіт і здача їх з актом прийомки робіт. Арматура повинна бути захищена шаром бетону. Легкі арматурні каркаси колон опускають в опалубку зверху, або збоку. Важкі арматурні каркаси діаметром 16мм і більше встановлюють до зборки опалубки. Балки, ригелі, прогони армують готовими просторовими каркасами, стіни та перегородки – готовими Арм. Сітками в опалубці, плити армують рулонними сітками. Армування напряженной арматурой. – при зведенні багато прольотних будівель, мостів, куполов. Напряжение арматури механічним та електромеханічним способом. 31. Способи транспортування бетонної суміші. Транспортують б. с. від бетоноприготувальних заводів чи установок до буд. майданчика зазвичай в автобетонозмішувачах. Автобетонозмішувач— це бетонозмішувальний барабан, установлений на шасі автомобіля. Його використовують для транспортування сухої бетонної суміші на відстань до 70 км, приготування з неї в дорозі готової бетонної суміші, а також для перевезення готової бетонної суміші на менші відстані (до ЗО км). У межах будівельного майданчика бетонну суміш транспортують бетононасосами, кранами в баддях, пневмонагнітачами, вібраційними установками та стрічковими конвеєрами Бетононасоси use для подавання б. с. в усі види монолітних конструкцій, у місця, недоступні іншим засобам механізації. ІДе високопродуктивні бетоноукладальні машини (10-95 м3/год) безперервної дії, призначені для подавання бетонної суміші на відстань до 250 — 400 м і на висоту до 50—100 м по трубопроводах (бетоново-дах). Бетононасосна установка містить насос, бетоноводи і засоби розподілу суміші. Для розподілу бетонної суміші по площі спорудження конструкції бетононасоси обладнують гнучкими рукавами, поворотними ланками, ринвами, круговими розподільниками, а також власними (інвентарними) чи автономними розподільними стрілами. Розрізняють три основних види бетононасосних установок: стаціонарні, причіпні та самохідні — автобетононасоси Стаціонарні установки продуктивністю понад 20 — 40 м3/год використовують за значних обсягів подавання бетонної суміші в конструкції (5000—10 000 м3). За обсягів споруджуваних конструкцій 500—1000 м3 застосовують як стаціонарні, так і причіпні бетононасоси продуктивністю 10 м /год. Автобетононасоси — це установки з бетононасосом і розподільною шарнірно-зчленованою, гідравлічною повноповоротною стрілою, що змонтовані на шасі автомобіля Мобільність і можливість подавання бетонної суміші в межах значної зони (на відстань до 27 м і висоту до 23 м) забезпечують високу ефективність використання їх для бетонування різноманітних конструкцій Крановий спосіб подавання бетонної суміші (інтенсивність до 20 м^/до-6у) використовують для бетонування різноманітних конструкцій, будинків і споруд. При цьому бетонну суміш транспортують у баддях місткістю 0,5 — 3 м3. Баддя— це зварна металева конструкція, яка складається з корпусу, каркаса, заслінки, важеля. Бадді бувають поворотні та неповоротні. Неповоротні бадді застосовують для подавання бетонної суміші невеликими порціями (в колони, стіни незначної товщини). Ширше застосовують поворотні бадді, які заповнюють бетоном із транспортних засобів у горизонтальному положенні. Під час піднімання краном така баддя переходить у вертикальне положення, в якому її переміщують до місця бетонування і там вивантажують. Для бетонування невеликих монолітних конструкцій (площею 5 — 8м) раціонально використовувати переставні стрічкові конвеєри. Вібраційні установки застосовують для подавання бетонної суміші вниз під кутом 5 — 20° на відстань до ЗО м у разі бетонування невеликих у плані конструкцій. До складу вібраційних установок входять віброжолоби, віброживильник та опорні елементи 90. Методи бетонування конструкцій У межах будівельного майданчика бетонну суміш транспортують бетононасосами, кранами в баддях, пневмонагнітачами, вібраційними установками та стрічковими конвеєрами Бетононасоси Крановий спосіб подавання бетонної суміші Пневмотранспортування Процес укладання бетонної суміші має такі складові: підготовчі операції; приймання, розподіл ущільнення бетону; контрольні та до­поміжні операції (переставляння віброжолобів, бункерів та ін.) технологія укладання бетонної суміші залежить від виду, розмірів та положення конструкцій, кліматичних умов, устаткування, енергетич­них ресурсів, властивостей суміші. Бетонну суміш укладають горизон­тальними, похилими чи східчастими шарами, окремими смугами-картами в один шар або одночасно на всю висо­ту конструкції чи блока бетонування. Товщину горизонтальних шарів визначають засобами для ущільнен­ня. Укладають бетонну суміш безперервно на весь об'єм конструкції чи в межах окремих ділянок (блоків, ярусів). Ущільнення бетонної суміші забезпечує щільність і однорідність бетону і, в результаті, його міцність і довговічність. Для ущільнення бетонної суміші викори­стовують вібратори трьох типів: внутрішні (глибинні), поверхневі і зовнішні. Внутрішні вібратори застосовують під час бетонування різноманіт­них конструкцій, ручні — для конструкцій невеликих розмірів, пакети вібраторів — для бетонування масивних конструкцій. Поверхневі вібратори використовують у разі бетонування плит по­криття, підлог, доріг. Зовнішні вібратори закріплюють із зовнішньої поверхні опалубки і застосовують у випадку бетонування густоармованих тонкостінних кон­струкцій. Спеціальні методи бетонування. Торкретування — це бетонування конструкції нанесенням на поверхню опалубки або конструкції одного чи кількох шарів цементно-піщаного розчину (торкрету) за допомогою цемент-гармати чи бетонної суміші (набризк-бетону) за допомогою бетон-шприц-машини. Роздільне бетонування конструкцій — спосіб, який полягає в поперед­ньому укладанні безпосередньо в опалубку великого заповнювача з подаль­шим нагнітанням в його міжзерновий простір цементно-піщаного розчи­ну. Підводне бетонування — це укладання бетонної суміші під водою без виконання водовідливних робіт. Основні методи підводного бетонування — вертикально переміщу­ваною трубою (ВПТ) і висхідним розчином (BP) (див. рис. 2. 53).

8.Способи укладання та ущільнення бетонної суміші. Процес укладання б. суміші: -підготовчі операції; -приймання, розподіл ущільнення бетону; -контрольні та допоміжні операції (переставляння віброжолобів, бункерів т.ін. Перед укладанням бетону перевіряють якість і відповідність проектові елементів, які після укладання б. будуть сховані в його тілі (армування, гідроізоляція), і складають акти на приховані роботи. Опалубку й арматуру очищують від сміття і бруду, робочі шви звільняють від цементної плівки, перевіряють захисні пристосування. Внутрішню поверхню інв. опалубки змащують спец. мастилами для зниження зчеплення з нею бетону і поліпшення якості поверхні бетону монолітної конструкції. Технологія укладання б. с. залежить від: -вид, -розміри, -положення конструкцій, -кліматичні умови, -устаткування, -енергетичні ресурси, -властивості б. с. Укладання б.с. –кран +баддя, -бетононасосами, -вкладання б.с. транспортною стрічкою,-пневмотранспортером (повітря-суміш-повітря-суміш), -вібролотками. Б.с. укладають горизонтальними, похилими чи східчастими шарами, (1) окремими смугами-картами в один шар (2) або одночасно на всю висоту конструкції чи блока бетонування. Ущільнення б. с. забезпечує щільність і однорідність бетону і, в результаті, його міцність і довговічність. Ущільнюють вібруванням протягом 30—100 с. Під дією вібрації суміш розріджується, з неї видаляється повітря; при цьому опалубна форма щільно заповнюється. Для ущільнення бетонної суміші використовують вібратори 3 типів: внутрішні (глибинні), поверхневі і зовнішні (див. рис. 2.51). Внутрішні вібратори застосовують під час бетонування різноманітних конструкцій, ручні — для конструкцій невеликих розмірів, пакети вібраторів — для бетонування масивних конструкцій. (глибинні) Поверхневі вібратори використовують у разі бетонування плит покриття, підлог, доріг. (площинні, вібростоли.) Зовнішні вібратори закріплюють із зовнішньої поверхні опалубки і застосовують у випадку бетонування густоармованих тонкостінних кон­струкцій.   49.Догляд за бетоном -Літом: · Захист бетону від руйнації(від струму,навантаження) · Захист від пересихання(закрита плівкою, парниковий метод) · Якщо без плівки,то: поливати 3-чі на добу: Бетон із звич. Портландцементом 7 днві Бетон із шлакоцементом 14 днів Бетон із пуцоланового(глиноземистого) 3 доби Догляд взимку · Метод термоса: Критична міцнвсть беону- така міць, яка не боїться заморожуватися; Метод звичайного термоса Метод гарячого термоса Метод з спец. Хім. Добавками(за наявністю спеціаліста в лабораторії) · Електропрогрів бетона Шини нагрівають при 36 Вольт Стержневі Індукційний метод(обмотування колону проводом. Малюнок: колна обмотана проводом) Контактний спосіб(акамулятором) Інфрачервоним променем(потужні лампи) Метод в тепляках. 54 Методи бетонування в зимових умовах Зимовими умовами для виконання бетонних робіт вважається середньодобова температура зовнішнього повітря нижче 5° С і мінімальна добова температура нижче 0°С. В осінньо-зимовий період використовують розчини марок — від М10 до М300. Способи підігріву бетону У зимових умовах температура суміші, що випускається, може бути підвищена до° 45 С за рахунок використання підігрітих заповнювачів і води. Заповнювачі підігрівають до 60° С паровими регістрами, в обертових барабанах і в спеціальних установках, а воду підігрівають у бойлерах і водогрійних казанах до 90° С. Витримування бетону в укриттях (тепляках) пов’язане з додатковими витратами на їхнє улаштування, тому цей спосіб має обмежене застосування, тобто за умови технологічної необхідності. Тепляки звичайно зводять з легких інвентарних чи елементів у виді пневматичних споруджень над ділянкою укладання бетону. Для підтримки необхідної температури повітря в тепляку використовуються різні нагрівачі (калорифери, електричні печі й ін.).Процес бетонування і режим витримування покладеного бетону в тепляках нічим не відрізняються від бетонування і витримування, здійснюваних у літню пору. Спосіб термоса бетон, що має температуру 15...20° С, укладають в утеплену опалубку, а його твердіння відбувається за рахунок тепла, отриманого в період готування суміші й екзотермічного тепла, виділюваного при гідратації цементу. Сумарна кількість тепла повинна бути достатня для придбання бетоном критичної міцності до того моменту, коли температура бетону наблизиться до 0° С. Спосіб термоса ефективний при бетонуванні масивних конструкцій ісередньої масивності. Введення в бетонну суміш протиморозних добавок знижує температуру замерзання води, і процеси твердіння в уповільненому темпі протікають при негативній температурі бетону. При бетонуванні армованих конструкцій найчастіше застосовують поташ і нітрит натрію, що не викликають корозії арматури і не дають висолів на поверхні бетону. У неармованих конструкціях і конструкціях з конструктивною арматурою застосовують бетони з добавками хлористих солей. Уводять протиморозні добавки в бетонну суміш при її готуванні у виді концентрованих водяних розчинів. Укладають і ущільнюють бетонні суміші з протиморозними добавками так само, як і звичайні. Штучний прогрів заснований на підвищенні температури покладеного бетону і підтримці її до придбання бетоном критичної міцності. Електродний прогрів заснований на виділенні тепла при проходженні електричного струму через свіжеукладений бетон. Для цього в бетонну суміш при її укладанні встановлюють електроди, до яких подається електричний струм напругою 50... 100В. Електроди можуть бути внутрішніми і зовнішніми. Внутрішні стрижневі і струнні електроди розміщають у тілі конструкції так, щоб вони не стикалися арматурним каркасом. Електрообігрівання здійснюють за допомогою електричних відбивних печей, циліндричних приладів опору й ін. Застосовують також опалубки, у стінках яких прокладений кабель, що гріє, чи струмопровідна тканина. Інфрачервоний прогрів використовують у густоармованих конструкціях, спорудженнях із замкнутими обсягами (колектори, тунелі, бункери) і в тих випадках, коли застосування контактних методів ускладнена чи виникає небезпека місцевого перегріву бетону. Прогрів інфрачервоними променями роблять за допомогою генератора у виді електроспіралі, поміщеної в металевий рефлектор на відстані 5...8 див від поверхні, що відбиває. Прогрів звичайно триває 8...12 год. при температурі 70...90° З. Індукційний прогрів заснований на використанні тепла, виділюваного при перетворенні електричної енергії в теплову. Індукційний прогрів застосовується для залізобетонних чи бетонних елементів у металевій опалубці. Для цього навколо елемента влаштовують обмотку з ізольованого проводу, що є індуктором. Минаючий по обмотці перемінний струм створює перемінне електромагнітне поле, а сталева арматура, що знаходиться в ньому, чи опалубка нагрівається. Паропрогрів використовується при бетонуванні конструкцій. Він буває периферійний і внутрішній. При периферійному прогріві навколо конструкції, що прогрівається, установлюють паронепроникне огородження з тепловою ізоляцією. У просторі між опалубкою й огородженням подають пара. При внутрішньому прогріві пар подають по трубах, покладеним у товщі бетону. Пором можна прогрівати бетонні і залізобетонні конструкції. Методи приготування бетонної суміші. Готується на заводах-автоматах та БЗУ (бетонозмішувальні установки на об`єктах). -Авто бетоновоз -автобетонозмішувач Б.с. приготовляють на змішувачах примусової дії та гравітаційної дії (більш дешевий) Порядок подачі компонентів примусової: вода, цемент, пісок, щебінь Порядок подачі компонентів гравітаційної: цемент, пісок, вода, щебінь Безперервної та перервної дії.   Улаштування опалубки, її види, способи використання. Опалубка – тимчасова допоміжна конструкція для забезпечення форми та розмірів та положення в просторі з/б конструкції, яка зводиться. О: - за кількістю циклів використання: -інвентарна, - неінвентарна -від матеріалу: Ме, дерев., синтетична, з мінеральний в`ядучих (цемент), комбінована -за технікою використання: незмінна, - розбірно-переставна, -підйомно-переставна, --ковзна, -блокова, -котюча, -пневматична. Зима опалубка примерзає до бетону.

Дата добавления: 2015-07-20