Ранжування мікрорайонів щодо екологічних умов.

До екологічних чинників несприятливого впливу відносяться промислові райони: близькість розміщення мікрорайону від промислових зон погіршує екологічний стан територій мікрорайону. Тому, чим ближче знаходиться мікрорайон від промислового району, тим нижчий його ранг (оцінка).

Ще одним чинником екологічного дискомфорту є міський транспорт.

Ранг мікрорайону щодо цього чинника визначається шляхом розрахунку відношення умовної довжини вулиць, що оточують мікрорайон, до його площі.

Умовна довжина вулиць визначаються таким чином:

,

де - - умовна довжина вулиць, що оточують мікрорайон;

- відповідно, довжина загальноміських, районних магістралей та жилих вулиць.

Чим більше відношення умовної довжини вулиць до площі мікрорайону, тим нижчий ранг цього мікрорайону або менша оцінка.

Близьке розташування об’єктів зовнішнього транспорту теж негативно впливає на екологію житлових кварталів та мікрорайонів. Тому, чим ближче розташовані ці об’єкти до мікрорайону, тим менше його ранг.

Розміщення рекреаційної зони поблизу мікрорайону, навпаки, покращує екологічні умови проживання населення. Тому, чим ближче розташована зона рекреації від мікрорайону, тим вище ранг або оцінка мікрорайону за цим чинником.

Таблиця 4

Кваліметрична оцінка мікрорайонів щодо екологічних умов

№ мікрорайонів	Промисловий район	Міський транспорт	Зовнішній транспорт	Рекреаційні території	Підсумко-ва оцінка	Кваліметрична оцінка
1	2	3	4	5	6	7
вага чинника	0,3	0,15	0,05	0,5
					14,68	1,56
					17,55	1,86
					11,42	1,21
					13,04	1,38
					8,02	0,85
					5,63	0,60
					8,10	0,86
					3,85	0,41
					3,92	0,42
					4,38	0,47
					13,89	1,47
					13,76	1,46
					12,20	1,29
					9,63	1,02
					3,10	0,33
					4,73	0,50
					15,83	1,68
					11,32	1,20
					7,86	0,83
					5,65	0,60
			середнє значення:	9,43

2. Розробка зонінг-плану сельбищної території міста.

Мета: провести зонування мікрорайонів за містобудівною цінністю відповідно до чисельності різних за рівнем добробуту груп населення міста.

Згідно завдання курсової роботи все населення міста розподілено на три групи:

з високим, середнім та низьким рівнем добробуту.

Вимоги різних груп населення до якості житлового середовища теж різні й обумовлені можливістю придбання житла різного за якістю (рівнем благоустрою) і ціною, або відсутністю можливості придбати чи інвестувати будівництво свого житла.

Визначення містобудівної цінності житлової території для різних груп населення здійснюється шляхом розрахунку кваліметричної оцінки території мікрорайонів та кварталів з урахуванням пріоритетів кожної групи населення окремо.

Для цього необхідно провести ранжування обраних чинників оцінки за вимогами населення з високим, середнім та низьким рівнем добробуту.

Розрахунок підсумкової та кваліметричної оцінки, що визначає містобудівну цінність території мікрорайонів та кварталів для кожної окремо групи населення, здійснюється аналогічно до попередніх розрахунків.

Проектування схеми зонування сельбищної території за містобудівною цінністю (зонінг-плану).

Побудову схеми зонування сельбищної території починаємо з визначення кваліметричної оцінки території мікрорайонів для різних за рівнем добробуту груп населення.

Підсумкова та кваліметрична оцінки для кожного мікрорайону розраховуються з використанням попередніх, (вже розрахованих), кваліметричних оцінок:

за допомогою формули Кобба-Дугласа та подальшим порівнянням підсумкової оцінки з середньою підсумковою оцінкою для всіх мікрорайонів за кожним чинником.

Вага чинників щодо доступності різних зон для різних груп населення наведена у таблиці 5.

Таблиця 5

Вага чинників щодо доступності різних зон

Соціальні групи з доходом	КПО	ЗН	Праця	Екологія
Великим	0,3	0,15	0,05	0,5
Середнім	0,3	0,2	0,2	0,3
Низьким	0,3	0,15	0,5	0,05

Наприклад, для мікрорайону №1 кваліметрична для людей з високим рівнем добробуту оцінка буде:

Для людей з середнім рівнем добробуту:

Нарешті, для людей з низьким рівнем добробуту:

Результати розрахунків зведені у таблиці:

Таблиця 6

Кваліметричні оцінки територій мікрорайонів для
різних соціальних груп населення

№ мікрорайонів	з високим рівнем доходу	з середнім рівнем доходу	з низьким рівнем доходу
1	2	3	4
	0,65	0,56	0,43
	0,87	0,67	0,42
	1,03	1,07	1,09
	1,01	0,94	0,84
	0,89	0,96	1,15
	0,89	1,08	1,46
	1,21	1,39	1,66
	0,80	1,07	1,60
	0,68	0,85	1,13
	0,82	1,01	1,33
	1,36	1,22	1,05
	1,13	0,88	0,55
	1,29	1,18	1,03
	1,19	1,21	1,20
	0,57	0,65	0,77
	0,64	0,70	0,81
	0,78	0,59	0,41
	0,82	0,73	0,64
	0,75	0,75	0,80
	0,56	0,56	0,61

Далі, треба побудувати три схеми містобудівної цінності сельбищної території з урахуванням пріоритетів в оцінці якості житла кожною групою населення.

Для цього, створюємо шкалу кваліметричних оцінок з виділенням на ній чотирьох діапазонів оцінок, відповідно чотирьом кольорам прийнятого умовного зображення. Тобто: одержані кваліметричні оцінки ділимо на 4 рівні інтервали між мінімальним та максимальним значенням. Наприклад: мінімальне значення (табл.6) кваіметричної оцінки для населення з високим доходом складає 0,56, максимальне – 1,36. Тоді, розмір інтервалу буде (1,36-0,56)/4=0,2, а власне інтервали – Тим же чином визначаємо інтервали значення кваліметричної оцінки для інших груп населення та будуємо схему містобудівної цінності території (зонінг) для кожної групи. (рис. 1,2,3)

Дата добавления: 2015-07-20