Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Відстань від системи заземлення до будинку визначається за формулою

Читайте также:
  1. A Гальмування парасимпатичного відділу автономної нервової системи.
  2. А) Характеристика методів візуалізації сечової системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  3. Б) Характеристика методів візуалізації статевої системи, показання до застосування, їх можливості та обмеження.
  4. Взаємодія клітин в імунній відповіді. Роль окремих клітин імунної системи. Антигенрепрезентуючі клітини, Т- та В-лімфоцити. Інтерлейкіни.
  5. Визначається натрію цитрат методом іонообмінної хроматографії з використанням катіоніту. Який титрований розчин необхідно використати для наступного титрування утвореного елюату?
  6. Визначення вартості заміщення. В даному випадку вартість заміщення визначається за методом порівняльних одиниць.
  7. Визначення політичної системи

 

м.

 

4.4 Засоби індивідуальних захисту

 

Норми розроблено для професій працівників металургійної промисловості, перелік яких передбачений Класифікатором професій ДК 003:2005, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375. Класифікація захисних властивостей засобів індивідуального захисту залежно від небезпечних та шкідливих виробничих факторів застосована відповідно до вимог ГОСТ 12.4.011–89 ССБТ.

Забезпечення працівників організацій та підприємств необхідними для трудового процесу ЗІЗ, а також порядок їх утримання та зберігання здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01–08). Засоби індивідуального захисту служать для захисту робітників від шкідливих і небезпечних факторів виробничого процесу. Працюючі на ділянці забезпечені згідно зі штатним розкладом на підставі типових галузевих норм. Річна потреба в засобах індивідуального захисту для робочих (службовців) основних професій на ділянці (лабораторії.) приведена в таблиці 4.3.

Таблиця 4.3 - Перелік забезпечення основних робітників спецодягом

Код згідно з класифікатором професій (ДК 003:05) Професійна назва роботи Кількість людей Найменування спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту Строк носіння, міс. Загальне у на рік
  81 11.2 Машиніст конвеєра   Костюм бавовняний Черевики шкіряні Рукавиці комбіновані Каска захисна з підшоломником Окуляри захисні Респіратор пилозахисний Взимку додатково: Куртка утеплена     7 днів   до зносу   до зносу       336 днів   до зносу   до зносу  

4.5 Санітарно-побутові приміщення і пристрої

 

Виробничий процес у цеху по санітарно-гігієнічній характеристиці згідно ДБН В.2.2-27:2010 [13] відноситься до групи 26, тому що супроводжується впливом на працюючих надлишків явного променевого тепла.

До складу побутових приміщень входять: гардеробні, душові, умивальні, убиральні, місця для розміщення напівдушів, пристрої питного водопостачання, приміщення для харчування та охорони здоров'я.

Гардеробні призначені для зберігання вуличного і спеціального одягу і розраховуються за загальною кількістю працюючих з урахуванням 5% резерву.

Решта приміщень розраховується за кількістю працюючих у найчисельнішу зміну.

У душових 1 сітка душа передбачена для обслуговування трьох осіб, в умивальних 1 кран для 20 осіб.

Душові і умивальні розміщені суміжно з вбиральнями.

Для харчування робітників цілодобово працює їдальня, в якій одне посадочне місце розраховане на обслуговування 4 осіб.

Для поповнення втрат вологи і мінеральних солей в цеху розміщені питні фонтанчики та автомати з газованою водою.

Джерела питного водопостачання розташовані не далі 75 м від робочих місць. Працюючі цілодобово обслуговуються лікарським пунктом І категорії.

 

4.6 Пожежна безпека

 

Виробничий процес у доменному цеху за вибухопожежною та пожежною небезпекою, згідно з НАПБ Б.03.002-2007, належить до категорії "Г", тому що в ході виробничого процесу обробці піддаються негорючі матеріали в розпеченому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променевого тепла, іскор та полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо [14].

Будівлю цеху побудовано з негорючих матеріалів (металоконструкцій, залізобетону, скла), будівельні конструкції мають І і II ступінь вогнестійкості відповідно до ДБН В.1.1-7-2002 [15].

Пожежі в цеху можуть виникнути в результаті: впливу тепла від нагрітих предметів; загоряння електрообладнання при перевантаженнях, перегрівах і коротких замиканнях; на пічній ділянці можливе займання і вибух горючих газоповітряних сумішей.

Небезпеку виникнення пожежі в цеху можна зменшити наступними заходами: оснащенням систем управління електрообладнання автоматами максимального струмового захисту та плавкими запобіжниками; обладнанням маслопроводів системою припливно-витяжної вентиляції, що видаляє пари масла і зменшує їх концентрацію в повітрі, промаслене дрантя після використання збирається в металеві ящики з герметичними кришками, а в кінці зміни вивозиться з цеху і спалюється в спеціально відведеному місці; статичний заряд відводиться в землю по мережі заземлення.

Для гасіння пожеж водою використовується пожежний водопровід, об'єднаний з виробничим. На його мережі в приміщенні цеху встановлені пожежні крани з брезентовими рукавами і відводами. Зовні будівлі по її периметру в підземних колодязях розміщені пожежні гідранти. Для доступу на дах будівлі використовуються пожежні сходи, укріплені на стінах. У цеху є п'ять евакуаційних виходів.

Вірогідність поразки будівель блискавкою зменшена застосуванням системи захисту від блискавки II категорії, виконаної відповідно до ДСТУ Б В.2.5-38:2008 [16]. На випадок пожежі розроблено план евакуації людей. Для гасіння можливих пожеж в цеху передбачені первинні засоби пожежогасіння, які наведені в таблиці 4.4 і визначені на підставі НАПБ А.01.001-2004 та НАПБ Б.03.001-2004 [17].

Пожежні щити встановлюються на території цеху. У комплект щита входять: вогнегасники - 3 шт.; ящики з піском - 1 шт.; азбестове покривало - 1 шт.; багри - 2 шт.; ломи - 2 шт.; лопати - 2 шт.; сокири - 2 шт.

Таблиця 4.4 - Норми належності вогнегасників для цеху

№ з/п Гранична захищувана площа, м2 Клас можливої пожежі Мінімальна кількість порошкових вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
                 
  більше 500 до 1000 включно В, С                 -
      Мінімальна кількість водяних або водопінних вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
               
    В            
      Мінімальна кількість вуглекислотних вогнегасників
Переносний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг Пересувний вогнегасник (з газом-витискувачем у балоні або закачаний) із зарядом вогнегасної речовини, кг
3,5            
    В, (Е) -        
                                             

ВИСНОВКИ

 

В роботі надана загальна технічна характеристика рекуперативного нагрівального колодязю з опалюванням із центру поду, що призначений для нагріву злитків перед прокаткою цеху №1 «ПЦ-1» ПАТ «ЄВРАЗ-ДМЗ ім. Петровського» та розглянуто особливості роботи рекуператорів. Для удосконалення роботи нагрівального колодязя були розраховані наступні технічні заходи: встановити металеві трубчасті рекуператори для підігріву компонентів палива, що дало можливість підвищення теплової ефективності роботи нагрівального колодязя за рахунок глибокої утилізації теплоти димових газів.

Виконано розрахунок теплової роботи рекуперативного нагрівального колодязя для злитків шириною – 0,743 м; висотою – 2,5 м; довжиною – 1,8 м з продуктивністю кг/год. Кінцева температура нагріву поверхні злитків – 1250 °С. Аналіз теплового балансу колодязю показав, що найбільші загальні втрати теплоти відходить в навколишнє середовище з продуктами горіння та становлять 48,1 %, тому необхідно здійснювати більш повну утилізацію теплоти димових газів за рахунок підігрівання повітря, що йде на спалювання палива.

В розділі економічна частина розрахована вартість нагріву зливків в рекуперативному нагрівальному колодязі з центральним подом РМЦ ПАТ «ЄВРАЗ ім. Петровського», знаючи що піч працює 320 днів за рік з циклом в 8 годин (з урахуванням технічних потреб), а один кубічний метр палива (природного газу) 4,2 грн. за метр кубічний витрати на паливо складають 508381 грн./рік. Термін окупності обладнання становіть 0,76 роки.

В розділі охорона праці розглянуті основні шкідливі і небезпечні фактори на ділянці термообробки, а також запропоновані заходи щодо їх усунення, розроблена пожежна профілактика.

 


 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Черная металлургия. Нынешнее состояние, проблемы и перспективы развития – Режим доступу: http://www.daz.com.ua/Analitika/Chernaya-metallurgiya.-Nineshnee-sostoyanie-problemi-i-perspektivi-razvitiya.html.

2. Теория, конструкции и расчёты металлургических печей. Том 1. - Под редакцией В.А. Кривандина. - М.: Металлургия, 1986. – 479 с.

3. Свинолобов-Н.П., Бровкин В.Л. Печи черной металлургии: Учебное пособие для вузов. – Днепропетровск: Пороги, 2004. – 154 с.

4. Металлургические печи. - В.А. Кривандин, Б.Л. Марков. - М.: Металлургия, 1977. – 46 с.

5. Техническая инструкция завода ДМЗ им.Петровского: Днепропетровск: 1992.-100 с.

6. Аверин С.И. и др. Расчеты нагревательных печей. – Киев Техника, 1969. – 540 с.

7. Закон України "Про охорону праці". Верховна Рада України; Закон від 14.10.1992 № 2694-Х1І - К.: Основа, 1993.

8. ДСН 3.3.6.042-99. Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень. - К.: Держстандарт, 1999.

9. ДСН 3.3.6.037-99.Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку. -К.: Держстандарт, 1999.

10. ГН 3.3.5-8.6.6.1-2002. "Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу". Наказ Міністерства охорони здоров'я України № 528 від 27.12.2001.

11. НПАОП 40.1-1.32-01. "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок". - К.: Держгірпромнагляд України, 2001.

12. ДБН В.2.5-28-2006. Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення. - К.: Мінбуд. України, 2006.

13. ДБН В.2.2-27:2010 "Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення". Наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 30.12.2010 № 570. − К.: Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, 2010.

14. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. - К.: Укр. НДІПБ, 2007.

15. ДБН В. 1.1.7-2002. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва. - К.: Держбуд України, 2003.

16. ДСТУ Б В.2.5-38:2008. Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд. - К.: МІНРЕГІОНБУД України, 2008.

17. НАПБ А.01.001-2004. Правила пожежної безпеки в Україні. Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій. Наказ від 19.10.2004 № 126. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 листопада 2004 р. за № 1410/10009.


Додаток А

 

Таблиця А.1 - Ентальпія газів, кДж/ м3

t, °C CO2 O2 N2 H2O Повітря
           
  357,6 267,1 259,6 304,8 261,3
      525,9 626,3 530,9
  1225,9 849,1 803,9 896,7 813,9
  1678,1 1158,9 1091,9 1333,1 1105,3
  2202,3 1477,9     1410,9
  2718,1 1803,7 1698,2 2130,2 1718,3
  3241,4 2127,7 2010,5 2561,5 2033,9
  3770,6 2458,5 2324,5 3001,1 2364,7
      2645,2 3459,1 2690,4
  4848,3 3140,1 2964,3 3927,2 3014,5
  5388,4 3481,7 3288,3 4404,5 3343,6

 

Таблиця А.2 - Хімічний склад сталі %

Марка сталі C Mn Si S, не більш P, не більш
М. Ст. 0 До 0,23 - - 0,06 0,07
М. Ст. 1 0,07-0,12 0,35-0,50 - 0,055 0,05
М. Ст. 2 0,09-0,15 0,35-0,50 - 0,055 0,05
М. Ст. 3 0,14-0,22 0,40-0,65 0,12-0,30 0,055 0,05
М. Ст. 4 0,18-0,27 0,40-0,70 0,12-0,30 0,0555 0,05
М. Ст. 5 0,28-0,37 0,50-0,80 0,17-0,35 0,055 0,05
М. Ст. 6 0,38-0,50 0,50-0,80 0,17-0,35 0,055 0,05
М. Ст. 7 0,50-0,63 0,55-0,85 0,17-0,35 0,055 0,05

Таблиця А.5 Значення коефіцієнтів і

Bi Bi
0,0 2,000 2,000 4,0 1,534 1,848
0,1 1,976 1,991 5,0 1,490 1,835
0,2 1,951 1,984 6,0 1,460 1,825
0,4 1,910 1,967 7,0 1,436 1,818
0,6 1,870 1,958 8,0 1,417 1,814
0,8 1,833 1,945 9,0 1,400 1,807
1,0 1,800 1,935 10,0 1,387 1,803
2,0 1,675 1,893 50,0 1,280 1,769
3,0 1,591 1,867 100,0 1,263 1,764

 

Таблиця А.6 - Середня питома теплоємність вуглецевих сталей, кДж/(кг·К)

t, °C Ст. 0, Ст. 1, Ст. 2 Ст. 3, Ст. 4 Ст. 5 Ст. 6 Ст. 7
  0,46 0,46 0,46 0,46 0,46
  0,465 0,465 0,469 0,473 0,477

 


Дата добавления: 2015-07-20; просмотров: 66 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
советы по проведению основной части смены| Внимание!

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.016 сек.)