Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Форми і засоби поточного та підсумкового контролю

РЕЦЕНЗІЯ | Статус дисципліни – вибіркова | ПЕРЕДМОВА | СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ | Тема 1. Поняття та джерела міжнародного приватного права | Тема 2. Колізійні норми. Застосування колізійних норм та іноземного права | Тема 3. Cуб’єкти міжнародного приватного права | Тема 4. Право власності (речове право) в міжнародному приватному праві | Тема 5. Правочини та договори в міжнародному приватному праві | Тема 7. Міжнародні перевезення пасажирів та вантажів |


Читайте также:
  1. Cущность, виды, источники формирования доходов. Дифференциация доходов населения.
  2. I. 4. 2. Формирование матриц с учетом ограничений
  3. I. Классификация факторов, формирующих ПП
  4. I.Методы формирования соц-го опыта.
  5. II. Основы психологии как науки и психологические особенности развития, формирования личности ребенка.
  6. II. Формирование и оценка ресурсной базы кредитных организаций
  7. II. Характер и его формирование

В основу концепції курсу закладено модульний принцип, тобто вона побудована як послідовність взаємопов’язаних елементів. Навчання передбачає два етапи: етап засвоєння знань та етап їх застосування. Методика викладання дисципліни характеризується орієнтацією на кожну особистість, розрахована на формування творчих навичок праці, засвоєння комплексних за своїм характером змістових блоків.

Такий підхід сприяє активізації навчальної діяльності студентів і збільшує питому вагу корисних знань, що мають знайти застосування в практичній діяльності. На семінарських заняттях студенти закріплюють теоретичні знання, набуті на лекціях та в результаті індивідуальної і самостійної роботи з літературою, навчаються застосовувати теоретичні знання на практиці.

Контроль роботи студента є необхідним компонентом навчального процесу, який має за мету визначення реального рівня професійної підготовки студента, а також надання необхідних рекомендацій, що сприяють подальшому розвитку творчої особистості студента. Логічним завершенням процесу контролю є процедура оцінювання.

Висновки стосовно знань та вмінь студентів робляться виходячи з того, наскільки він:

· опанував матеріал прослуханих лекції;

· знайомився з літературою, що рекомендується викладачем;

· готовий до самостійного аналізу на семінарському занятті і під час підсумкового модульного контролю;

· активно працює під час обговорення матеріалу на лекції і семінарському занятті;

· успішний у роботі над письмовими контрольними завданнями і в період індивідуальних занять із викладачем.

До заходів, що сприяють контролю знань студентів, належать поточний та підсумковий контроль знань.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та виконання модульних контрольних робіт і має на меті перевірити рівень засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни.

Контроль під час семінарського заняття може бути реалізованим: у формах тестування, за результатами роботи над індивідуальним і груповим проектом, участі в обговореннях, виступу з доповіддю. Сума балів отриманих в ході одного семінарського заняття не може перевищувати 3 балів.

Самостійна робота студента включає такі види діяльності:

· робота з літературою та підготовка до проміжного модульного контролю;

· виконання модульних контрольних робіт в аудиторії як одна з форм звітності про підсумки самостійної роботи;

· підготовка словника термінів;

· розв'язання задач;

· консультації.

Індивідуальна робота студента передбачає написання реферату (есе) на задану тему та виконання інших творчих завдань. Метою підготовки реферату (есе) є набуття навичок роботи з літературними джерелами, аналізу прочитаного матеріалу та формулювання висновків.

Тему реферату (есе) для кожного студента (групи студентів) визначає викладач в індивідуальному порядку. Повторення тем рефератів у академічній групі не допускаються.

Після закінчення вивчення навчальної дисципліни студент пише підсумкову модульну контрольну роботу (ПМКР), яка є обов'язковою складовою поточного контролю і виконується, як правило на останньому семінарському занятті. ПМКР оцінюється в діапазоні від 0 до 50 балів.

Підсумковий контроль здійснюється у формі підсумкового модульного контролю (ПМК).

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни складається з суми балів отриманих студентом на семінарських заняттях, під час написання поточної модульної контрольної роботи, за виконання індивідуального завдання, самостійну роботу та підсумкову модульну контрольну роботу.

При вирішенні питання про рівень підготовки студентів викладач повинен оцінити:

· знання основного фактичного матеріалу в об’ємі програми курсу;

· знання відповідного діючого законодавства;

· вміння чітко і грамотно обґрунтовувати застосування окремих положень закону чи міжнародного договору;

· вміння самостійно, послідовно, чітко і впевнено викласти свої думки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент під час ПМК дорівнює 100 балам.

Студентам, які отримали незадовільну кількість балів — F/FX (від 0 до 49 балів), дозволяється перескласти ПМК після повного вивчення курсу і отримання направлення у деканаті.


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 53 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вимоги до знань та умінь студентів.| ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)