Для курсантів та студентів

САМОСТІЙНА РОБОТА

З ІСТОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН

Навчально-методичний посібник

для курсантів та студентів

Луганськ - 2008

Історія держави і права зарубіжних країн відіграє виключно важливу роль у підготовці висококваліфікованих спеціалістів-юристів, оскільки курсанти та студенти набувають навичок історичного підходу до державно-правових явищ, а принцип історизму – це універсальний принцип пізнання. Слід відзначити, що засвоєння предмету має деякі труднощі. По-перше, цей предмет, що охоплює історію держави і права від ІІ тисячоліття до н.е. до наших днів, вивчається тільки у першому семестрі. По-друге, курсанти та студенти зустрічаються з великим обсягом матеріалу, що раніше не вивчався у середній школі, з невідомими їм раніше поняттями.

Основою успішного засвоєння курсу є систематична самостійна робота з підготовки до семінарських занять, які не повторюють, а доповнюють та поглиблюють теми лекційного курсу; самостійне вивчення питань, не внесених до лекцій та семінарських занять; виконання самостійних завдань до модуль-контролю.

Що конкретно включає до себе самостійна підготовка до кожного семінару?

Перш за все, необхідно ознайомитися з планом семінару. Далі прочитайте конспект відповідної лекції і матеріал підручників, звертаючи увагу на соціально-економічні відносини даної епохи та суспільства, на соціальні групи та шари населення, їх співвідношення та правове становище, значення цих та інших явищ у формуванні держави та права. Після цього, у відповідності до теми, зверніть увагу на формування держави, структуру державного апарату, питання сутності, типу та форми конкретної держави. Розгляньте утворення правової основи даного суспільства, зміст головних галузей права, розкриваючи сутність та соціальне значення всіх цих державно-правових інститутів.

Потім у відповідності до плану семінарського заняття вивчіть законодавчий матеріал та вказану літературу. Вірно зорієнтують в цьому плані методичні рекомендації до кожної теми. Вони уточнюють межі кожної теми, сутність поставлених питань і проблем, послідовність матеріалу, що розглядається. В них вказані питання, на які слід звернути особливу увагу, проблеми, що вимагають самостійного аналізу тощо.

Слід мати спеціальний зошит для самостійної роботи з підготовки до семінарів. Конспектувати підручних, переписувати законодавчий матеріал повністю не треба. Краще скласти розгорнутий план (або тези) відповіді або коротко конспективно сформулювати її. Корисно згрупувати рекомендовані статті першоджерел (кодексів, законодавчих актів), вміти своєчасно на них посилатися при аналізі того чи іншого запитання. Для цього слід або коротко викласти в конспекті зміст тієї чи іншої характерної статті збірника законів, або мати записаним її номер, щоб на семінарі зачитати з відповідного збірника. Без посилань на відповідний нормативний матеріал відповідь буде неповною.

Крім того, у багатьох темах семінарських занять передбачені завдання для самостійної роботи: складання таблиць, схем державного або суспільного ладу тощо. Приступати до їх виконання треба тільки після завершення підготовки до семінарського заняття, коли повністю засвоєна як тема в цілому, так і її вузлові питання.

В процесі самостійної роботи не забувайте заповнювати свій словник історико-правових термінів.

При читанні та конспектуванні навчальної літератури необхідно приділити увагу найбільш важливим фактам та їх поясненню. Історія без фактів – це гола схема. Вивчати треба і ті факти, які є найбільш типовими для цього періоду, і ті, що відбивають своєрідність цього шляху розвитку. Але знання одних історичних фактів недостатньо. Без їхнього наукового пояснення історія стає непотрібною. Факти потрібно вміти узагальнити та пояснити, зрозумівши їх місце в закономірному історичному процесі.

Запам’ятайте, що особливу цінність представляють ваші власні висновки, одержані під час аналізу та співставлення історико-правових матеріалів, виявлення спільних тенденцій державно-правового розвитку окремих країн.

Вивчаючи історію держави і права зарубіжних країн, курсанти, студенти та слухачі зіткнуться з необхідністю повністю самостійно вивчити деякі проблеми і питання, оскільки обмежена кількість лекційних та семінарських годин не дозволяє їх розглянути на заняттях. У зв’язку з цим пропонується перелік таких питань по темах.

В темі “Вступ. Предмет і методологія науки “Історія держави і права зарубіжних країн”:

Релігія і право. Корені духовних цінностей. Юридичні давнини і сучасність. Державна ідеологія і право. Держава і політичний режим в історії.

В темі ”Держава і право Стародавнього Сходу”:

Роль общини і храмів в управлінні Давньовавілонської держави. Суд і судовий процес за Законами Хаммурапі.

Реформи Цинь Шихуанді. Армія, суд, судовий процес в Давньому Китаї.

Імперія Маур’єв (4-2 ст.до н.е.) в Стародавній Індії. Специфічний характер джерел права: звичай, дхармашастри, артхашастри.

В темі “Античні держава і право. Давня Греція: Афіни. Спарта”:

Реформи Ефіальта та Перікла. Тиранія Пісістрата в Афінах.

Організація афінської та спартанської армій.

Різновиди законів в афінському праві.

В темі “Держава і право Стародавнього Риму”:

Військові диктатури і режим особистої влади в Римі. Римська армія та її роль в політичному житті Риму. Судоустрій в період республіки та монархії. Реформи Діоклетіана та Костянтина.

Інституції Гая. Звід римського цивільного права (6 ст.до н.е.).

В темі “Держава і право раннього феодалізму”:

Варварські королівства.

Ранньофеодальна держава в Англії. характерні риси суспільного ладу та організація управління в англосаксонських королівствах.

В темі “Сеньйоріальна та станово-представницька монархія в країнах Західної Європи”:

Вплив норманського завоювання 11ст. на розвиток феодального суспільства та держави в Англії. Особливості сеньйоріальної монархії в Англії.

Судоустрій у 12-14 ст. в Німеччині.

В темі “Абсолютна монархія в країнах Західної Європи”:

Реформація, Селянська війна 1525 р., Тридцятирічна війна в Німеччині як причини її роздробленості. Реформи Марії Терезії та Йосипа ІІ в Австрії.

В темі “Середньовічне право в країнах Західної Європи”:

Феодальне (помісне, ленне, маноріальне) право. Міське право. Кутюми Бовезі. Кароліна. Прусське земське уложення 1794 р. Вестфальський мирний трактат 1648 р. Джерела канонічного права.

Становлення міжнародного права.

В темі “Державний устрій та правові засади Візантії”:

Вплив візантійського права на країни Південної та Східної Європи. Еклога. Землеробський закон. Прохірон. Епанагога.

В темі “Середньовічна держава в Азії. особливості східного середньовічного права”:

Сірійський та багдадський періоди в історії халіфату. Імперія Великих Моголів в Індії. Систематизація середньовічного китайського права. Вплив конфуціанства на розвиток китайського та японського права.

В темі “Загальне і особливе в становленні держави та правових засадах південних та західних слов’ян”:

Вплив турецьких завоювань на соціальний та політичний устрій Болгарії та Сербії.

Шляхетська демократія 15-16 ст. в Польщі. Співвідношення влади короля та сейму. Сеймики. Шляхетське ополчення. „Ельблонська книжка”.

Гуситський рух в Чехії та його вплив на розвиток держави. Основні джерела чеського середньовічного права.

В темі “Середньовічна держава та права Росії”:

Опричнина Івана Грозного.

Обласні реформи та місцева адміністрація за петровських часів.

Публічно-правові принципи абсолютизму. “Просвічений абсолютизм” Катерини ІІ.

В темі “Утворення конституційної монархії в Англії та її еволюція у 18-19 ст.”:

Неписана англійська конституція: традиції в здійсненні політичної влади. Розвиток конституційної монархії у 18-19 ст.

В темі “Еволюція державно-політичного ладу Франції у 18-19 ст.”:

Революція 1830 р. та зміни в системі влади.

Законодавство Паризької комуни 1871 р.

Державно-політичний устрій Франції в період Третьої республіки. Еволюція французького парламентаризму.

В темі “США: виникнення та конституційний розвиток”:

Розвиток американської федерації у другій половині 19 ст. Політичні партії. Правоохоронні органи. Армія. Реформа цивільної служби. Закон Пендлтона від 16.01.1883.

В темі “Держава і право Німеччини нового часу”:

Розвиток політичної системи Німеччини у другій половині 19 ст. Вплив об’єднання Німеччини на німецьку економіку. Мілітаризація Німеччини. “Виключний закон проти соціалістів” 1878 р.

В темі “Головні риси права нового часу”:

Французький кримінальний кодекс 1810 р. Кодекс комерції 1807р. Німецьке кримінальне уложення 1871 р. та його наступні зміни.

В темі “Держава і право Російської імперії 19 – початку 20 ст.”:

Законодавча діяльність Думи 1-4 скликань. Правова політика періоду урядової реакції. Законодавча політика Тимчасового уряду.

В темі “Західні демократичні держави між двома світовими війнами”:

Виборчі реформи у Великій Британії у 1918-1919 рр. та в 1929 р. Армія, поліція, суд. Боротьба ірландського народу за звільнення у 20-х рр. ХХ ст.. Вестмінстерський статут 1931 р.

Виборчі реформи 20-х рр. у Франції.

В темі “Фашистські держави та військові диктатури у міжвоєнний період”:

Головні риси фашизму як політичної течії. Фашистський режим – різновид правототалітарного режиму.

Закон 1933р. в Німеччині про так звані “спадкові двори”. Закон про порядок національної праці від 20 березня 1934 р. в Німеччині.

“Нова економічна структура” в Японії як шлях для мілітаризації економіки країни.

В темі “Провідні західні держави після другої світової війни”:

Британська співдружність націй. Тенденції розвитку П’ятої республіки у Франції на сучасному етапі.

В темі “Головні зміни в праві західних держав в новітній час”:

Посилення впливу міжнародного права на національне право. Нові джерела і принципи міжнародного права та їх загальнолюдське значення.

Громадянські свободи в США у 50-70 рр. ХХ ст..: Закон при громадянські права 1957 р., 1964 р. Закон про свободу інформації США 1967 р. ХХУІІ поправка до Конституції США 1992 р.

Новий кримінальний кодекс Франції 1994 р. Суд присяжних: історія та сучасність.

Загальне та особливе в еволюції національних та фундаментальних правових систем.

Плани-схеми для самостійної роботи.

Дата добавления: 2015-07-25