Сибір Сибирь

сип сыпь

степ степь

степінь степень

ступінь степень

3. Деякі іменники мають варіантні родові форми. Найчастіше варіюються форми чоловічого і жіночого роду: абрикос і абрикоса, африкат і африката, веремій (розм.) і веремія (розм.), вольєр і вольєра, жираф і жирафа, зал і зала, кахель і кахля, клавіш і клавіша, лангуст і лангуста, мозоль і мозоля, мотузок і мотуз-ка, пантофель і пантофля, перифраз і перифраза, спазм і спазма, хлющ і хлю-ща, чинар і чинара. Як слова і чоловічого і жіночого роду вживаються іменни-ки: ґандж (розм.), дрож, жужіль, кужіль, купіль, фальш.

Можлива також варіантність форм чоловічого і середнього роду безлад і безладдя, виднокіл (поет.) і видноколо (поет.), дишель і дишло, свердел і свер-

дло, а також жіночого і середнього роду покуть і покуття.

Наведені вище родові варіанти подаються в словниках сучасної української мови як стилістично рівноправні. Деякі варіантні форми іменників розрізня-ються за стилістичним забарвленням або частотою вживання. Так у парах ба-кенбарда – бакенбард, банкнот – банкнота, живокіст – живокость, ковила – ковил, посуд – посуда, продаж – продажа, птах – птаха, санаторій – санато-рія, туфля – туфель, чорнобиль (ч. р.) – чорнобиль (ж. р.) перші форми станов-лять літературну норму, а другі є розмовно-просторічними, діалектними або застарілими. Форми жіночого роду блакить, просіка, цукерка характеризують-ся активністю функціонування, а їх родові варіанти чоловічого роду блакит, просік, цукерок є рідковживаними.

До різних родів належать деякі словотворчі варіанти. Їх стилістичні особли-вості можуть збігатися або розрізнятися: сутінь (нейтр.) – сутінок (нейтр.), браслет (нейтр.) – браслетка (нейтр.), лорнет (нейтр.) – лорнетка (розм.), та-бурет (нейтр.) – табуретка (нейтр.), трафарет (нейтр.) – трафаретка (розм.), фасет (спец.) – фасетка (спец.).

4. Деякі родові варіанти іменників виявляють лише частковий збіг значень. Се-мантичні розбіжності можуть супроводжуватися і функціональними. Напри-клад, іменник овоч у формі чоловічого роду вживається із одиничним значен-ням – «плід городніх (польових) рослин», «плід садових (лісових) дерев, ку-щів». Реалізовуючи збірне значення («м’які плоди будь-яких рослин»), слово виступає у формах чоловічого і жіночого роду. Варіант жіночого роду є рідко-вживаним.

До стилістично нейтральних належить іменник метод. Він уживається у двох значеннях – «спосіб пізнання явищ природи та суспільного життя», «при-йом або система прийомів, що застосовується в якій-небудь ґалузі діяльності». Іменник жіночого роду метода збігається зі словом метод у другому значенні і кваліфікується словниками як книжний і застарілий.

5. У художньому мовленні трапляються випадки вживання родових форм, які не відповідають сучасним нормам української мови, тобто належать до архаїчних граматичних форм:

По бурхливім океані

Серед пінявих валів

Наша флота суне, б’ється

До незвісних берегів.

(І. Франко)

І туркіт повозів, і людські голоси,

Дзвінки трамваїв, гомін паровозів

Зливаються в одну тремтячу ноту,

Мов тремоло великої оркестри.

(Л. Українка)

6. Деякі іменники чоловічого роду з кінцевим приголосним основи й іменники жіночого роду із закінченням -а розрізняються за значеннями, тобто не на-лежать до родових варіантів. Це такі іменники, як:

адрес (письмове вітання з – адреса (місце проживання чи

нагоди видатної події) перебування)

вольт (одиниця виміру на- – вольта (тканина)

пруги електричного струму)

гарнітур (комплект одно- – гарнітура (комплект шрифтів,

характерних предметів – однакових за малюнком, але різних

меблів, білизни тощо) за кеглем і накресленням)

девіз (вислів, формулювання) – девіза (вексель, чек)

жовтобрюх (змія) – жовтобрюха (пташка)

задум (план дій, намір; основ- – задума (стан того, хто заглибився в

на ідея твору) думки, роздуми)

кар’єр (місце відкритого до- – кар’єра (просування в якій-небудь

бування копалин; прискоре- діяльності)

ний біг коня)

меліс (сорт цукру-піску) – меліса (рослина)

округ (територіальна одиниця) – округа (навколишня місцевість)

пар (поле сівозміни) – пара (речовина в газоподібному стані)

РІД НЕВІДМІНЮВАНИХ ІМЕННИКІВ

1. Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду: елегантний месьє, військовий аташе, люб’язний портьє, мій імпресаріо, справедливий рефері, сміливий тореро, відомий шансоньє.

2. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду: усміх-нена фрейлейн, літня мадам, серйозна фрау, струнка міс.

3. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мовленні. Це так звані іменники спільного роду: Ваш протеже виявив себе з найкращого боку, – Милуйтеся-бо вашою протеже! (М. Старицький); наша візаві – наш візаві, справжній хіпі – справжня хіпі.

4. Невідмінювані іменники, що означають тварин, належать до чоловічого роду: крикливий какаду, яскравий ара, швидкий ему, смішний поні, крихітний колібрі, потішний маго, неповороткий гризлі. Але якщо контекст указує, що йдеться про самку, то слова, які узгоджуються з невідмінюваними назвами тварин, уживаються у формі жіночого роду: Шимпанзе годувала малюка. Поні не відходила ні на крок від дитини. Винятком є іменники цеце («муха») й івасі («риба»), які належать до жіночого роду.

5. Субстантивовані невідмінювані слова відносяться до середнього роду: дов-гождане «так», гучне «ура», останнє «вибач», суворе «цить», лагідне «добра-ніч», улесливе «мерсі».

6. Невідмінювані іменники, що називають неістот, належать до середнього роду: вовняне кашне, нове меню, актуальне інтерв’ю, світлове табло.

Частина іменників змінила родову належність відповідно до родової ознаки тематичного слова, Так, до чоловічого роду належать такі невідмінювані слова, як: сироко, памперо, майстро, грего та інші назви вітру, сулугуні («сир»), шимі («танець»), кабукі («театр»), кавасакі («бот»), бефстроганов (вплив роду слова Строганов), Словами жіночого роду є іменники: авеню (вплив синоніма «вули-ця»), бере («груша»), кольрабі («капуста»), салямі («ковбаса»), бері-бері («хво-роба»), страдиварі («скрипка»), фейхоа.

7. Деякі невідмінювані назви неістот подаються в словниках з подвійною родо-вою характеристикою. Наприклад, як іменники чоловічого і середнього роду визначаються назви деяких грошових одиниць (екю, ескудо), назви танців (па-де-де, па-де-труа, сиртакі), а також слова: мачете, статус-кво, бренді. У фор-мах жіночого і середнього роду виступають іменники: есперанто («мова»), афгані («грошова одиниця»).

8. Невідмінювані багатозначні слова можуть мати неоднакову родову характерис-тику у різних значеннях: альпака – ч. і ж. (тварина) і с. р. (шерсть), каберне – ч. р. (сорт винограду) і с. р. (вино), контральто – с. р. (голос) і ж. р. (співачка), сопрано – с. р. (голос) і ж. р. (співачка).

9. Рід невідмінюваних географічних назв визначається за родовим поняттям (дер-жава, місто, озеро, річка, гора, острів тощо): гостинне Батумі (місто), стрімка Арагві (річка), висока Ай-Петрі (вершина), зелений Хоккайдо (острів), небез-печний Страмболі (вулкан). Якщо слово співвідноситься з різними родовими поняттями, воно вживається у різних родових формах: Гаїті проголоше на не-залежною в 1804 році (держава). На горист ому Гаїті виявлено поклади бокси-тів (острів).

10. За родовою назвою визначаються також рід невідмінюваних назв органів пре-

си, громадських організацій, спортивних клубів, команд тощо, наприклад: Про

це повідоми ла «Торонто стар» (газета), «Темпо» опублікув ав цікаві матеріали

про футбольний чемпіонат (журнал); «Наполі» перемог ла у фінальному матчі

з рахунком 3: 1 (команда); «Мебіл ойл» заснова на у 1882 році (монополія);

Прадо відом ий колекціями іспанського мистецтва (музей).

11. Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: «У районі

відкри та нова АЗС (автозаправна станція); Наш НДІ укл ав кілька перспек-

тивних договорів (науково-дослідний інститут); Кілька років тому ЦНБ пере-їха ла у нове приміщення (Центральна наукова бібліотека); При педінституті розпоч ав роботу ФПК (факультет підвищення кваліфікації).

У деяких випадках відзначається родова варіантність абревіатур. Напри-

клад, слово ВАК (Вища атестаційна комісія) вживається як невідмінюваний

іменник жіночого роду і як невідмінюване слово чоловічого роду: У 1992 році розпоча ла роботу ВАК України. Прийнято рішення ВАКу про затвердження дисертації. Відмінювана форма чоловічого роду властива розмовному мовлен-ню, невідмінювана форма є літературною.

РІД АБРЕВІАТУР

Нині триває активний процес формування літератур­ної норми категорії роду абревіатур.

У розряді абревіатур категорію роду визначають двома способами: за фор-мою роду опорного іменника сло­восполучення: АТС — жіночий рід, бо опорний іменник станція має жіночий рід; за характером кінцевих звуків абревіатур: твер-дий приголосний маркує чоловічий рід (загс, філфак), голосний -а — жіночий рід (Думка), голос­ний -о — середній рід (НАТО). Це породжує варіантність (райвно запланував і райвно запланувало; ВАК затвердив і ВАК затвердила), яка свідчить про те, що категорія роду в розряді абревіатур нині перебуває в процесі станов-лення. Проте деякі закономірності вже сформувалися:

— якщо кінцевим елементом абревіатури є самостійне слово у називному відмінку, то воно й визначає рід абревіату­ри: ветлікарня — жіночий рід, педучи-лище — середній рід;

— якщо кінцевим елементом абревіатури є словоформа у непрямому від-мінку, то рід абревіатури визначається опорним компонентом: завкадрами — чо-ловічий рід, зав­кафедрою — чоловічий рід;

— складові абревіатури з основою на твердий приголос­ний завжди чолові-чого роду, хоч опорні компоненти мо­жуть мати і жіночий, і середній рід: ліс-

госп — чоловічий рід (пор. лісове господарство), промторг — чоловічий рід;

складові абревіатури на голосний мають той рід, який визначається опорним ком-понентом: КІБІ (Київ­ський інженерно-будівельний інститут) — чоловічий рід, ОДУ (Одеський державний університет) — чоловічий рід, ДАТА (дуплексна або-нентська телеграфна апаратура) — жіночий рід;

— комбіновані абревіатури приймають рід опорного компонента: райвно — чоловічий рід, КремГЕС — жіно­чий рід, КамАЗ — чоловічий рід;

— літерні абревіатури з кінцевою літерою голосного звука (АПО — апарат повітряного охолодження, АСУ — автоматизована система управління, НДІ — науково-дослідний інститут), літерні абревіатури на приголосні літери б, в, г, д, ж, з, к, п, т, х, ц, ч, ш, що при читанні за­кінчуються голосними звуками (БМВ — беемве, ПМК — пеемка, КВД — каведе, УВЧ — увече), літерні абревіатури на при-голосні л, м, н, р, с, ф мають рід опорних компонен­тів (ДДУ — ч. р., ЦСУ — с. р., ПМК — ж. р., КВД — ж. р., УВЧ — ж. р., АПН — ж. р.);

— звукові ініціальні лексикалізовані абревіатури, що не потребують роз-шифрування, виявляють рід за пра­вилами звичайних слів (лавсан — ч. р., дзот — ч. р., загс — ч. р., радар — ч. р., неп — ч. р.);

— на відміну від звичайних запозичених невідмінюва­них слів з кінцевим голосним (типу бюро, кашне, декольте), які мають середній рід, рід невідмінюва-них запозичених і питомних абревіатур на голосний визначається опорним компо-нентом словосполучення: УТО (універсальне торгове об’єднання) — середній рід, ХТЗ (хатезе) — чоловічий рід, СТО (станція технічного обслуговування) — жіно-чий рід. У системі абревіатур кінцеві звуки -о, -е не маркують се­реднього роду.

Отже, чотирьохграмемна категорія роду (чоловічий, жіночий, середній, парний) охоплює всі іменники україн­ської мови.

Дата добавления: 2015-07-16