Читайте также:
|
Закрита ринолалія характеризується зниженим фізіологічним носовим резонансом під час вимови звуків. Якщо носовий резонанс відсутній то носові фонеми м, м', н, н' звучать як ротові б, б', д, д'. Крім вимови носових приголосних звуків при закритій ринолалії порушується вимова голосних. Причинами закритої ринолалії найчастіше є органічні зміни в носовому просторі або функціональні розлади піднебінно-глоткового змикання. Органічні зміни бувають викликані хворобливими явищами, у результаті яких утрудняється носове дихання. Передня закрита ринолалія виникає при хронічній гіпертрофії слизистої носа, головним чином задніх відділів нижніх раковин, при поліпах у носовій порожнині, при скривленні перегородки носа й при пухлинах носової порожнини. Задня закрита ринолалія в дітей є наслідком аденоїдних розростань, носоглоткових поліпів, фібром або пухлин. Функціональна закрита ринолалія зустрічається в дітей часто, але не завжди розпізнається. Вона виникає при гарній прохідності носової порожнини й непорушеному носовому диханні. Тембр носових і голосних звуків може бути порушений сильніше, ніж при органічній. Причина полягає в тому, що м'яке піднебіння при фонації й вимові носових звуків піднімається вище норми й закриває звуковим хвилям доступ до носоглотки. Подібні явища частіше спостерігаються при невротичних розладах у дітей. При органічної закритої ринолалії насамперед усувають причини непрохідності носової порожнини. Як тільки з'являється правильний носовий подих, зникає й дефект. Якщо ж після усунення непрохідності носової порожнини закрита ринолалія або ринофонія триває у звичайній формі, проводиться робота з диференціації ротового й носового вдиху й видиху. Ефективність логопедичної роботи по усуненню ринофонії залежить від стану носоглотки, від віку дитини й передбачає кілька етапів. 1. На початковому етапі занять рекомендуються дихальні вправи, мета яких полягає в диференціації носового і ротового вдиху і видиху й формуванні здатності дитини розрізняти назальний тембр голосу від нормального. Це досягається спочатку вправами з дуттям, а потім чергуванням короткого; довгого носового видиху. Одночасно здійснюється активізація м'язів м'якого піднебіння задньої стінки глотки. 2. Наступним етапом є робота над диференціацією ротового і носового видихів. Це готує можливість постановки і автоматизації назальних звуків: губно-губних, зімкненого м і передньо-язикового зімкненого н. 3.Дітей навчають протяжному утрируваному вимовлянню, щоб відчувалася сильна вібрація на крилах і основі носа. Таким же чином виправляють голосні перед назальними звуками (ам, ом, ум, ан). При вимовлені цих звуків і складів м'яке піднебіння пасивне, логопед контролює рух губ (при м) або язика (при н) через носовий видих Після цього назальні звуки закріплюються в словах. їх необхідно вимовляти посилено і протяжно, з сильним носовим резонансом. 4. Заключним етапом є робота над звучністю голосних звуків за ознакою назальності - неназальносгі (п- б - м;).
Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 123 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Схарактеризувати види порушення голосу. Назвати основні етапи логопедичної роботи з дітьми при дисфонії, ринофонії, афонії та розкрити їх сутність. | | | Назвати основні етапи логопедичної роботи при відкритій ринолалії та розкрити їх сутність. |