Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Типи стволів

ПЕРЕДМОВА | Поняття про артилерійський комплекс | Призначення і характеристики гармат | Класифікація гармат і вимоги до них | Основні бойові вимоги | Службові вимоги | Історія розвитку артилерії | Загальна будова гармати | Ствол, колиска і противідкатні прилади в сукупності є хитною частиною гармати. | Вимоги до конструкції ствола |


Читайте также:
  1. Вимоги до конструкції стволів артилерійських гармат

Прагнення більш повно задовольнити суперечливі вимоги до конструкції ствола привело до створення стволів різних типів.

За найбільш загальними ознаками стволи поділяються на такі типи:

 

 


Ствол-моноблок виготовляється з однієї заготовки і по всій до

вжині - це ціла труба, яка не має в стінках штучно створених напружень.

Товщина стінок ствола в області найбільшого тиску не перевищує одного калібру, оскільки перевищення дає малий виграш у міцності, але різко збільшує вагу ствола.

Основні способи виготовлення стволів-моноблоків - це ковка, метод прокочування труб, метод відцентрової виливки.

Ствол-моноблок, завдяки простотi його виготовлення є найбільш поширеною конструкцією ствола у польовій артилерії. Він використовується в гарматах калібром до 152-мм включно.

Основним недоліком ствола-моноблока є необхідність заміни всієї труби при зносі ведучої частини ствола. Але висока якість гарматних сталей, які виробляє наша промисловість і суворе дотримання умов експлуатації стволів забезпечують достатньо довгий термін служби стволів-моноблоків.

Основна перевага стволів-моноблоків — це простота їх виготовлення у воєнний час.

 

 

У процесі стрільби канали стволів поступово зношуються, що призводить до зменшення початкової швидкості снаряда і погіршенню влучності бою. Внаслідок цього після деякого числа пострілів ствол гармати буде вже практично непридатним для подальшого використання, як кажуть, наступає "балістична смерть" гармати.

Особливо швидко зношуються стволи потужних морських і зенітних гармат. Ствол морської гармати може важити 100 і більше тон. Таким чином, добре видно важливість швидкого відновлення ствола.

У другій половині XIX століття інженери на Обухівському заводі (зараз це завод "Більшовик") розробили конструкцію змінної тонкостінної труби, яка встановлюється в ствол. Тонка труба встановлюється і виймається без нагрівання і великих зусиль.

 
 

Ці труби отримали назву "вільних лейнерів". Зазор (діаметральний) між оболонкою і лейнером складає 0,05...0,2мм для гармат середнього калібру; 0,15...0,25мм для гармат великого калібру.

Під час пострілу внаслідок дії тиску порохових газів у каналі ствола лейнер розширюється доки не вибереться зазор між оболонкою і лейнером, після чого оболонка також приймає участь у опорі розриву. Після пострілу лейнер займає початкове положення.

Конструкція стволів з тонкостінними змінними лейнерами особливо корисна для крупнокаліберних гармат. Використання такої конструкції приводить до значної економії металу і до порівняно швидкої заміни зношеного лейнера безпосередньо на вогневій позиції (для тренованої обслуги - 10...30 хвилин.)

Таким чином, стволи з вільним лейнером мають такі переваги:

1.Можливість відновлення ствола при зносі стінок каналу заміною внутрішнього шару лейнером.

2.Найбільш раціональне використання високоякісної сталі.

До недоліків таких стволів можна віднести складність і об'ємність процесів їх виготовлення.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вимоги до конструкції стволів артилерійських гармат| Ствол з розвантаженою вільною трубою

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)