Дерматофітія у м’ясоїдних

Поверхневими мікозами називаються грибкові інфекції кератинізованих тканин: зроговілого шару шкіри, волосся, кігтів. Дерматофітія є шкірним грибковим захворюванням, яке уражує кератинізовані структури волосся. До дерматофітів належать зоофільні грибки (Microsporum canis, Trichophytone quinum, T. Mentagrophytes, T. VerrucosumіM. Nanum) та грибок (M. Gypseum). Іноді дерматофітоз є самовиліковним захворюванням, спонтанна ремісія часто наступає протягом 1-6 місяців і в легких випадках взагалі не потрібна лікарська терапія. Але це залежить від організму-господаря та стану його імунної системи..

Етіологія та патогенез. Дерматофіти є дуже стійкими грибками, які виживають в навколишньому середовищі від 12 до 52 місяців. Це досить активні паразити, часто визивають мінімальну шкірну реакцію у своїх звичайних господарів, але серед других видів, не адаптованих до них, можуть бути і більш серйозні прояви захворювання.

Початковим середовищем існування всіх дерматофітів вважається ґрунт. Також він є резервуаром дерматофітії M. Gypseum.Звичайним резервуаром зоофільних дерматофітії M. Canis є кішки, які є найбільш сприйнятливими. Для М. persicolor і T. Mentagrophytes основним резервуаром зоофільних дерматофітів є гризуни, а для T. Еrinacei – їжаки.

До факторів, які сприяють розвитку дерматофітних уражень належать:

1. вік – більш сприятливими є молоді тварини (низька концентрація жирних кислот, відсутність набутого імунітету;

· відсутність набутої опірності організму;

· недосконалий клітинний імунітет;

· порушення шкірного покриву – незначні садна, які необхідні для початку проникнення інфекції;

· дефіцит поживних речовин – особливо білків та вітаміну А;

· присутність систематичних хвороб;

· клімат – висока температура, висока вологість.

· Вірусні інфекції.

· Новоутворення.

· Погане харчування.

· Вагітність, лактація.

· Лікування проти запальними препаратами або препаратами, які пригнічують імунну систему.

· У кішок також системне захворювання, наприклад гіперадренокортіцизм, сахарний діабет.

· Вірусні інфекції, наприклад ВИК, ВЛК.

· Ектопаразитарні захворювання (особливо ураження блохами або кліщем Cheyletiella), котрі є причиною травми шкіри, що полегшує проникненню спор гриба.

Шляхи передачі:

· Предмети догляду.

· Заражена тварина (його волосся, лусочки).

· З навколишньої середи, інфікованої грибком.

Клінічні ознаки прояву дерматофітії. У кішок дерматофітія за систематикою може бути схожа на різні дерматози. Це залежить від типу дерматофіта і стану імунної системи тварини. Характерні клінічні ознаки захворювання спостерігаються лише у кошенят, оскільки дорослі тварини є безсимптомними носіями збудника.Іноді хвороба може проявлятися у вигляді свербіжа. Класичними ураженнями при дерматофітії є ділянки алопеції на голові та кінцівках тварини, які швидко поширюються і збільшуються у розмірах. Крім цього можуть спостерігатися поодинокі і численні, місцеві і генералізовані, круглі і нерівні плями алопеції, зламане волосся, лусочки, кірочки, ділянки підвищеної шкірної пігментації, генералізована суха себорея, вторинна бактеріальна інфекція, яка іноді може визивати фолікуліту межах підборіддя, грибкові керіони (ділянки ерітематозної вологої шкіри), фурункульоз і оніхомікоз, що зустрічається дуже рідко.

Інфекції Microsporum canis іноді проявляються у вигляді міліарних папулокрустозних висипів і рідко у вигляді міцетом. Формування керіонів, розвиток локалізованих запалених еритематозних бляшок разом із бактеріальною інфекцією і каналами дренажу гною після фолікуліту та фурункульозу є проявами підвищеної реакції на хворобу. Кішки з довгою і тонкою шерстю (персидські) майже завжди є асимптоматичними носіями М. саnis.

Клінічні ознаки у собак, які викликанні дерматофітією, залежать від виду гриба та від стану імунної системи організму господаря. Добре адаптовані види, наприклад М. саnis, викликають незначне запалення, а менш адаптовані види – М.gypseum чи T. Мentagrophytes провокують більш суттєве запалення.«Типове» ураження шкіри у вигляді округлих плям алопеції і лусочок у вигляді «попелусигари» звичайно спостерігається в ділянці шиї та на кінцівках. При зараженні М.persicolor часто виникає генералізована себорея з папульозно-пустульозними кірочками в ділянці морди та керіони (локалізоване, обмежене, ексудативне, вузликове ураження). Інфекції, які викликані Trichophyton mentagrophytes, супроводжуються фолікулітом та фурункульозом і обмежені в ділянці однієї кінцівки. Оніхомікоз, який звичайно викликаний Trichophyton може уражувати один і більше пальців і є причиною виникнення оніходистрофії.

Дата добавления: 2015-07-19