Які риси характерні для економічних країн «великої сімки»?

До першої групи належать економічно високорозвинуті країни «великої сімки»: США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада. Господарство цих країн виробляє майже 1/2 промислової продукції світу. Вони є лідерами у світовій торгівлі, на них припадає 45% світового товарообігу. Головна роль у цій групі належить США, що є найрозвинутішою країною світу і головним експортером сучасної наукомісткої продукції та науково-технічної інформації. Країни цієї групи мають значний вплив на перебіг світових політичних подій.

27. Дайте визначення поняття «природні ресурси» і назвіть основні типи природних ресурсів.

При́ро́дні ресу́рси — це однорідні складові природи, що є елементами екосистеми і придатні для задоволення певних потреб людини. Природні ресурси класифікують за різними ознаками, зокрема за характером відновлення та налєжністю до компонентів природи. За характером відновлення вони поділяються на вичерпні та невичерпні. За належністю до компонентів природи — на мінеральні, земельні, водні, лісові, рекреаційні тощо. Для розрахунку запасів різних видів природних ресурсів застосовують поняття «ресурсозабезпеченість», що залежить від загального обсягу наявних ресурсів і темпів їх використання.

28. Що таке трудові ресурси? Дайте визначення «економічно активне населення» Трудові ресурси — це частина працездатного населення, яка володіє фізичними й розумовими здібностями і знаннями, необхідними для здійснення корисної діяльності. Залежно від здатності працювати розрізняють осіб працездатних і непрацездатних. Непрацездатні особи в працездатному віці — це інваліди 1-ї і 2-ї груп, а працездатні особи в непрацездатному віці — це підлітки і працюючі пенсіонери за віком. Економічно активне населення — це частина населення, яка пропонує свою працю для виробництва товарів і надання різноманітних послуг. Кількісно ця група населення складається із зайнятих і безробітних, які на даний момент не мають роботи, але бажають її одержати.

До економічно активного населення належать особи у віці 15—70 років. Вони виконують роботу за винагороду за наймом на умовах повного або неповного робочого часу, працюють індивідуально (самостійно) або в окремих громадян-роботодавців, на власному (сімейному) підприємстві. До зазначеної категорії населення належать також безоплатно працюючі члени домашнього господарства, зайняті в особистому підсобному сільському господарстві, а також тимчасово відсутні на роботі.

29. Яке значення мінеральних ресурсів у житті людини? Мінеральні ресурси - природні речовини мінерального походження, що використовуються в господарстві як сировина чи джерело енегії.

30. Назвіть основні напрями екологічної політики в природокористуванні та охорони природи. В загальному випадку найчастіше виділяють чотири основних напрями екологічної політики:

1) Правове регулювання – законодавче встановлення допустимих форм використання природного потенціалу і застосування нормативно-правових актів як державного так і міжнародного рівнів. Основними критеріями ефективності в правому регулюванні слід вважати несуперечливість, прогресивність, необхідність і достатність. Правові норми повинні відповідати сучасним екологічним вимогам, бути здійсненними, мінімально можлива кількість нормативних актів повинна забезпечити комплексне вирішення проблем прямого регулювання природокористування.

2) Економічне регулювання – державне планування (відбір проектів, економія сировини, енергії і матеріалів), економічне стимулювання та контроль з боку держави (системи штрафів, компенсацію за викиди, перерозподіл прибутків тощо) за використанням природного потенціалу з використанням ринкових механізмів. Основними критеріями ефективності в економічному регулюванні слід вважати – досягнення запланованих природоохоронних цілей із залученням мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального природоохоронного ефекту, співвідношення витрат на здійснення природоохоронних заходів до отриманого екологічного ефекту.

3) Інформаційно-технологічний напрям – розробка і впровадження наукоємних, мало- і безвідходних технологій, моніторинг стану довкілля і прогноз розвитку екологічного стану територій, доступ всіх зацікавлених верств населення до екологічної інформації та гласність/прозорість прийняття рішень. Критеріями ефективності в даному випадку можуть бути: науково-технічний рівень розробок; покращення стану здоров’я населення за рахунок зменшення впливу негативних екологічних факторів;співвідношення між рівнями фактичного забруднення навколишнього природного середовища або виснаження природних ресурсів і гранично допустимого забруднення або виснаження, яке базується на науково обґрунтованих оцінках і характеризується як критичне навантаження на навколишнє природне середовище; скорочення витрат природних ресурсів та енергії на одиницю продукції.

4) Світоглядний напрям – виховання бережного і раціонального ставлення до природи у всіх громадян, особливо в уповноважених приймати управлінські рішення. Критеріями ефективності в цьому напрямі є рівень свідомої активності людини і суспільства в забезпеченні охорони природи, стан участі громадськості в прийнятті екологічно значущих рішень.

31. Що є основним у розвитку авіакосмічної промисловості? Авіакосмічна промисловість — наукоємна галузь. Вирішальним у її розміщенні є наявність у країні відповідної науково-дослідної бази, кваліфікованих кадрів у поєднанні з можливістю організації випуску високоякісних конструкційних матеріалів та комплектуючих практично усіх галузей наукоєм-ного машинобудування. Тому коло країн, що можуть випускати літаки, ракети, космічні апарати тощо, досить обмежене. Це США, які виробляють понад 1/2 світової продукції цієї галузі, в Європі — Франція і меншою мірою ФРН та Великобританія, на терені СНД — Росія й Україна, в Азії — Японія та Китай, хоча виробництво окремих моделей літаків налагоджується у все більшій кількості країн. Це, наприклад, Італія, Ізраїль, Аргентина, Бразилія, Індія, Польща, Чехія, Узбекистан, Грузія.

32. Що таке екологічна криза і які можливі шляхи її подолання? Екологічна криза - це потенційна екологічна небезпека яка стала дійсністю; якісна зміна певних системних параметрів природного середовища, його фізико-хімічних і біологічних констант; загрозливе загострення екологічної обстановки, яке може порушити природні умови людської життєдіяльності.Взагалі, терміном "криза" позначають зміни негативного небажаного характеру. Проте це зміни, які ще можна відновити до початкового стану.

Тому потрібно стимулювати підприємства, що забруднюють атмосферу шкідливими речовинами, шляхом надання безвідсоткових кредитів та податкових пільг, що впроваджують екологічно безпечні та енергозберігаючі технології виробництва. Також потрібно ввести збір за викид шкідливих речовин в атмосферу, але цей збір має бути достатньо високий, щоб підприємства запроваджували екологічні технології виробництва Також пропоную ввести збір для господарюючих суб’єктів за перевитрати паливо-енергетичних ресурсів (ПЕР).. Потрібно удосконалити та зробити жорсткішими екологічні стандарти в Україні.

потрібно в кожній області побудувати сміття переробні заводи, де б перероблялося сміття.Потрібно збудувати міні-ТЕЦ на газу з сміттєвих звалищ. А також потрібно запровадити спеціальні екологічні патрулі, які мають прибирати території від сміття.

В Україні дуже багато застарілих боєприпасів, залишків токсичних відходів, які ніяк не утилізуються. Тому потрібно як найшвидше створити Державний реєстр з обліку боєприпасів та токсичних відходів і почати їх утилізацію, а ті, що не можуть бути утилізовані, потрібно забезпечити належне їхнє безпечне зберігання.

потрібно жорстко контролювати радіаційний стан в Україні та модернізувати наші атомні електростанції.

Також необхідно обмежити використання пестицидів та нітратів в сільському господарстві..

Тому я пропоную сформувати національну екологічну мережу, яка включає частину земель, на яких збереглися незмінені або частково змінені природні ландшафти задля їх збереження у подальшому. Потрібно також збільшити штрафи за незаконне полювання, вилов риби та знищення рослинного світу, а також встановити кримінальну відповідальність за це.

Потрібно запровадити екологічну освіту в школах, в ВНЗ та взагалі серед населення, розвивати екологічний рух в Україні шляхом створення різних екологічних організацій та реалізації екологічних проектів.

33 Охарактеризуйте паливно-енергетичний комплекс в Азії. У регіоні зосереджено до 20% світових запасів палива. За обсягами видобутку переважає вугільна промисловість. Тут лідерами є Росія і Казахстан. Нафтова і газова промисловість найбільш розвинута в Росії, Казахстані, Азербайджані і Туркменістані. Райони видобутку і споживання з'єднані нафто- і газопроводами, вздовж яких розміщуються переробні підприємства.

До 70% електроенергії виробляється на теплових електростанціях, які є основою енергетики всіх країн регіону. Близько 15% припадає на ГЕС і понад 10% на атомні станції, програма розвитку яких після чорнобильської катастрофи була істотно переглянута. Теплові електростанції розміщують або в місцях видобутку сировини, або поблизу споживачів - в районах зосередження населення і виробництва.

ГЕС працюють на великих рівнинних (європейські країни) або гірських річках (центральноазіатські країни).

Розміщення АЕС тяжіє до споживачів. У цілому ж до 60% паливно-енергетичних ресурсів зосереджені в азіатській частині регіону, тоді як близько 60% енергії споживається країнами європейської частини.

Чорна металургія регіону спочатку виникла в європейській частині (Центральна Росія, Урал, Україна) і тільки в 30-х роках XX ст. дістала розвиток у східних районах Росії та в країнах Центральної Азії і Закавказзя. Основною продукцією галузі є чавун, сталь та прокат, що виробляються на комбінатах повного циклу. Сировинною базою галузі є руди чорних металів (залізна, марганцева, хромітова) та коксівне вугілля.

Вигідне географічне поєднання цієї сировини дає змогу створювати великі металургійні бази. Такі металургійні бази склалися в Росії, Україні та Казахстані. Ці країни є основними виробниками і постачальниками чорних металів у регіоні.

Кольорова металургія має різноманітнішу сировинну базу, ніж чорна що зумовлює її складну галузеву та територіальну структури. Галузі, що використовують руди з малим вмістом металу, є матеріаломісткими і тому тяжіють до сировинної бази. Це мідна промисловість, виробництво свинцю та цинку. Алюмінієва, титаномагнієва та нікелева промисловість в розміщенні орієнтуються на паливно-енергетичні ресурси.

Найбільшими виробниками кольорових металів у регіоні є Росія і Казахстан. Виробництво міді зосереджено в Казахстані, Росії, Вірменії, Узбекистані, свинцево-цинкова промисловість розвинута в Казахстані, Росії, Азербайджані, Киргизькій Республіці, нікелево-кобальтова - в Росії, олов'яна - в Росії та Киргизькій Республіці, титаномагнієва - також переважно в Росії.

34. Охарактеризуйте паливно-енергетичний комплекс в Азії Основні риси географії землеробства. В наш час у землеробстві використовується 1,5 тис. видів культурних рослин. Сучасний вигляд цієї галузі людської діяльності - результат досвіду кількох тисячоліть, протягом яких землероби окуль­турювали корисні рослини, виводили їх нові сорти і гібриди. Розширювалися площі і географія вирощування культурних рослин. Основні райони рослинництва повністю збігаються з основними ареалами орних земель та багаторічних насаджень.

У структурі землеробства розрізняють вирощування: зернових (пшениці, рису, кукурудзи, жита, проса, гречки та ін.); технічних (олійних, цукристих, волокни­стих), коренеплодів (картопля, маніок та ін.), овочевих, баштанних і садових куль­тур, а також різноманітних субтропічних і тропічних фруктів та рослин, що дають тонізуючі продукти (чай, кава, какао, кола тощо). Найважливішою галуззю земле­робства є зернове господарство. Під зерновими у світі знаходиться більша частина площ орних земель. Вони - основне джерело рослинних білків у харчуванні. Світове виробництво зерна в 90-ті роки - в середньому близько 2 млрд тонн на рік: понад 1/4 виробництва припадає на пшеницю, 1/4 - на рис, 1/4 - на кукурудзу і трохи менше 1/4 - на всі інші зернові (ячмінь, жито, просо, чумиза, гаолян, сорго та ін.). Перші 12 найбільших у світі виробників зерна дають 70 % продукції (див. табл. 9).

Основні райони вирощування пшениці зосереджені в Європі та Північній Євразії (Росія, Україна, Казахстан, Франція, ФРН, Італія тощо), Північній Америці (США, Канада), Азії (Китай, Індія, Туреччина, Пакистан тощо) (мал. 24).

Кукурудзи у світі щорічно збирають близько 500 млн тонн. Найбільшим її виробником е США (2/5 світового збору). Багато кукурудзи збирають Китай, Бразилія, Мексика, Аргентина, Франція, Індія. Рису щороку вирощується понад 500 млн тонн: 1/3 його світового виробництва дає Китай, 1/5 - Індія, інші важливі продуценти зосереджені в Південно-Східній та Східній Азії (Індонезія, Бангладеш, В'єтнам, Таїланд, М'янма, Японія та ін.).

Технічні культури вирощують заради одержання сировини для виробництва різноманітних продовольчих та промислових товарів. Найбільше значення мають цукрові - цукрові буряки, цукрова тростина (мал. 25); олійні - соняшник, олива, соя, арахіс, плоди олійної пальми, рапс тощо; волокнисті — бавовник, льон, коноплі та ін. Важливу роль відіграють також культури, з яких виготовляють тонізуючі ре­човини - особливо чай, кава, какао, кола (мал. 26); наркотичні речовини - тютюн, опійний мак та ін; прянощі - перець чорний та червоний, гвоздичне дерево, мускат­ник та ін., а також каучуконоси (гевея), коркові, лікарські, ефірно-олійні рослини.

Технічні культури хоч і трудомісткі, але дуже прибуткові, тому у всіх районах, де вони культивуються, під них відводять найкращі землі.

Наведемо приклади з географії цієї галузі.

У 90-і роки щороку в світі виробляється 116 млн тонн цукру. Частину його одержують з цукрової тростини в тропічній, субтропічній і субекваторіальних зонах (Індія, Бразилія, Куба, Таїланд, Австралія тощо). У помірній зоні - основні виробники цукру бурякосіючі регіони (Франція, ФРН, Україна, Росія тощо). В США та Китаї цукор виготовляють як з цукрової тростини, так і з цукрових буряків. Частково цукор виробляють також з кукурудзи (США), кокосових горіхів (Індія та інші країни тропічної Азії та Океанії).

Серед волокнистих культур найважливіше значення має бавовник, щороку ви­робляється 18-20 млн тонн волокна бавовни. Основні райони його вирощування -субтропічна, тропічна та субекваторіальна зони: майже по 1/4 збору дають Китай та США, близько 1/10 - Індія, інші важливі виробники - Пакистан, Узбекистан, Туркменістан, Туреччина, Єгипет, Бразилія, Австралія. В помірній зоні основною во­локнистою культурою є льон, якого найбільше вирощують у Китаї, Франції, а також в Росії, Україні та Білорусі. Основні виробники джуту - Індія, Бангладеш, Китай.

35. Оцініть роль науки в науково-технічній революції. Значення сучасної науки суттєво від­різняється від значення її у минулі сто­ліття. Якщо раніше наука цінувалася як система знань і працювала заради пі­знання законів існування навколишньо­го світу, то нині, вона стала частиною ви­робництва, її роль особливо зросла у зв'язку з тим, що виробництво стало ду­же наукомістким. Тому економічно висо-корозвинені країни виділяють на роз­виток науки 2—3% національного бюд­жету, а в окремі галузі — до 10—15%. У країнах, що розвиваються, цей по­казник поки що низький — 0,4 %. Су­часна наука не можлива без новітньої системи освіти.

Наукові знання та відкриття уособ­люють техніка і технологія. Техніка (з грецької — мистецтво, майстерність) — це сукупність механізмів, що забез­печують роботу виробництва та сфери послуг. Технологія є системою способів та прийомів виробництва. Вона не мате­ріальна, проте саме через технологію від­бувається впровадження наукових до­сліджень у виробництво. Головною ме­тою застосування новітніх технологій є підвищення продуктивності праці та якості продукції або послуг.

36. Що розуміють під поняттям «вичерпні та невичерпні ресурси»? Наведіть приклади. Природні ресурси - компоненти природи, які використовуються (актуальні) або можуть бути використані (потенційні) як засоби виробництва і предмети спо­живання. Розрізняють вичерпні і невичерпні природні ресурси. Вичерпні ресурси в свою чергу поділяються на відновлювані та невідновлювані. До відновлюваних природних ресурсів належать родючі грунти, рослинність і тваринний світ. До невідновлюваних ресурсів належить більша частина корисних копалин, їх використання призводить до поступового вичерпання запасів. Тому, щоб їх не втратити, треба розшукувати нові родовища та технічно правильно експлуа­тувати вже знайдені, тобто максимально вилучати цінні речовини з родовищ.

До невичерпних природних ресурсів належать водні та кліматичні

37. Дайте характеристику водних та земельних ресурсів. Во́дні ресу́рси — це всі води гідросфери, тобто води рік, озер, каналів, водоймищ, морів й океанів, підземні води, ґрунтова волога, вода (льоди) гірських і полярних льодовиків, водяні пари атмосфери. Загальні запаси близько 1454,3 млн. км3 (з них менше 2% - прісні води, а доступні для використання 0,3%). В.р. використовують для водокористування і водоспоживання в різних галузях промисловості, сільського господарства, енергетики, судноплавства, побуту. Широко використовують В.р. при переробці корисних копалин. В.р. належать до відновлюваних в процесі кругообігу. Земе́льні ресу́рси — частина земельного фонду, що використовується або може бути використана у народному господарстві.
Земельні ресурси — сукупний природний ресурс поверхні суші як просторового базису розселення і господарської діяльності, основний засіб виробництва в сільському та лісовому господарстві. Землі сільськогосподарського призначення — землі, надані для потреб сільського господарства.

38) З яких компонентів складається сучасна транспортна система світу. Сухопутні види транспорту в різних країнах і регіонах світу мають свої особливості, пов'язані з розмірами території, характером розміщення населення, рівнем розвитку економіки, співвідношенням роботи окремих видів транспорту та загальним обсягом його роботи. Залежно від цих особливостей розрізняють кілька типів транспортних систем.

Найвищий рівень розвитку мають регіональні транспортні системи північноамериканського типу (СІЛА, Канада, Австралія). Для них характерні мережі високоякісних автомобільних шляхів (мал. 38) та залізниць, добре оснащені аеропорти та сучасні морські порти. Тут однаково високий рівень розвитку всіх видів транспорту, але ключовими в пасажирських перевезеннях є повітряний (на далекі відстані) та автомобільний (регіональні перевезення), а у вантажних — поєднання роботи автомобільного і залізничного транспорту. Велику роботу виконують також трубопровідний, внутрішній водний та каботажний морський транспорт.

Транспортні системи європейського типу (Західна та Центральна Європа, Японія) мають найгустішу у світі мережу всіх видів транспорту, особливо автошляхів та залізниць. Залізниці на основних напрямах електрифіковані; на швидкісних магістралях пасажирські поїзди розвивають швидкість понад 200 км/год (мал. 39). Обсяги роботи залізничного, автомобільного, водного (річкового та каботажного морського) транспорту пропорційні, але у вантажних перевезеннях більше значення має автомобільний транспорт, а в пасажирських — залізничний. Повітряний транспорт забезпечує зовнішні пасажирські перевезення.

39)Назвіть основні риси географії твариництва. Основні риси географії тваринництва. У різних країнах світу тваринництво має неоднаковий рівень розвитку. В економічно розвинутих країнах (Європа, Північна Америка, Японія) та постсоціалістичних країнах з перехідною економікою (Центральна Європа, країни СНД) — це високоінтенсивна, високомеханізована галузь, що базується на такому ж інтенсивному і механізованому кормовиробництві. Основні галузі тут — молочне тваринництво, стійлове вирощування великої рогатої худоби на м'ясо, свинарство, високомеханізоване птахівництво. Тваринництво цих країн — високотоварна галузь, тісно пов'язана з переробними та збутовими ланками агропромислових комплексів. Однак у країнах, що мають великі пасовища, тваринництво поєднує в собі риси екстенсивного виробництва (проте добре технічно оснащеного), пов'язаного з іншими ланками АПК. Тут вирощують велику рогату худобу на м'ясо, розводять овець, використовуючи пасовища. Це характерно, наприклад, для Південного Заходу США, Австралії, Нової Зеландії, ПАР, меншою мірою півдня України і Росії, Казахстану тощо.

У країнах, що розвиваються, склалося екстенсивне тваринництво, яке використовує можливості пасовищ і мало пов'язане з іншими галузями АПК. Найкраще тут розвинуте м'ясне та м'ясо-молочне тваринництво (велика рогата худоба при цьому менш продуктивна порівняно з Європою чи США), пасовищне вівчарство, місцями конярство, верблюдівництво тощо.

Серед країн, що розвиваються, найбільше поголів'я великої рогатої худоби на м'ясо розводять країни Латинської Америки (Бразилія, Аргентина, Мексика, Уругвай) та Східної Африки (Ефіопія), поголів'я овець та кіз — країни Південно-Західної та Південної Азії (Іран, Туреччина, Індія, Пакистан).

40) За яких умов на території країни може розвиватися машинобудування. Машинобудування — система взаємозв'язаних галузей, що виробляють машини і устаткування і тим забезпечують технічне переоснащення всього господарства, задовольняють споживчий попит населення. У промисловості економічно розвинутих країн на машинобудування, як правило, припадає 25-40% вартості виробленої промислової продукції. Недостатній розвиток машинобудування в країні навіть з високими показниками розвитку інших промислових виробництв — структурний недолік. Усі численні машинобудівні виробництва групують у кілька галузевих об'єднань. Основними з-поміж них є загальне машинобудування (промислове устаткування, верстати, сільськогосподарські машини та ін.), транспортне машинобудування (автомобілі, літаки, кораблі, рухомий склад залізничного транспорту тощо), електротехнічне й електронне машинобудування (всі види електроустаткування, різноманітна електронна апаратура тощо). Дещо поступається цим галузям машинобудування з точної механіки та оптики. Особливий сектор становить військове машинобудування. З машинобудуванням тісно пов'язана металообробна промисловість (металоконструкції, побутові вироби тощо) і різноманітні машиноремонтні підприємства. Сучасні тенденції машинобудування пов'язані із значним збільшенням обсягів досліджень та зростанням виробництва в таких наукоємних галузях, як радіоелектроніка, приладобудування, виробництво ЕОМ, офісного устаткування, сучасних засобів зв'язку, роботів, авіакосмічних комплексів.

41)Схарактерезуйте статево віковий склад населення. Росія — найбільша за площею, одна з найбільших за кількістю населення та економічним потенціалом країна світу. Третина її території лежить у Східній Європі та дві третини у Північній Азії. Винятковість географічного положення на стику Європи і Азії зумовили й певні геополітичні позиції країниНаселення країни зменшується за рахунок падіння природного приросту, що висуває демографічну проблему до пріоритетних напрямів державної політики. Різноманітність природних умов, історія освоєння та характер господарювання зумовили нерівномірність у розміщенні населення. Найгустіше заселена європейська частина країни, де проживає 2/3 населення, а густота в окремих районах перевищує 100 чол. на 1 км2 при пересічному для країни значенні 9 чол. на 1 км2. Смуга концентрації населення збігаєтьсяз районами старого промислового та землеробського освоєння із сприятливими для життя природними умовами зон мішаних лісів, лісостепу, степу. Найбільша густота сільського населення в степовій та лісостеповій зонах. Тут села великі (500-1000 чол.) на відміну від решти території, де переважають дрібні поселення.

42)Що таке аграрні відносини? Чим вони відрізняються в економічно розвинених країнах. Та країнах, що розвиваються. Агра́рні відно́сини — особливий вид економічних відносин між членами суспільства, господарствами, державою з приводу володіння та використання землі й привласнення інших об'єктів власності, а також виробництва, розподілу, обміну, споживання сільськогосподарської продукції. Отже, світове господарство — глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах. Особливістю світового господарства є його цілісність, яка забезпечується механізмом міжнародних відносин. Цілісність склалася завдяки взаємозв'язаним процесам — утворенню нових незалежних держав та інтеграції їх економік, під впливом яких формувалася сучасна політична карта світу. Цю цілісність підтримує діяльність міжнародних організацій та потужних транснаціональних корпорацій (ТНК). Світове господарство має властивості, які не притаманні жодному з національних господарств. На відміну від територіально визначених, більш-менш однорідних за рівнем розвитку, більшою чи меншою мірою керованих національних господарських систем (комплексів) світова економіка має різнорівневу за розвитком, багатополюсну за просторовою організацією, асиметричну (через нерівноправність відносин) будову.

43)Як вплинула науково технічний-революція на географію промисловості світу Протягом усієї історії людство перебуває у стані постійного наукового і технічного пошуку. Розум, зусилля і майстерність рук людини дали змогу їй пройти, наприклад, у галузі енергетики шлях від набуття вміння застосувати вогонь до відкриття ядерної і термоядерної енергії; в галузі транспорту — від винайдення колеса до створення сучасних надшвидкісних поїздів і літаків. Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково-технічним прогресом. На відміну від поступового науково-технічного прогресу, що споконвіку супроводжує розвиток цивілізації, відбуваються також якісні стрибки в розвитку продуктивних сил. Останні з них — науково-технічна революція (НТР) другої половини XX ст. Науково-технічна революція — всеосяжний прорив у реалізації поєднання досягнень науки, техніки і технологій, що дав змогу істотно поглибити суспільний поділ праці і створити багато сучасних галузей господарства; посилити в господарстві роль науки і високих технологій та удосконалити його організацію і управління. Науково-технічна революція зумовила корінні перетворення в усіх напрямах і видах людської діяльності. Вона охопила не тільки матеріальне виробництво, а й обслуговування, побут, культуру, вплинула на психологію і ментальність жителів передових країн. Масштаби цього процесу вражаючі. Так, якщо спеціалісти можуть пишатися масовим застосуванням роботів, які використовуються для виготовлення кузовів автомобілів (мал. 26) або панелей телевізорів найвідоміших марок, то звичайна людина може оцінити здобутки НТР, маючи можливість негайно зателефонувати з «мобільника» в будь-який кінець світу, за хвилину розрахуватися в магазині за цілий кошик товарів або користуватися різноманітними побутовими приладами. Вищезазначене впливає і на розміщення господарства. З одного боку, підсилюється тенденція глобалізації. Діяльність складних господарських систем світового господарства опирається напотужну інформаційно-технологічну базу і може бути керованою з обмеженої кількості організаційно-управлінських центрів. Тим самим зростає значення так званих світових міст, де зосереджена фінансово-банківська та інша організаційна діяльність. З другого боку, цей же процес створює сприятливі умови для розосередження виробництва. При цьому в уже існуючих провідних промислових центрах залишаються «мізкові осередки» тих чи інших фірм або ТНК (головні офіси, наукові підрозділи і конструкторські бюро, інформаційні центри, експериментальні заводи тощо), а виробництво масової продукції організується на периферії. Це істотно змінює малюнок економічної карти як на національному, так і на світовому рівні.

44) Причини Нерівномірності розміщення населення та причини його високої концентрації в окремих регіонах світу. Розміщення населення, тобто розселення, залежить від особливостей природних умов місцевості, рівня соціально-економічного розвитку та розміщення виробництва. Населення світу розміщується дуже нерівномірно. Понад 2/3 його зосереджено на 8% суходолу, близько 85% проживає в Східній півкулі, 60% — в помірному поясі Північної півкулі, понад 50% — на низовинах і майже 1/3 — в приморській смузі. Середня густота населення зростає пропорційно зростанню його кількості на Землі, частково віддзеркалюючи можливості та ступінь освоєності природного середовища, задіяності його в господарській діяльності. Так, середня густота населення на Землі в 1975 р. становила 29 чол. на 1 км2, а в 2000 р. зросла до 45 чол. на 1 км2. Густота населення в різних частинах світу коливається в досить широких межах: від 3 чол. на 1 км2 в Австралії до 130 чол. на 1 км2 в Азії. Найгустіше заселена Євразія, де середня густота становить 105 чол. на 1 км2. Найбільша густота населення в Бангладеш — 1200 чол. на 1 км2. Більш як удвічі меншу, ніж в Євразії, середню густоту населення мають Латинська Америка та Африка — 43 чол. на 1 км2. У Латинській Америці найгустіше заселені острівні центральноамериканські держави.

За місцем проживання населення світу поділяється на міське і сільське. Але єдиного для всіх країн критерію віднесення того чи іншого поселення до міського немає, що значно ускладнює порівняльний аналіз. Критерій міста закріплюється законодавчо в кожній країні, коливаючись від 200 чол. в Ісландії до 50 тис. чол. в Японії. Основною ознакою приналежності поселення до міського є превалюючі несільськогосподарські заняття населення. Ось чому в деяких країнах і районах з несприятливими умовами для розвитку сільського господарства при порівняно слабкому розвиткові промисловості спостерігається значна частка міського населення (наприклад, в Ісландії, Йорданії).

45)Що зв’язує господарство всіх країн світу в єдину господарську систему. Сукупність різноманітних підприємств, що виробляють товари або надають послуги, утворює господарську систему. Система — сукупність складових, що взаємодіють між собою, утворюючи певну цілісність, єдність, причому властивості цієї єдності відмінні від властивостей її складових. Система з особливо високим рівнем внутрішніх зв'язків і пропорційністю взаємодіючих складових, керованістю та підвищеною стійкістю щодо зовнішнього середовища набуває рис комплексу. оли йдеться про географію господарства, то галузі або підприємства, які утворюють комплекс, надійніше взаємодіють у межах однієї країни і під єдиним управлінням. Керованість же господарства всього світу доволі обмежена. Вона може бути реалізована тільки завдяки дії механізму міжнародних відносин. У системі господарства світу основними складовими є господарства окремих держав. Водночас в економіці посилюється вплив нових суб'єктів, що діють у господарстві світу: міжнародних організацій (Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та ін.), регіональних організацій, транснаціональних корпорацій і навіть великих міст. Отже, сукупність суб'єктів світового господарства — це близько 200 країн світу, між якими існують активні і різноманітні зв'язки (економічні, культурні, політичні, інформаційні тощо), десятки впливових міжнародних організацій, тисячі великих транснаціональних корпорацій (ТНК). Вищезазначені складові перебувають у постійному взаємозв'язку і взаємодії. Господарські зв'язки між ними будуються на основі законів міжнародного поділу праці.

Міжнародний поділ праці — спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції та послуг і товарний обмін між ними на світовому ринку.

Отже, світове господарство — глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.

Дата добавления: 2015-07-20