Парк — це самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку населення.

Відповідно до цих норм для м. Києва, як «найзначнішого» міста України, розташованого на границі Полісся та Лісостепу, площа озеленених територій загального користування повинна прийматися виходячи із розрахунку 10-11 м2 на особу.

Територія зелених насаджень усіх видів у межах міста за звітними даними 2005 р. становить 67,4 % усієї площі міста.

Фактична забезпеченість зеленими насадженнями населення м. Києва з міськими лісами становить 215,2 кв. м /особу, а в межах міської забудови 82,3 кв. м/особу.

Станом на 01.07.2006 р. за даними інвентаризації у м. Києві загальна площа зелених насаджень спільного користування, якими опікуються комунальні служби складає
6 961,57 га або 69 615 700 м2, з яких:

- квітниками зайнято 23,98 га,
- газонами — 3 030,86 га.

Таким чином, на 1 жителя м. Києва припадає 26,36 м2 зелених насаджень загального користування, до складу яких відносяться парки культури та відпочинку, сквери, бульвари, спеціалізовані парки.

Загальна площа зелених насаджень п'яти центральних районів при цьому складає 3 148,17 га, з яких під квітниками і газонами зайнято 995,84 га.

Усі міські зелені насадження є дуже важливим компонентом структури міського ландшафту, і тому, з огляду на статус столиці України, на Держадміністрацію міста Києва покладена особлива відповідальність за збереження цього багатства.

Практично всі озеленені території центральних районів Києва потребують закріплення як особливо охоронні. Це передбачає і відповідне ставлення до утримання об'єктів зеленого господарства на цих територіях, яке включає:
- догляд за деревами і чагарниками,
- за газонами, квітниками, садовими доріжками,
- за садовим обладнанням,
- інвентаризацію та охорону зелених насаджень від шкідників та хвороб,
- охорону природної фауни.

Така робота, безумовно, можлива лише при належному фінансуванні.

Озеленені території загального користування, що створюються на схилах, формуються переважно в районах давньої забудови з досить низьким рівнем забезпеченості їхнє утримання на цих територіях вимагає значних капіталовкладень і проведення робіт щодо запобігання зсувів.

Мережа доріжок, сходинок та підйомників повинна забезпечувати комфортність для відпочиваючих і бути вписаною в рельєф паркових територій.

Забезпечення відповідного утримання озеленених територій загального користування, і найперше у центральних районах міста, — необхідна складова соціально-економічного розвитку міста, реалізація його стратегічного вибору як європейської столиці та світового туристичного центру.

Згідно з проведеними розрахунками додаткова потреба в бюджетних видатках для виконання мінімально необхідних робіт з утримання зелених насаджень загального користування у центральних районах Києва складає 18,0 млн грн.

Міські зелені насадження є найважливішим компонентом структури міського ландшафту, особлива відповідальність за збереження якого покладена на місто Київ у зв'язку з його особливим статусом як столиці України.

Для великих міст, особливо таких мегаполісів як Київ, де постійно розширюються зони забудови, де заміна житлового фонду повинна оновлюватись раз у 50—75 років, вкрай потрібні якісні перетворення озеленених територій, їх збільшення відповідно до збільшення житлової зони, впровадження сучасних методів організації робіт з догляду за рослинами, які зазнають значного антропогенного та техногенного навантаження.

Правильно запланована система озеленених територій в основі містобудівної структури за умови її постійної підтримки спроможна змінити екологічну ситуацію на краще та значно поліпшити зовнішній вигляд столиці України.

Аналіз сучасного стану зелених насаджень м. Києва

Численними науковими дослідженнями встановлено вирішальну роль міських зелених насаджень у поліпшенні якості міського повітря — збагачення його киснем і очищенні від шкідливих домішок.

Зелені насадження сприятливо впливають на температурний режим і вологість повітря, захищають від сильних вітрів, зменшують міський шум.

Озеленення — один з основних методів докорінного перетворення природних умов цілих внутрішньоміських районів.

Наявність різних по величині площ озеленених територій кожної категорії використання в межах окремих районів міста вимагає різної інтенсивності догляду та утримання, які залежать від ряду факторів, а саме:

• розташування озелененої ділянки в плані міста (поправка на місцезнаходження ділянки);

• ґрунтових умов;

• екологічної значущості певного зеленого масиву, його водоохоронної цінності;

• поточного стану зелених насаджень;

• необхідності проведення нових робіт з озеленення тощо.

Згідно з Екологічною угодою міст, яку у 2005 році підписав Київ у числі 50 провідних міст світу, на відстані півкілометра від кожного житлового будинку має бути зелена зона, а половина всієї поверхні тротуарів має перебувати під тінню дерев.

Замкова гора Поділ
Виставковий центр

На фотографіях показано як зменшилися зелені зони Києва за останні роки.

Озеленення — один з основних методів докорінного перетворення природних умов цілих внутрішньоміських районів.

Наявність різних по величині площ озеленених територій кожної категорії використання в межах окремих районів міста вимагає різної інтенсивності догляду та утримання, які залежать від ряду факторів, а саме:

• розташування озелененої ділянки в плані міста (поправка на місцезнаходження ділянки);

• ґрунтових умов;

• екологічної значущості певного зеленого масиву, його водоохоронної цінності;

• поточного стану зелених насаджень;

• необхідності проведення нових робіт з озеленення тощо.

Згідно з прийнятою класифікацією ці насадження поділяються на три основні групи:

• озеленені території загального користування: парки культури та відпочинку, сквери і бульвари, спеціалізовані парки;

• озеленені території спеціального призначення: санітарно-захисні зони промислових підприємств, водоохоронні, меліоративні та лісозахисні смуги, оранжерейні господарства та розсадники, коридори інженерних мереж, озеленені частини вулиць, доріг і кладовищ;

• озеленені території обмеженого користування: на міжбудинкових житлових територіях, ділянках землекористування дитячих закладів, шкіл, вузів, наукових і лікувальних закладів, підприємств та організацій.

Провідне і найбільш важливе місце в мережі озеленених територій міста належить

• насадженням загального користування, таких, що безпосередньо впливають на стан міського середовища і є місцями масового відпочинку мешканців міста. їх загальна площа в забудованій частині міста (за даними інвентаризації на 01.01.2006 р. з урахуванням додатково проведених в категорію територій і спеціалізованих парків) становить 5504,71 га

Насадження обмеженого користування м. Києва займають, за звітними даними, площу 11638,6 га і є важливою складовою озеленених територій міста

Насадження на житлових територіях різнорідні, з певною закономірністю їхнього розподілу за естетичною цінністю, складом порід.

Насадження спеціального призначення надзвичайно різні за характером і функціями.

Вуличні насадження, в основному, складаються з рядових посадок дерев і газонів на роздільних смугах. Вуличні насадження відіграють, як і насадження загального користування, значну оздоровчу і кліматорегулюючу роль.

У насадженнях захисних смуг біля підприємств давно не проводилися роботи з догляду, хоча потреба у їх виконанні давно назріла.

Міські ліси доповнюють насадження загального користування, які утворюють лісопарковий пояс м. Києва, їхня площа становить 34,7 тис. га.

Відповідно до Правил утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів України:

Парк — це самостійний архітектурно-організаційний комплекс площею понад 2 га, який виконує санітарно-гігієнічні функції і призначений для короткочасного відпочинку населення.

парк — це велика територія, на якій існуючі природні умови (насадження, водойми, рельєф) реконструйовані з застосуванням різноманітних засобів ландшафтної архітектури, зеленого будівництва і інженерного благоустрою і являє собою самостійний архітектурно-організаційний комплекс, де створено сприятливе в гігієнічному і естетичному відношенні середовище для відпочинку населення.

Існують різні типи парків. Відповідно до довідника проектувальника «Містобудування» міські парки поділяються на дві основні групи:

- Багатофункціональні. До багатофункціональних парків належать: загальноміські та районні парки масового відпочинку

- спеціалізовані. До спеціалізованих — загальноміські та районні парки: спортивні, дитячі, меморіальні, виставкові, активного відпочинку та розваг, прогулянок тощо.

Міські сади — це структурні елементи системи озеленення міських поселень, які виконують санітарно-гігієнічні, рекреаційні, архітектурно-планувальні функції.

Міські сади створюються біля:

- громадських і культурно-просвітніх закладів,

- історичних споруд і монументів як частина міського архітектурного ансамблю.

Їх територія використовується для тимчасового відпочинку населення, організації виставок, декоративного оформлення міського середовища. Надалі ця категорія озеленених територій у роботі підпадає під назву «Інші впорядковані зелені насадження загального користування».

Сквери — це невеликі озеленені ділянки міста (0,5—2,0 га), призначені для короткочасного відпочинку, художньо-декоративного оформлення міських майданів, вулиць, громадських споруд, монументів та ін.

Бульвари — це озеленені пішохідні дороги для транзитного руху, тимчасового відпочинку і прогулянок. Ширина його може становити від 10 до 80 м.

За планувальною організацією бульвари поділяються на:

— бульвари з симетричними розміщенням головної пішохідної алеї;

— бульвари з асиметричним розміщенням головної алеї;

— бульвари з вільним плануванням (при ширині більше 50 м). При ширині бульвару 50—80 м на озеленених ділянках створюються майданчики для відпочинку дорослих та для розваг дітей, розміщуються декоративні елементи, квітники тощо.

Дата добавления: 2015-07-25