Загальна будова гармати

Артилерійська гармата — це потужна теплова машина, оригінальна за умовами й характером дії. Принцип роботи гармати заснований на використанні енергії порохових газів. Під час пострілу на ствол і снаряд діють порохові гази, тиск яких досягає 3000-4000 кг/см², а температура - 3000° С. Потужність пушки середнього калібру 400-900 тис. л. с., крупнокалиберної гармати (більш 300 мм) - 9-12 млн. л. с. Для порівняння нагадаємо, що потужність вітчизняної 122-мм гаубиці зр. 1938 р. складає біля 130 тис. кВт (1 кВт=1,36 л. с.), а потужність Дніпрогесу - 653 тис. кВт. Коефіцієнт корисної дії артилерійських гармат рахується дуже високим - до 35%. Це рівноцінно коефіцієнту корисної дії двигунів внутрішнього згорання і значно більше коефіцієнта корисної дії парових машин.

Сучасна артилерійська гармата – це сукупність ствольно-затворної групи та лафету.

До складу ствольно-затворної групи входять:

1. ствол,

2. казенник,

3. надульні устрої

4. наствольні устрої

5. затвор.

До складу лафета входять:

1. колиска,

2. противідкатні прилади,

3. верхній верстат

4. механізми наведення,

5. щитове прикриття,

6. нижній верстат, як правило з розсувними станинами,

7. ходова частина

8. прицільні пристосування.

Колиска - це коритоподібна або циліндрична деталь, у якій розміщується ствол. Своїми цапфами колиска спирається на верхній верстат і за допомогою піднімального механізму може повертатися у вертикальній площині. Колиска також служить для закріплення противідкатних приладів. У момент пострілу ствол відкочується в напрямку протилежному пострилу по направляючим колиски, а потім приходить у первинне положення.

Противідкатні прилади складаються з гальма відкату (поглинає енергію прямування ствола при пострілі) і накатника (повертає ствол, що відкотився у початкове положення).

Дата добавления: 2015-07-25