Читайте также:
|
Для постановки попереднього діагнозу на дерматологічні хвороби провести детальний анамнез. Під час якого визначити вік, стать, породу тварини, її утримання:одиночне або групове. Також дізнаватися звідки і коли була взята тварина, коли почалося ураження, звідки і як швидко воно розвивається, чи проявлялося алопеціями. Чи є інші тварини у домі, що у них зі шкірою.
Об’єктом експериментальних досліджень будуть собаки і кішки культурних порід. Для дослідження ми відібрали 12 собак різних порід (віком 6-8 місяців) та 12 кішок (віком 6-8 місяців).
Діагностику тварин на дерматофітію проведемо за класичною схемою: клінічне дослідження тварин, люмінесцентне та мікроскопічне дослідження шкребків шкіри /волосся, культивування грибків.
Перед початком експерименту, так і після, провести клінічне обстеження тварин. Температуру визначити за допомогою електронного термометра температуру(°С), пульс – пальпаторно на внутрішній поверхні гомілки, дихання – візуально по коливанню грудних стінок.
Матеріалом для дослідження є шкребки шкіри, кірочки та лусочки, зламане і уражене волосся з місць патологічного процесу.
Зробити лабораторні дослідження на наявність зовнішньої грибкової мікрофлори:дослідження шерстного покриву та шкіри за допомогою лампи Вуда, шкребки зі шкіри, трихографія, культивування грибків на живильних середовищах.
Дослідження за допомогою лампи Вуда (SP-023) результатами дослідження буде оцінка характерного світіння.
Для проведення мікроскопічного дослідження уражене волосся висмикували з фолікулів у напрямку їх росту за допомогою невеликого затискача з насадками гуми на його браншах.
Висмикнуте волосся розмістити на предметному склі, послідуючи дослідити під мікроскопом.
Для культивації грибків відбірати ламке волосся, що давало світіння, а також лусочок провести посів на живильні середовища.
Для лікування тварин дослідної групи призначали наступні препарати за схемою:
для собак призначали місцеву обробку уражених ділянок робочою емульсією імаверолу (0,2 %емульсія енілконазолу) з розрахунку 1мл на 50 мл теплої води. Робочу емульсію обережно втирали в шкіру проти шерсті, 2 рази на тиждень, протягом двох тижнів. Внутрішньо задавали капсули (діюча речовина ітраконазол), у розрахунку 5 мг на 1кг живої ваги через кожні 24 години, протягом 2-х тижнів. Для стимуляції неспецифічної резистентності вводили препарат Фоспреніл у розрахунку 0,2 мл на 1 кг живої ваги, внутрішньом’язово,один раз на день, протягом тижня.
Для кішок призначали системне лікування: купання у ванні з робочою емульсією імаверолу у розрахунку 20мл шампуні на 1 л води,два рази на тиждень, протягом двох тижнів, Внутрішньо задавали капсули (діюча речовина ітраконазол) у розрахунку 10 мг на 1кг живої ваги, через кожні 24 години, протягом 2-х тижнів. Для стимуляції неспецифічної резистентності вводили фоспреніл у розрахунку 0,2 мл на 1 кг живої ваги, внутрішньом’язово,один раз на тиждень, протягом семи днів.
Для лікування тварин контрольної групи призначали наступні препарати за схемою:
Для собак – системне лікування купання у ванні з робочою емульсією Імаверолу (0,2 % емульсія енілконазолу) з розрахунку 1мл на 50 мл теплої води, 2 рази на тиждень, протягом двох тижнів. Внутрішньо призначали капсулифлуконазолу (діюча речовина флуконазол) у розрахунку 5 мг на 1кг живої ваги через кожні 24 години протягом 2-х тижнів. Для стимуляції неспецифічної резистентності вводили фоспреніл у розрахунку 0,2 мл на 1 кг живої ваги,внутрішньом’язовоодин раз на день, протягом тижня.
Для кішок – системне лікування: купання у ванні з робочою емульсією імаверолу у розрахунку 1мл шампуні на 50мл води, два рази на тиждень, протягом двох тижнів. Внутрішньо:капсулифлуконазолу (діюча речовина флуконазол) у розрахунку 10 мг на 1кг живої ваги,через кожні 24 години, протягом 2-х тижнів.Для стимуляції неспецифічної резистентності вводили фоспреніл у розрахунку 0,2 мл на 1 кг живої ваги, внутрішньо м’язово,один раз на день, протягом тижня.
Ефективність лікування визначали за терміном лікування, кількістю видужалих тварин та рецидивів. Аналіз результатів проводили шляхом проведення клінічних, діагностичних та терапевтичних методів дослідження дослідних тварин з послідуючою обробкою їх статистичних даних.
Список використаної літератури:
Борисевич В.Б., Медведєв К.С., Борисевич Б.В., Ігнатенко Н.А. Хвороби шкіри у собак //Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун – ту. – Біла Церква, 2000. – Вип. 11, ч. 1. – С. 425
Анатомия собаки и кошки / Пер. С нем. Е. Болдірева, И. Кравец. – М.: «АКВАРИУМ БУК»,2003. ил. цв. вкл. 400 с.
Шагаев Д.В. Болезни кожи у собак / Шагаев Д.В., Посашкова Е.С. // Ветеринария. - 2003. - № 4. – С. 51 — 52.
Справочник ветеринарного терапевта / Н.В, Данилевская, А.В. Коробов, С.В. Старченков, Г.Г. Щербаков. - СПб.: Лань, 2000. - 383 с.
ПатерсонСью «Кожные болезни собак» пер. с анг. Осіпова Е.М.: ООО «Акваріум прінт», 2006 – 176 С.
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Дніпропетровський державний аграрний університет
Факультет ветеринарної медицини
Кафедра фізіологоії та біохімії
сільськогосподаських тварин
Архітектоніка дипломної роботи
Виконала
Ст. гр. Вммаг-3-13
Головань Д.В.
Перевірив
проф. Масюк Д.М.
Дніпропетровськ 2013 рік
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 49 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Дерматофітія у м’ясоїдних | | | Собрать источники по описанию праздника. |