Ситуаційні задачі для перевірки кінцевого рівня знань.

1. В хірургічне відділення поступив хворий з виразковою хворобою 12-палої кишки, яка ускладнилась кровотечею. Дефіцит ОЦК складає 35%. З метою відновлення крововтрати показане переливання крові. Який необхідний мінімум лабораторних досліджень та проб, без котрих гемотрансфузія неможлива?

Відповідь: Для виключення гемотрансфузійних ускладнень та реакцій необхідно:

а) визначити групу крові донора і реципієнта

б) визначити резус-фактор донора і реципієнта

в) провести пробу на групову сумісність донора і реципієнта по системі АВО

г) провести пробу на резус-сумісність донора і реципієнта

д) провести біологічну пробу

2. Під наглядом лікаря в маніпуляційному кабінеті дві медсестри визначають групи крові чотирьох пацієнтів. Для цього вони на білі фаянсові пластинки з відповідними позначками нанесли по 2 серії стандартних сироваток. Досліджувану кров добре змішали з краплинами стандартних сироваток. Пластини погойдали і залишили на 1-2 хв, потім знову погойдали. Не раніше 3 хв, в місця, де виникла аглютинація внесли по 1 краплі ізотонічного розчину натрію хлориду. Через 5 хв від початку дослідження лікар провів оцінку результатів, записавши їх в історію хвороби. На що не звернув уваги лікар, порушивши тим самим вимоги „Інструкції по визначенню груп крові по системі АВО”?

Відповідь: Згідно „Інструкції” перед визначенням групи крові на пластинки наносять прізвище та ініціали хворого, або номер флакону донора крові.

3. Хворий з масивною внутрішньою кровотечею по життєвим показам взятий в операційну. Під інтубаційним наркозом виконується оперативне втручання, направлене на кінцеву зупинку кровотечі. З метою відновлення крововтрати під час операції виникла необхідність в переливанні крові. Як провести біологічну пробу на сумісність хворому, що знаходиться під наркозом?

Відповідь: При проведенні біологічної проби під час хірургічної операції, коли хворий знаходиться під наркозом, зміна пульсу та артеріального тиску може залежати не тільки від переливання крові, але і від оперативного втручання, крововтрати, введення лікарських засобів і наркозу. Для цього після переливання перших 100 г препаратів крові в суху пробірку з декількома краплями гепарину набирають 5 мл крові із вени хворого та центрифугують. Наявність рожевого забарвлення плазми (частий пульс, зниження АТ) вказує на те, що перелита несумісна кров. Якщо плазма має звичайне забарвлення, то препарати крові сумісні і можна продовжувати гемотрансфузію.

4. При проведенні проби на групову сумісність отримана аглютинація. Що необхідно виконати і на що вказує ця реакція?

Відповідь: Реакція вказує на відсутність сумісності крові донора і реципієнта по системі АВ0. При змішуванні сироватки донора і еритроцитів реципієнта одної групи така реакція неможлива. Реакція аглютинації при проведенні проби на групову сумісність вказує на те, що групи крові визначені невірно. Необхідно повернутись до визначення груп крові як у донора, так у реципієнта.

5. У реципієнта резус-фактор визначався експрес-методом. При проведенні проби на резус-сумісність отримана аглютинація. На що вказує ця реакція і що необхідно виконати?

Відповідь: Реакція аглютинації при проведенні проби на резус-сумісність вказує, що кров несумісна по резус-фактору. Отже, при визначенні резус-фактору виникла помилка. Найчастіше помилка виникає у реципієнта, адже у донора вона визначається на станції переливання крові точнішими лабораторними методами, а у реципієнта – експрес-методом.

6. Хворому з масивною шлунковою кровотечею (Нв 48 г/л, еритроцити 1,8*10¹²/л, Ht 20) показано переливання еритроцитарної маси. Одногрупна однорезусна еритроцитарна маса доставлена зі станції переливання крові. Під час проведення проби на сумісність по системі АВ0 виникла аглютинація. На що вказує ця реакція? Що повинен зробити лікар?

Відповідь: Ця проба вказує, що кров несумісна по групам АВО. Таку еритроцитарну масу переливати не можна. Аглютинація не проходить, якщо кров донора і реципієнта одної групи. Таким чином виникла помилка при визначенні групи крові у донора чи реципієнта. Потрібно повторити визначення групи крові.

7. Хворому, що готується до оперативного втручання з приводу шлунково-кишкової кровотечі, медсестра визначила групу крові сироватками однієї серії і показала лікарю. Аглютинація виникла із сироваткою першої та третьої групи. Яка група крові у хворого і чи допустила помилку медична сестра?

Відповідь: Група крові за методом стандартних сироваток, згідно інструкції по переливанню крові, визначається двома серіями стандартних сироваток. По даним дослідження однією серією у хворого А (ІІ) група крові.

8. Хворому з шлунково-кишковою кровотечею А(І) Rh (+) групи крові із станції переливання крові доставлена еритроцитарна маса А(І) Rh (+) 250 мл. Як провести макроскопічну візуальну оцінку придатності еритроцитарної маси?

Відповідь: Перед переливанням еритроцитарної маси лікар повинен провести візуальну оцінку, щоб впевнитись про придатність еритроцитарної маси до переливання. По-перше, звертається увага на герметичність упаковки, пляшки чи контейнера, співпадання групи крові та резус-фактора донора та реципієнта. По-друге, звертається увага на номер, дату збирання крові, вид консерванта, прізвище, ім’я та по-батькові донора, ким була зібрана еритроцитарна маса, підпис лікаря. Потім потрібно звернути увагу на наявність згустків та бактеріального забруднення еритроцитарної маси, гемолізу. Визначати придатність еритроцитарної маси необхідно при достатньому освітленні на місці зберігання.

9. Хворому з неоднократною шлунково-кишковою кровотечею переливаласт еритроцитарна маса по 240 мл 3 рази. Під час переливання виникли гемотрансфузійні реакції негемолітичного типу. У хворого знову виникла шлунково-кишкова кровотеча, стан погіршився. Яке трансфузійне середовище краще вибрати для переливання?

Відповідь: В даному випадку краще застосувати відмиті еритроцити. Їх отримують з еритроцитарної маси шляхом їх відмивання в фізіологічному розчині натрію хлориду. В процесі відмивання видаляється більша частини плазмових білків, тромбоцитів, лейкоцитів, строми зруйнованих еритроцитів, продуктів метаболізму. Відмиті еритроцити є найменш реактогенним гемотрансфузійним середовищем, яке містить еритроцити. Використовують відмиті еритроцити в тих випадках, коли у хворого були посттрансфузійні реакції негемолітичного типу, а також хворим, сенсибілізованим до антигенів білків плазми. Зберігаються відмиті еритроцити протягом 24 год від моменту їх приготування. Оптимальним є використання компоненту відразу після приготування.

10. Під час переливання еритроцитарної маси затромбувалася голка. Намагаючись поновити прохідність голки, медсестра продула голку шприцом. Внаслідок чого в вену потрапило 2,0 мл. повітря. У хворого раптово появився біль за грудиною, задуха, кашель, ціаноз, колапс. На ЕКГ - ознаки навантаження правого передсердя зі зміщенням електричної вісі вправо. Яке ускладнення має місце

Відповідь: Внаслідок порушення техніки переливання крові у хворої виникла повітряна емболія.

11. Після масивного переливання крові тривалих термінів зберігання у хворого появилось короткочасне збудження, яке змінилось апатією, сонливістю, судомними посмикуваннями м’язів, атонією, брадикардією, падінням артеріального тиску. На ЕКГ – поява високого гострокінцевого зубця Т з вузькою основою. Яке ускладнення має місце?

Відповідь: У хворого виникла калієва інтоксикація.

12. У хворого з тупою травмою живота, оперованого через 10 годин з моменту отримання травми, під час операції констатовано розрив печінки. В животі до 2,5 л крові з множинними згустками. В лікарні в достатній кількості обстеженої свіжої крові потрібної групи. Яку тактику компенсації крововтрати слід обрати лікарю в даному випадку?

Відповідь:

а) відмовитись від переливання крові і відновити ОЦК за допомогою кристалоїдів і колоїдних плазмозамінників

б) перелити консервовану еритроцитарну масу потрібної групи

в) провести реінфузію стабілізованої і профільтрованої крові зібраної в черевній порожнині (+)

г) перелити свіжезаморожену плазму

д) перелити відмиті еритроцити

13. У хворого з шлунково-кишковою кровотечею після переливання 200 мл О (І) Rh (+) еритроцитарної маси через 1 годину підвищилась температура тіла до 38,5 ^оС, з’явились болі в м’язах і суглобах, лихоманка. Пульс 82 уд/хв., артеріальний тиск – 120/80 мм. рт. ст. Катетером видалено до 150 мл солом’яно-жовтої сечі, при лабораторному дослідженні змін в ній не виявлено. Про яке ускладнення чи реакція розвинулась у хворого? Яке лікування слід призначити?

Відповідь: У хворого пірогенна реакція середнього ступеню важкості. Пацієнту слід ввести антигістамінні препарати, анальгетики, хлорид кальцію 10 % - 20 мл внутрішньовенно.

14. Під час переливання еритроцитарної маси хворому з кровотечею затромбувалась голка. Медсестра відключила систему, а голку промила розчином гепарину. Чи вірно зробила медична сестра?

Відповідь: При тромбуванні голки промивати її розчином гепарину не можна, так як може виникнути тромбоемболія легеневої артерії.

15. При макроскопічній оцінці якості консервованої крові лікар звернув увагу на герметичну упаковку, відповідність паспортизації, збереження, на те, що кров не хільозна. На що в першу чергу потрібно звернути увагу при макроскопічній оцінці крові?

Відповідь: В першу чергу потрібно звернути увагу на бактеріальне забруднення, наявність згортків, гемолізу.

Дата добавления: 2015-07-25