Види контролю

№ з/п	Види контролів і їх скорочений зміст	Термін проведення
	Контрольна робота	10 семестр
	Залік	10 семестр

8. Методичне забезпечення навчального процесу з дисципліни

№ з/п	Найменування методичних матеріалів	Рік видан.	Автори
	Методичні вказівки до виконання практичних завдань		Соболь Л.А.
	Робоча програма		Соболь Л.А.
	Конспект лекцій з дисципліни „Технологія оперативних засобів друку”		Соболь Л.А.

ІІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ПО КУРСУ «ТЕХНОЛОГІЯ ОПЕРАТИВНИХ ЗАСОБІВ ДРУКУ»

1. Характеристика видів поліграфії на сучасному ринку. Способи друку без друкарських форм.

Поліграфію, представлену на сучасному ринку, можна умовно розділити на три групи. Перша - традиційна (аналогова) поліграфія аркушевого і рулонного друку. За обсягом друкованої продукції вона займає перше місце. Технології, застосовувані в цій групі, мають одну істотну відмінність: всі процеси, включаючи виготовлення друкарської форми, незалежні від процесу друкування, проводяться поза друкарською машиною і нічим з нею не пов'язані. Перевагами традиційної (аналогової) поліграфії є висока якість друкованої продукції і зниження собівартості одиниці продукції при збільшенні тиражу видання.

Друга група - це цифрова поліграфія. Для технологій, застосовуваних у цій групі, характерно, що всі процеси - від створення оригіналу або макету видання до відбитка або готового виробу - пов'язані не тільки технологічно, але і системно. Друкована форма виготовляється безпосередньо в друкарській машині до друку тиражу або безпосередньо в процесі друку тиражу.

На відміну від інших технологій, при цифровий поліграфії окремі екземпляри тиражу можуть за змістом відрізнятися один від одного.

Сучасні технології, коли зображення на друкарській формі можна змінювати після кожного обороту формового циліндра, роблять реальним створення нескінченних версій одного оригіналу.

Сильними сторонами цифрової поліграфії є оперативність і висока ступінь персоналізації окремих екземплярів тиражу. Однак собівартість друкованої продукції від тиражу практично не залежить.

Третя група - це оперативна поліграфія. Її характерна особливість полягає в оперативному тиражуванні вже готового видання або готового оригінал-макету видання, причому незалежно від місця виготовлення тиражу.

2. Цифровий друк – реальність і перспективи. Обладнання для випуску продукції оперативним способом друку (сканери, принтери, дуплікатор)

У сучасному динамічному видавничому світі термін виходу видання на ринок є вирішальним чинником. Оснащена за останнім словом техніки цифрова поліграфія дозволяє здійснювати редагування, коректування і друк в дуже стислі терміни.

Цифрові електронні системи, що включають ефективні високошвидкісні друкувальні пристрої з цифровим керуванням, які працюють за технологією цифрового друку, роблять можливим випуск адресних видань, орієнтованих на задану аудиторію, причому швидко і якісно.

Поліграфічні технології і способи друку завершили цикл свого розвитку і прийшли до протилежності первісної ідеї - від друку безлічі ідентичних примірників видання в тиражі до нескінченної різноманітності варіантів в тиражі одного видання, коли в процесі друку видання можуть бути внесені зміни в кожен екземпляр тиражу.

Сьогодні підприємства оперативної поліграфії пропонують практично будь-який вид друку - лазерний, струменевий, цифровий, офсетний, копіювання - а також різні способи обробки графіки і цифрових зображень. Сьогодні в друкарському цеху поряд з аркушевою друкарською машиною можна побачити швидкісний цифровий копір-принтер, струминну друкарську машину і багатокольоровий цифровий принтер.

3. Лазерний спосіб друку – загальні відомості. Технологія електрофотографії.

В основі технології лазерного друку лежить принцип електростатичного переносу: на попередньо заряджений барабан нанесений світлочутливий шар фоторецептор, який під дією світла змінює заряд. Таким чином створюється невидиме зображення. Через різницю потенціалів до тих місць, де не пройшов промінь лазера, притягується тонер, тобто відбувається проявлення зображення, яке фіксується на папері під дією температури.

Предком сучасного лазерного друку є метод, розроблений в 1938 р. Честером Карлсоном. Метод отримав назву – електрографія, але пізніше був перейменований в ксерографію.

Для створення кольорового зображення пристрій лазерного друку повинен сформувати на папері чотири зображення, що накладаються одне на одне, кожне з яких буде зафарбоване у свій колір: голубий, пурпурний, жовтий, чорний. Це основні поліграфічні кольори, які приймають участь в створенні кольорового зображення. Існує дві технології створення повнокольорового зображення: багатопрохідна і однопрохідна.

4. Технологія елкографії.

Элкографія ґрунтується на електрохімічному ефекті - електрокоагуляції (electrocoagulation). Суть цього процесу полягає у зчепленні між собою і осадженні на одному з електродів часток полімерів в результаті електролізу. Між двома електродами поміщається колоїдний розчин, що складається з води, електролітичних солей і часток полімеру. Між фарбою і анодом повинен бути присутнім додатковий шар для пасивації поверхні останнього. При подачі напруги на катод починається реакція електролізу. Іони хлориду,що виділяються в шарі фарби, руйнують ділянку шару пасивації анода. В утворене "вікно" попадають іони заліза Fe3+, які відокремилися від поверхні анода. Іони заліза служать активаторами процесу коагуляции1. В результаті їх впливу починається перехресна полімеризація, що супроводжується зміною властивостей полімеру (зокрема, він стає нерозчинним у воді). Одночасно відбувається осадження макрочастин полімеру на поверхні анода. При відключенні напруги процес коагуляції негайно припиняється. Очевидно, що при додаванні в колоїдний розчин пігментів і при варіювання часу коагуляції описаний процес можна використовувати для запису графічного зображення, що і було використано Кастинером при розробці элкографії. Так що після відкриття електрокоагуляції залишалося тільки розробити друкуючий пристрій і фарби.

5. Магнітографія та іонографія – технологічні основи і сутність способу.

В магнитографії якості носієм зображення є циліндр, що намагнічується. Складається він із немагнітного сердечника, покритого Fe-Ni-шаром (близько 50 мкм). Далі на поверхню нанесений шар Co-Ni-P (близько 25 мкм), а потім захисний шар (близько 1 мкм), який забезпечує зносостійкість. Формування зображення проводиться за допомогою магнітних друкарських головок. Вони змінюють спрямованість магнітних диполів у верхньому шарі магнітного матеріалу.

За допомогою зовнішнього магнітного поля проводиться переорієнтація напрямків намагнічування окремих ділянок відповідно до сформованого зображення. Коли напруженість поля (Н) дорівнює нулю, існує залишковий магнетизм, залишкового намагнічування (RM). Це означає, що після запису прихованого магнітного зображення на поверхню циліндра воно заноситься в "пам'ять матеріалу" і може використовуватися для багаторазового друку того самого тексту.

Іонографія – передбачає формування зарядового зображення на носії системою з іонним джерелом. Цей спосіб не потребує попереднього вирівнювання зарядів на поверхні носія зображення, тобто процеси заряду і формування зображення об’єднані.

В друкарській секції на основі іонографії зображення формується джерелом іонів, що при сучасних технологіях може бути сконструйований у вигляді лінійки, розташованої по всій ширині аркуша з розподільною здатністю в 600dpi. Візуалізація зображення виконується тонером, який має негативний заряд і, входячи в контакт з фотобарабаном, притягується до нього в тих місцях, де негативний заряд відсутній. Тобто в тому місці, де є невидиме зображення.

Фіксація зображення на папері в іонографії виконується в два етапи. Попередня фіксація відбувається в зоні контакту циліндра і притисного валика під час перенесення тонера на папір під впливом подачі тепла і тиском циліндра. Остаточна фіксація виконується імпульсною ксеноновою лампою – відбувається повторне оплавлення тонера на папері шляхом сприйняття випромінюваного тепла. Іонографія інколи зветься електронно-променевим друком.

6. Технологічні основи струменевого друку.

Струменевий друк поділяється на друк безперервної дії і краплинно-струменевий (імпульсний) і використовує в основному рідкі фарби. Останнім часом починають застосовувати так звані термофарби, що при нагріванні переходять із твердого стану в рідкий. Вони подаються на папір і твердіють при зниженні температури.

Принципово всі ці технології доволі близькі, а різниця полягає в тому, яким чином організовано викидання крапель чорнил із сопел на папір. При способі струменевого друку безперервної дії із постійного потоку дрібних крапель фарби тільки частина їх потрапляє на папір. В устроях, які реалізують імпульсні способи, краплі виробляються тільки в тих випадках,коли цього вимагає керуючий пристрій.

Дата добавления: 2015-07-25