Структура довірчого спілкування

Структура, стадії і форми довірчого спілкування

Для аналізу структури і функцій процесу міжособистісного спілкування необхідно враховувати його просторово-часові координати, які дозволяють визначити, чи є це спілкування контактним або ж воно опосередковане різноманітними технічними засобами, відстрочене за часом і розділене простором. Часові координати визначають рівень розвитку і інтенсивність процесу: чи розвертається цей процес в часі, чи супроводжується він утворенням, розвитком і ускладненням відносин людей, що спілкуються, або ж це відносно простий, одноразовий акт спілкування, що неодмінно включає взаємодію людей, — те, що Б. Ф. Ломов називає окремим контактом, періодом спілкування.

Тривалий процес міжособистісного довірчого спілкування йде шляхом численних планованих і незапланованих контактів, накопичення суб'єктивно значущої, емоційно забарвленої інформації про іншу людину, вибудовування і стабілізації відносин.

Як з'ясувалося в ході дослідження (В. Н. Куніцина, 1991), кожний більш високий рівень успішності спілкування передбачає наявність певних особистісних і комунікативних властивостей, що сприяють формуванню довірчості у відносинах, зближенню і переходу до більш успішної особистісної і комунікативної взаємодії. При цьому кожний новий крок в просуванні до людського зближення пов'язаний з подоланням цілком певних особистісних властивостей, що створюють особливі труднощі на шляху до довірчого спілкування. Спочатку це більш загальні, нерідко біологічно і психофізіологічно обумовлені, властивості — такі як аутистичність, шизоїдність та ін. Вони ускладнюють не лише неформальні контакти, але і ділове спілкування, зводячи його до вузькофункціональної і цільовій взаємодії. На подальших стадіях розгортання неформального спілкування перешкодами у розвитку довірчості і психологічного зближення служать інші властивості особистості.

Спробуйте проаналізувати становлення неформальних контактів в умовах, які сприяють швидкому їх розгортанню, — наприклад, в будинку відпочинку, туристичній поїздці і т.д. Як вони, зазвичай, розвиваються (мал. 1)?

Стадії переходу від формального до дружнього спілкування		Властивості особистості, що ускладнюють перехід до наступною стадії
Формальне спілкування
		шизоїдність, аутичність
Неформальне спілкування
		відчуженість, некомунікабельність внаслідок особистих проблем, підозрілість
Довірче спілкування
		сором’язливість, знижена самоповага, невротизація, авторитарність
Психологічний контакт
		конфліктність, агресивність, фрустрованість
Комунікативна сумісність
		відчуття самотності, незадоволеність відносинами
Успішність
		егоцентричність, маніпулювання
Психологічна близькість Дружньо-інтимні відносини

Дата добавления: 2015-07-19