Форми присудка при однорідних підметах

Якщо однорідні підмети пов'язані єднальними сполучника­ми або інтона-цією, то форма присудка залежить від порядку слів.

1. Присудок ставиться у формі множини у таких випадках:

а) після однорідних підметів: Там матір добрую мою Ще моло­дую у могилу Нужда та праця положили (Т. Ш.);

б) якщо він стоїть перед підметами, з яких один, ближчий до присудка (або всі), вживається у множині: На високих горбах шуміли під вітром дуби, липи, кле-ни (А. Ш.);

в) якщо підмети, що стоять після ньо­го, означають явища, які залежать одне від одного або діють разом і одночасно: Над вечір вернулися Явдоха, Яків і Надія (П. М.);

г) якщо однорідними підметами є іменники різного роду: І кожна статуя, колона, малювання, мережечка, різьба і навіть цегла незримими устами промов-ляють (Л. У.).

2. Якщо однорідні підмети пов'язані протиставними або розділовими сполуч-никами, присудок має форму однини: Не­хай ні жар, ні холод не спинить нас

(І. Ф.).

3. Присудок, що стоїть у препозиції, набуває форми най­ближчого з однорідних підметів: Почався знову гук, стук, біга­нина (П. М.);

4. Присудок набуває форми найближчого із попередніх підметів, якщо всі вони означають самостійні явища: Сміх, регіт окрив усю хату (П. М.).

Прийменники при однорідних членах речення

При однорідних членах речення, виражених іменниками, займенниками, а також субстантивованими словами, можуть вживатися повторювані й неповто-рювані прийменники. Той самий прийменник може не повторюватися перед різними до­датками (хоча бувають і випадки їх повторення), але різні при­ймен-ники ніколи не пропускаються: Я немов спочивав, на дозвіллі в лісі чи на степу слухаючи Чайковського (С. С.).

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

1. Визначте однорідні члени речення, підкресліть їх умовними рисками.

Тоді здається, що сам летиш у небі; одірвавшись від землі, розривав руками хмари, рос-теш під осіннім повітрям і, вернувшись на землю бачиш — скільки живих друзів у тебе в степу (Ю.Яновський). Весь мур уже він очима обнишпорив, чи нема де дірки, шпарини якої-небудь (О. Гончар). І, певне, ні досвід, ні знання, ніякі педагогіки не врятують, якщо не буде любові до дітей. Учителька зупиняла зе­лений свій погляд то на одному, то на іншому з хлопців. То передих-не, то знов заскімлить, то раптом аж засміється (О. Гончар). Бачила вона, як попелястий Віл на панській винниці пив, як мошенник брагу, їв сіно, і овес, і сіль (Є. Гребінка). На березі рибалка молодень­кий на поплавець глядить і примовля: «Ловіться рибочки, великі і маленькі». А наш Рябко ганя то в той, то в сей куток, до клуні, до стіжків, до стайні, до обори (П. Гулак-Артемов-ський).

2. Спишіть речення, підкресліть у них одно­рідні члени. Знайдіть слова, до яких відносяться одно­рідні члени.

Ні. Я не приверженець ні старого села, ні старих людей, ні старо­вини в цілому. Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благосло­вення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства. Світ одкривається перед ясними очима перших літ пізнання, всі враження буття зливаються в невмирущу гармонію, людяну, дорогоцін-ну. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, є безбарвним. (О. Довженко.)

Поясніть написання слів благословення, незабутні, пізнання, враження, буття, дорого-цінну, небуденного, радості, промінням.

3. І. Знайдіть у поданих реченнях однорідні члени, визначте їх синтаксичну роль.

1. Галя швидко вдяглася, вийшла до вітальні. (Ю. Збанацький.)

2. Цієї уваги до всього доброго, красивого вділила мати й мені. (М. Стельмах.)

3. Загін товариша Шведа проводжали тепло й привітно... (Ю. Яновський.)

4.Недарма осінь нас охотить до дії, руху, поривань. (В. Бичко.)

5. Радість і чудо найбільше для лю­дини — її рука. (П. Загребельний.)

6. Смертельна мла ще моло­дого не зв’ялила, а двох старіших опалила, холодні очі спо-вила. (А. Малишко.)

7.Осінню, вологим падолистом дихнув на них вітер. (О. Донченко.)

8. Людмила помітила, відчула Захарове хвилювання. (Іван Де.)

2. Знайдіть прикметники, вжиті у ролі іменників, ви­значте їх синтаксичну роль.

4. Спишіть, вставляючи пропущені бук­ви. Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть роз­ділові знаки при однорідних членах.

Минуло майже чот..рнадцять років від того осін..ього дня, коли козачок пана П. В. Ен-гельгардта Тарас Шевченко покинув рідне с..ло, вирушивши з обозом до Вільно, де його власник служив ад’ютан­том генерал-губернатора... Чот..рнадцять довгих, але й багатих на події років... А він ні на один день серцем своїм не розлучався з ми­лим рідним краєм. Перед його духовним зором стояла рідна Україна в усій її пронизливо тужливій красі, в усій вел..чі героїчного м..-нулого її волелюбного народу, в усій безвідрадності її кріпосницького теперішнього...

Він думав про неї дні і ночі, оспівав її у піснях свого «Кобзаря». Творячи поему «Гайдама-ки», він бачив її горду долю своїми нинішні­ми, свіжими очима, він дивився на її славне м..нуле столітніми, ся­ючими, як зорі, очима свого діда, ж..вого свідка й учасника грізної Коліївщини.

(П. Жур)

Зробіть розбір за будовою слова столітніми.

5. Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви. Знайдіть однорідні члени і вкажіть, за допомо­гою яких сполучників вони поєднуються. Поясніть роз­ділові знаки при однорідних чле-нах.

Під осін..іми високими зорями зат..хають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси, напів-роздягнених дерев і вчорнілих задуманих соняшників, що вже не тягнут..ся ні до сонця, ні до зі-рок.

Мене все жит..я ваблят.. і хвилюют.. зорі — їхня доверш..на і завжди нова краса, і таєм-нича мінливіст.., і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого д..тинства почина-ют..ся з зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько. пот..мнілі в жалобі трави, що завтра станут.. снігом, вел..тенс..кі шоломи копиць, остан..ій срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і соняшник вогн..ща під косарс.ким таганком, і пофоркуван..я нев..димих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилец.. росу, і д..-тячий схлип річ..чки, в яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не жу­рят..ся, а цвітут.. собі. (М. Стельмах)

Поясніть написання слів піввіку, напівроздягнених.

6. Спишіть, вставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть однорідні члени речення. Якими членами речення вони виступають?

І. Десь на ранок почало це все здаватися нічним маренням казкою. (Іван Ле)

2.І Волги плин і вітер подніпровський несуть веселі наші паруси. (В. Бичко)

3. Але його тішили й зворушували їхня відвертість чесність пристрасність колективізм і дружба. (О. Донченко)

4. З цим нестерпним відчуттям він кудись провалився але згодом почав спливати чи ви-ходити з небуття. (М. Стельмах)

5. І враз затремтіло молоде листя зашамотіло струсило з себе дощ самоцвітів. (М. Коцю-бинський)

6. З кожним разом деталь поліпшу­валась та все ж таки не задовольняла мене. (О. Дон-ченко)

7. І блідний місяць на ту пору із хмари де-де виглядав, неначе човен в синім морі, то ви-ринав, то потопав. (Т. Шевченко)

8. Не кілометрами а болем своїх розтривожених ран днями й ночами болю вимірювали ці люди відстань до фронту. (О. Гончар)

9. Гострий кігтик раз у раз шкрябає по шибці — то обережно і сумовито то настирливо і тривож­но. (О. Донченко)

Поясніть, користуючись тлумачним словником, зна­чення слів пристрасність, самоцві-ти.

7. Спишіть речення, вставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени підкресліть. Укажіть, які з них є поширеними.

1. Про саму Качанівку Шевченко теж немало знав із розповідей Штернберга з його етю-дів і зарисовок пейзажів парку і околиць се­ла. (П. Жур.)

2. За тими рухливими сірими цятками за тією комаш­нею і стежили, не зводячи очей,

усі — від бійця-артилериста до гене­рала. (О. Гончар)

3. І вчитель розповів про Мічуріна й Ціолковського про трагічну долю експедиції Сєдо-ва...

4. Пенсне поблискувало то тепло то суворо. (З тв. О. Донченка.)

5. Як вона любила робити і в городі і в полі і в лузі і в лісі і тихо втішатися зробленим. (М. Стельмах)

6. І верховіттям тонкії тополі кивають стиха шепотять поволі про давні часи згадують вони... (Леся Українка)

Знайдіть у реченнях іменники — власні назви.

8. Спишіть, підкресліть неоднорідні означен­ня. Доведіть, що ці означення є неоднорідни-ми.

1. Другого дня Муся оббігала всі знайомі місця в саду, побувала на лузі, біля річки.

2. Сльози збігають по чисто виголених худих щоках.

3. У його розумних сірих очах тесть піймав приховане обурен­ня.

4. Пополотнілий кавалерійський офіцер рвонув газету і підскочив до Бровченка.

5. Горнулася в клубок чорна і страшна людська лють на хазяїв.

6. Від уяви про те нове життя в Дмитра аж дух захо­пило, швидше застукало в грудях сер-це. (З тв. О. Десняка.)

9. Спишіть. Підкресліть однорідні означен­ня. Обґрунтуйте своє рішення.

І. Здорова, аж п’янка свіжість літнього ранку будила бадьорість, промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, за­порошені обличчя. (О. Гончар)

2. Верхній шар чорнозему змі­нився твердою, віками спресованою глиною. (Д. Бедзик)

3. Ве­лика, грізна тиша висить над степом, над залитою сонцем висо­тою. (О. Гончар)

4. Холодне, молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі. (Є. Гуцало)

5. Писарчук важко зсунув густі, кошлаті брови.

6. Житце поп’ялося ріденьке, ледве-ледве вище колін. (З тв. О. Десняка.)

7.Ганна ступнула до неї, обняла дужими руками й стала цілувати бліде, безпорадне лич-ко. (Ю. Яновський)

8. Широкі, майже чорні брови робили її вродливе обличчя заздрісно мужнім і настійли-вим. (Іван Ле)

У першому й другому реченні виділіть орфограми, поясніть їх.

10. Випишіть, розставляючи розділові зна­ки, спочатку речення з однорідними, а потім із не-од­норідними означеннями.

1. Яків усе більше й більше схилявся до практичної Довгополюкової думки. (Д. Бедзик)

2.Широкий колгоспний степ лежав навкруги. (Ю. Яновський)

3. Жукова напружено слухала Юрія Юрійовича і час від часу швиденько записувала в зошит якийсь його вислів або думку. (О. Донченко)

4. Черниш лежав у траві на краю насипу, розглядаючи ледь помітні замасковані по під-гір’ю доти.

5. Гай квапливо розстебнув гімнастерку і дістав з кишені, пришитої зсередини, малень-кий складений учетверо папі­рець. (З тв. О. Гончара.)

6. Навколо великих людей і круг їхньої пам’яті завжди точиться явна чи приглушена бо-ротьба. (М. Риль­ський)

7.Ліс обгортав їх, холодний сумний та мовчазний. (М. Ко­цюбинський)

У третьому й четвертому реченнях назвіть частини мови.

11. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкресліть двома риска-ми узагальнюючі слова, а однорідні — як члени речення. Поясніть розділові знаки.

І. Настільна лампа під синім шовковим абажуром етажерка з книжками м’яка тахта при-сутність любимої подруги все це настроювало на щиру розмову.

2. Ніна любила свою подругу. Все в ній було таким знайомим і милим і вологі очі і каш-танові важкі коси складені на голові короною і вишневого кольору капелюшок і звичка раптово замислюватись серед розмови. (З тв. О. Донченка.)

3. Ні розвага ні просьба ні грізьба ніщо не помагало. (М. Коцю­бинський)

4. Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили. (В. Соб-ко)

5. Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів і в вітрі і в стежках. (В. Сосюра)

Користуючись словником іншомовних слів, пояс­ніть значення слова ландшафт.

Дата добавления: 2015-07-25