МОДУЛЬ II

Тема 1. Німеччина в кінці XV ‒ на початку XVI ст. (2 год.)

· Особливості економічного розвитку Німеччини.

· Соціальна структура Німеччини.

· Особливості політичного устрою Німеччини.

Методичні рекомендації:

1 Для того, щоб розкрити це питання, треба, по-перше, визначити рівень економічного розвитку Німеччини на зламі XV–XVI ст.; по-друге, проаналізувати наявність капіталістичних елементів в німецькій промисловості і сільському господарстві; по-третє, зясувати особливості аграрних відносин і основну тенденцію аграрного розвитку Німеччини на порозі Нового часу, визначити їх вплив на розвиток промисловості.

2. Головна мета при висвітлені цього питання – визначити, наскільки німецьке суспільство на початку XVI ст. було підготовлене до вирішення проблем буржуазної революції, а також схарактеризувати основні соціальні протиріччя у Німеччині зазначеного періоду. Для цього доцільно використати працю С Франка «Всесвітня історія», а також і інші джерела, що характеризують соціальну структуру німецького тогочасного суспільства, витяги з яких є у посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия.» Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. Ч. 2, глава 16, С. 169-173.

3. Насамперед, потрібно проаналізувати «Золоту буллу» імператора Священої Римської імперії Карла IV проголошену у 1356-му р., яка визначила особливий стан німецьких курфюстрів, котрі мали вирішальний голос при обранні імператора. Витяги із цього документу, а також і з інших історичних джерел, що характеризують політитичний устрій тогочасної Німеччини, є у вищеназваному посібнику для вчителя (див. метод. рекомендації до 2-го питання).

Теми рефератів:

· Формування капіталістичних відносин у Німеччині на початку XVI ст.

· Німецьке селянство у XV‒XVI ст..

· Католицька церква в Німеччині напередодні Реформації.

Джерела:

· Дятлов В. А. Низшие слои населения средневекового города XV‒XVI вв. Учеб.-метод. Пособие. – Чернигов, 1992.

· История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2-х Ч. – Часть 2. – М., 1988, Гл. 16.

· Крестьянское движение в Германии перед реформацией. Сб. док. – Саратов, 1961.

Література:

1. Григорьян Ю. М. К вопросу об уровне экономики и характере Реформации и Крестьянской войны в Германии. / Вопросы истории, 1958, №1

· Дятлов В. О. «В імя бога і загального добра». Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація. – Чернігів. 1997. Розділ 1.

· Дятлов В.О. Реформи і Реформація в Німеччині (XV ‒ XVI ст.). Чернігів, 2010, частина друга.

· История Европы. В 8- ми Т. – Т. 3, М., 1993, Ч. 1, Гл. 2.

· Майер В. Е. Крестьянство Германии в эпоху позднего феодализма. – М., 1985.

· Савина Н. В. Южнонемецкий капитал в странах Европы и испанских колониях в XVI в. – М., 1982.

· Смирин М. М. Очерки истории политической борьбы в Германии перед Реформацией. – М.. 1952.

· Таценко Т. Н. Немецкое дворянство в XVI в. / Европейское дворянство XVI-XVII вв.: границы сословия. – М., 1997.

· Энгельс Ф. Крестьянская война в Германии. / Маркс К., Энгельс Ф. Соч., 2-е изд. Т. 7, С. 346-364, 377-396.

Тема 2. Німецька Реформація, її головні напрямки. (2год.)

· Основні положення вчення М. Лютера, еволюція його поглядів.

· Радикально-бюргерська Реформація (А. Карлштадт, Г. Цвілінг).

· Анабаптисти і Т. Мюнцер.

Методичні рекомендації:

1. Аналіз теологічних творів М. Лютера (див.: Лютер М. «Избранные произведения».– СПб, 1994), джерел, які містяться в хрестоматіях і практикумі для студентів-заочників з історії середніх віків, а також в учбово-методичному посібнику для студентів історичних ф-тів ВНЗ «Реформация и социальное призрение бедных в XVI в.» автором якого є В.О. Дятлов (див. у списку джерел) допоможе студенту розкрити сутність реформаційної програми М. Лютера, її релігійних, національних і соціальних вимог. При цому важливо з’ясувати якими засобами і методами М. Лютер намагався здійснити реформаційні перетворення.

2. Насамперед, потрібно визначити зміст понять: «радикально-бюргерська Реформація» і «Віттенбергська партія». Зробити це студенту допоможе змістовна стаття Ю.А. Голубкина і В.О. Дятлова. «Реформационное движение в Виттенберге (1521-1522 рр.)» (див.у списку літ-ри). Висвітлити реформаційну программу «Віттенбергської партії» студенту допоможуть витяги з історичних джерел, що містяться у вищеназваному учбово-методичному посібнику В.О. Дятлова: «А. Карлштадт. Об упразднении икон и о том, что среди христиан не должно быть нищих» і «Новый порядок города Виттенберга. 1522 г.» (див. список джерел).

3. По-перше, варто з’ясувати, хто такі анабаптисти, чого вони прагнули і яке відношення мали до Т. Мюнцера. По-друге, треба дати оцінку теологічним і соціально-політичним поглядам Т. Мюнцера, визначити, в якій мірі його ідеї відповідали історичним умовам того часу. Для цього потрібно проаналізувати: «Празьке звернення», «Проповідь Мюнцера перед князями», а також листи Т. Мюнцера, зокрема «Лист Мюнцера мансфельдским рудокопам» (див. список джерел).

Теми рефератів:

· «Зухвалий Віттенберзький ченець».

· Реформаційний рух у Вітенберзі (1521-1522рр.).

· Т. Мюнцер.

Джерела:

· Дятлов В. А. Реформация и социальное призрение бедных в XVI в. Учеб.-метод. пособие для студентов ист. факульт. вузов. – Волгоград, 1997.

· История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В 2-х Ч., Ч. 2. – М., 1988, Гл. 16, С. 171-183.

· Лютер М. Избранные произведения. – СПб., 1994.

· Мюнцер Т. Пражское воззвание. Письма. / Средние века. – М., 1989. Вып. 52.

· Практикум по истории средних веков. Сост.: М.,Л. Абрамсон и др. – М., 1988. Вып. 2. Тема 5.

Література:

· Голубкин Ю. А. Эволюция представлений Лютера о светской власти и ее роли в Реформации. / Ежегодник германской истории. 1978. – М., 1979.

· Голубкин Ю. А., Дятлов В. А. Реформационное движение в Виттенберге (1521-1522 гг.) / Развитие феодализма в Центральной и Юго-Восточной Европе. – Свердловск, 1983.

· Дятлов В. О. «В імя Бога і загального добра». Нижчі верстви населення німецького міста і Реформація. – Чернігів, 1997.

· Дятлов В.О. Реформи і Реформація в Німеччині (XV ‒ XVI ст.). Чернігів,

2010, частина третя.

· История Европы. В 8-ми Т. Т.3. – М., 1993, Ч.3, Гл.1; Ч.4, Гл.5.

· Майер В.Е. Современники Реформации о роли народных масс в общественном перевороте. / Культура эпохи Возрождения и Реформация. – М., 1981, С. 135-143.

· Некрасов Ю.К. Реформа или революция? – Вологда, 1997.

· Смирин М.М. Лютер и общественное движение Германии в эпоху Реформации. / Вопросы научного атеизма. 1986, №5.

· Смирин М.М. Народная реформация Т. Мюнцера и Великая Крестьянская война. – 2-е изд. – М., 1955.

· Соловьев Э.Ю. Лютер – выдающийся деятель немецкой и европейской истории. / Вопросы истории, 1983, №10.

· Фаусель Г. Мартин Лютер, жизнь и дело. –М., 1995-1996. Т. 1-2.

· Шафаревич И. Социализм как явление мировой истории. / Есть ли будущее у России? – М., 1991.

· Штекли А.Э. Томас Мюнцер. – М., 1961.

· Энгельс Ф. Крестьянская война в Германии. / Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 7, С. 364-376, 392-393.

Тема 3. Селянська війна 1525 р. у Німеччині. (2 год.)

· Селянська війна в Швабії. Програми повсталих.

· Війна у Франконії. «Гейльбронська програма».

· Селянська війна в Тюрінгії і Саксонії.

Методичні рекомендації:

1. По-перше, треба описати основні події Селянської війни 1525 р. в тому регіоні Німеччини, де вона почалася - у Верхній Швабії. Разом з тим, варто визначити особливості цієї війни саме в Швабії, її відмінності від інших регіонів Німеччини, що також були охоплені вищеназваною війною. По-друге, необхідно дати оцінку двом програмам селянської війни в Швабії: «Листу-тезам» та «12-ти статтям» і визначити - котра з цих програм могла б (за наявністю відповідних умов) здійснитися в реальному житті.

2. Насамперед, необхідно прослідити хід Селянської війни у Франконії. При цьому слушно зосередити увагу на двух її головних особливостях:1) значна, в порівнянні з іншими регіонами Селянської війни, участь в антифеодальних повстаннях франконського бюргерства; 2) активна участь в цій війні частини франконського лицарства. Потім, потрібно зробити детальний аналіз «Гельбронської програми», що дасть можливість визначити відношення передових шарів бюргерства до імперської влади, князів, лицарства, найбільших торгово-лихварських компаній і селянства. Цю програму варто співтавити з «Доповненням до Гельбронської програми» і з «Поясненням 12-ти статтей» (див.: «Практикум по истории средних веков. Пособие для студентов-заочников. В 2-х вып. / Сост. М.Л. Абрамсон и др. Вып. 2, тема 6, С. 142-154.), котрі висвітлюють, в якій мірі бюргери враховували інтереси селян.

3. Головну увагу при висвітленні цього питання варто приділити характе-ристиці соціального складу повсталих Тюрінгії та Саксонії, особливо, Мюльхаузенської комуни, а також пояснити, до чого привела спроба Т. Мюнцера реалізувати свою реформаційну програму. Для того, щоб більш повно висвітлити це питання, треба не тільки описати основні події Селянської війни в Тюрінгії і Саксонії, а й виділити її особливості, притаманні саме для цього регіону.

Теми рефератів:

1. Порівняльна характеристика програм Селянської війни 1525 р.

2. Бюргерство у Селянській війні 1525 р.

3. Проблема Реформації і Селянської війни в радянській історіографії.

Джерела:

· Ермолаев В.А. Гельбронская програма. – Саратов, 1986.

· Крестьянская война 1525 г. во Франконии. Сб. документов. – Саратов, 1968 -1969. Вып. 1-2.

· Практикум по истории средних веков. Сост.: М. Л. Абрамсон и др. – М., 1988. Вып. 2. Тема 6.

· Хрестоматия по истории средних веков. / Под. ред. Н.П. Грацианского, С.Д. Сказкина. – М., 1950. Т. 3, С. 122-133.

Література:

· Бензинг М. Поражение восстанния при Франкенхаузене. Его причини и предпосылки. / Средние века. М., 1965. Вып. 28.

· Григорьян Ю.М. К вопросу об уровне экономики и характере Реформации и Крестьянской войны в Германии. / Вопросы истории. 1958, №1.

· История Европы. В 8-ми Т. – М., 1993, Т. 3, Ч. 4, Гл. 5.

· Кедиц Х.К. К истории народных движений в Мюльхаузене в 1522-1525гг. / Средние века. – М., 1962. Вып. 21.

· Немилов А.Н. Великая Крестьянская война 1525 г. в Германии в советской историографии. / Проблемы всеобщей истории. – Л., 1967.

· Смирин М.М. О характере экономического подъема и революционного движения в Германии XVI в. / Вопросы истории, 1957, №6.

· Стам С.М. Чем же в действительности была Реформация в Германии? / Вопросы истории, 1958, №4.

· Циммерман В. История крестьянской войны в Германии. – М., 1937. Ч. 1-2.

· Чайковская О.Г. Вопрос о характере Реформации и Крестьянской войны в советской историографии. / Вопросы истории, 1956, №12.

· Энгельс Ф. Крестьянская война в Германии. / Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. Т. 7, С. 397-431.

· Эпштейн А.Д. К вопросу о Реформации и Крестьянской войне в Германии как первой буржуазной революции. / Вопросы истории, 1957, №7.

Тема 4: Рефорація у Швейцарії. (2 год.)

1. Особливості соціально-економічного і політичного розвитку Швейцарії на зламі XV‒XVI ст..

2. Ульріх Цвінглі і його вчення. Цвінгліанська Реформація.

3. Жан Кальвін і його вчення. Кальвіністська Реформація та її історичне значення.

Методичні рекомендації:

1. Насамперед, було б доцільно з’ясувати, чи випадково Швейцарія стала батьківщиною двох радикальних реформаційних вчень – цвінгліанства і кальвінізма? З’ясувавши це, варто звернути увагу на унікальність цієї країни: 1) Швейцарська Конфедерація існує вже більше 700 років. (Вся історія людства не знає подібних прикладів такого довгого існування держав-конфедерацій); 2) вона являє собою ледь не хрестоматійний приклад держави, яка має статус постійного нейтралітету, закріпленого майже 200 років по тому, у 1815 р.; 3) Швейцарія єдина у світі держава, де в наявності 4-ри (!) державних мови: німецька, французька, італійська і ретороманська, що також є унікальним. Підвалини ж цієї унікальності формувались ще 500 років по тому, на зламі XV – XVI ст.

2. По-перше, треба визначити причини і передумови реформаційного руху у кантоні Цюріх. По-друге, потрібно праналізувати основні положення вчення У. Цвінглі, зосередивши увагу на іх відмінностях від вчення М. Лютера. По-третє, варто визначити основні етапи цвінгліанської Реформації, а також оцінити її результати і наслідки.

3. Насамперед, необхідно визначити причини і передумови того, що саме Женева стала в 30-ті ‒ 40-ві рр. XVI ст. центром найбільш впливового серед радидикальних реформаційних вчень – кальвінізму. Разом з тим, треба проаналізувати основні засади вчення Ж. Кальвіна, зосередивши увагу на чинниках, що сприяли швидкому розповсюдженню цього вчення у більшості тогочасних європейських країн (від Шотландії на північному заході, до ‒ Трансильванії на сході) і серед різних соціальних прошарків; хоча, перш за все, серед буржуазії та дворянства.

Теми рефератів:

1. Великий шлях невеликої країни (Швейцарській конфедерації більше 700 років).

2. Догмати, морально-етичні норми та організаційні принципи кальвінізму.

3. Росповсюдження кальвінізму в Європі XVI – XVII ст.

Джерела:

1. Кальвин Ж. Наставление в христианской вере. – М., 1997-1999. Т. 1-3.

Література:

1. Виппер Р. Ю. Влияние Кальвина и кальвинизма на политические учения и движения XVI в. – М., 1894.

2. Всемирная история. – М., 1958. Т. 4, Гл. 8.

3. История Европы. В 8-ми Т. – М., 1993. Т. 3, Ч. 2, Гл. 5.

4. Кернер М. Городские инвестиции в Швейцарии XVI в. / Средние века. – М., 1980. Вып. 5. Косминский Е.А. Историография средних веков. – М., 1963. Лекция 8: «Политические учения XVI в.».

6. Ревуненкова Н.В. Идея гуманизма в трактовке Ж.Кальвина. /Культура эпохи Возрождения и Реформация. – М., 1981.

7. Ревуненкова Н.В. Эразм и Кальвин. / Эразм Роттердамский и его время. – М., 1989.

8. Щеголев П.П. Очерки истории Западной Европы в XVI‒XVII вв. – М., 1938.

9. Эпштейн А.Д. Ж. Кальвин и его учение. / Книга для чтения по истории средних веков. – М., 1970. Ч. 2, С. 145-168.

Дата добавления: 2015-07-16