Українські землі у складі Литовсько –Руської держави

Новий господар українських земель утверджується на геополітично важливих торгівельних і міграційних землях з Півночі на Південь, із Сходу на Захід, забезпечуючи собі стратегічно вигідні умови на великих просторах Євразії. З часів Київської Русі ці землі відігравали роль форпосту християнської цивілізації від азійських орд і тепер вони залишалися «оборонним валом» Європи. Він був живим – тут зберігалося і прогресувало матеріальне і духовне життя, позбавлені державності, українці продовжували зберігати власну мову, культуру, релігію. Вони зберігали свою свідомість, формували тактику відновлення власної державності, обирали союзників для досягнення цієї мети. (с.8)

Він вважає перспективним вивчення такої теми, як вклад українців у культуру та захист європейської цивілізації, яку порушив В.А. Потульницький у статті «Українська та світова історична наука: рефлексії на межі століть «та Інтелектуальні впливи Заходу на духовне життя української еліти ХУ11 – ХУШ ст.» (Укр. іст. журн. -2000-№1-4; Київська Старовина – 2001- №1-4) Віддалені від інших східнослов»янських земель не У боротьбі проти Литви, хрестоносців Заходу Владимиро – Суздальська Русь повною мірою спиралася на підтримку Орди. Це сприяло відстоюванню геополітичних інтересів Русі, оскільки ця політика слугувала у першу чергу інтересам Орди. Тому у Х1У-ХУ ст. геополітичні інтереси Південно – Західної Русі та північно – Східної розходилися. Так, у другій половині ХШ ст. послаблюється інтерес північних земель Русі до київської спадщини, а більше уваги приділяється суперництву з Литвою за Західну Русь. Ці землі з самого початку (з 1259- 1325 рр) займають анти литовські позиції, спираючись на татар. У Х1У ст. Москва активно вступає у боротьбу за київську спадщину з «етнічно строкатою» Литовсько –Руською державою, яка на той час мала територіальні, економічні, військово- політичні переваги, включно з зовнішньополітичною орієнтацією на Західну Європу. Ці обставини вплинули на тодішні геополітичні пріоритети Південно – Західної Русі. яка схилялася на бік союзу із Литвою. (с.9)

Основна небезпека для Подніпров»я полягала з Півдня, однак розраховувати на допомогу колишньої Русі вони сподіватися не могли, оскільки Північно – Східна Русь виступала союзницею ординців. Тому для неї єдиним союзником могли стати емлі усі, які не зазнали ординського завоювання.

Вважає, що геополітичні аспекти українсько –литовського зближення вимає з»ясування мотивів з обох сторін. Маємо уяснити питання – чи реальну політику обрала Південно – Західна Русь в часи ординського ярма? Чи Литва могла стати противагою Золотій Орді та її доменам на Півдні, певною мірою захищаючи населення українських земель? Чи оптимальним для ослаблення ординського ярма стало входження українських земель до складу ВКЛ? Чи відповідає дійсності його самоназва і характеристика як Литовсько – Руської держави?(10).

Посилається на О.Преснякова, що у подальшому коло спільних інтересів литовців і русинів зростає, особливо у часи виникнення союзу литовських племен, особливо маючи на увазі, що політичний центр нової литовської держави знаходився на руській території – у Чорній Русі при найтісніших зв’язках з південною Руссю. У Х11 ст. Литва формується як балто – словянська держава, її правителі йменуються «королями Литви й Русі», у Х1У ст.. прибирає назву «Великого князівства Литовського, Жомойтського і Руського». Волюція назви держави засвідчує,що розширення її території відбувалося за рахунок східно- словянських земель. (10).

Перетворення ВКЛ на найбільшу державу Східної Європи збіглося з статочим розпадом Київської Русі. Включення до Литви територій, які належали до високорозвинених у суспільно –політичному й культурному відношенні регіонів Давньої Русі не було процесом однобічним. Він не міг здійснюватися без більш або менш значної спів дії руського населення, що дбало про свої життєві інтереси.

. Включення до Литви територій, які належали до високорозвинених у суспільно –політичному й культурному відношенні регіонів Давньої Русі не було процесом однобічним. Він не міг здійснюватися без більш або менш значної спів дії руського населення, що дбало про свої життєві інтереси.

Дата добавления: 2015-07-20