Тема 2. Великі географічні відкриття і початок становлення колоніальної

системи (XV – cередина XVI ст.) (4 год.)

1. Просування португальців вздовж Західного берега Африки. Бартоломео Діаш.

2. Відкриття морського шляху в Індію. Створення португальської колоніальної імперії.

3. Х. Колумб, його експедиції в Америку.

4. Перша навколосвітня подорож.

5. Завоювання Мексики іспанцями.

6. Завоювання Перу іспанцями.

Методичні рекомендації:

· Насамперед, треба визначити причини і передумови Великих географічних відкриттів XV‒ XVII ст. Потім, потрібно обґрунтувати, чому саме Португалія раніше інших країн Європи вступила на шлях географічних відкриттів і колоніальних загарбань. Разом з тим, варто акцентувати увагу на тому, що морський шлях в Індію був відкритий в результаті майже сторічних зусиль португальських моряків, які рушили спочатку на розшуки африканських золотоносних країн. Здобуття португальцями у 1415р. Сеути, що була до того гніздом мавританських піратів, вважається початком португальської колоніальної експансії, яка до кінця XV ст. розгорталась у південному напрямку. Студенту потрібно дати оцінку вищеназваної експансії, а також визначити її основні етапи.

· Для того, щоб краще висвітлити це питання, доцільно використати «Записки учасника першої експедиції Васко да Гами» (див. у списку джерел), які мають пряме відношення до одного з найважливіших географічних відкриттів кінця XV ст. Витяг з цього документу є у посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия». / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко., Ч. 2, С. 126-130. Відкриття морського шляху в Індію дало можливість португальцям конролювати всю торгівлю в басейні Індійського океану і створити першу у Новому часі колоніальну імперію, території якої були розташовані в Африці, Азії та Америці. Висвітлюючи це питання треба з′ясувати, яким чином португальцям вдалося створити вищеназвану імперію, а також визначити основні етапи їх колоніальної експансії.

· Перш за все, потрібно опрацювати історичні джерела:«Питання про морський шлях до Індії» і «Капітуляція в Санта Фе», витяги з яких є у посібнику для вчителя «История средних веков Хрестоматия. В 2-х ч./ Сост. В.И. Степанова, А.Я. Шевеленко. – М., 1988, Ч. 2, С. 117-120. Необхідно дати оцінку експедицій Колумба з допомогою його щоденника (див. у списку джерел), який містить матеріали про усі його подорожі. Ці матеріали свідчать про цікаві спостереження Колумба за життям індіанців; їх також доцільно використати для того, щоб більш повно висвітлити дане питання. Аналізуючи процес іспанської колонізації Карибського басейну в кінці XV – на початку XVI ст., насамперед, треба проаналізувати офіційні документи – Тордесільяський договір і папські були, що висвітлюють плани, якими керувались іспанська корона і католицька церква, заохочуючи конкістадорів до завоювання Нового світу, а також відображають боротьбу Іспанії і Португалії за колонії і морські шляхи.

4. За Тордесільяським договором укладеним у 1494 р., який визначив лінію, що розмежувала володіння Іспанії і Португалії в Атлантичному океані приблизно по 49-му меридіану з. д., таким чином, що всі знову відриті акваторії і території на захід від цієї лінії повинні були належати Іспанії, а на схід ‒ Португалії, статус Молукських островів, звідки португальці, починаючи з 1514 р., вивозили найбільш цінні прянощі, «де-юре» не був визначений. Іспанія, яка (до 1520 р.) отримувала значно менші прибутки зі своїх колоній ніж Португалія, підтримала проект Магеллана, насамперед тому, що вона, як і Португалія, мала всі підстави претендундувати на вищеназвані острови. Важливою проблемою, яку треба висвітлити є історія першої навколосвітньої подорожі. Основна інформація щодо цієї подорожі міститься в докладних нотатках одного з її учасників А. Пігафети (див. список джерел), витяг з яких (док. 13) є у посібнику для вчителя (див. метод. рекомендації до 2-3 питань.) Для того, щоб більш повно розкрити це питання доцільно опрацювати 13 главу, II тому «Очерков по истории географических открытий» Магідовіча Й.П. і Магідовича В.Й., монографію Я.М. Света «Ф. Магеллан» і повість С. Цвейга «Подвиг Магеллана». Оцінюваючи результати першої навколосвітньої подорожі, по-перше, треба акцентувати увагу на тому, що експедиція Магеллана завершила справу, започатковану Колумбом, ‒ вона дісталася західним шляхом Молукських островів, відкривши новий морський шлях з Європи в Азію, хоча він і не набув практичного значення через дуже велику відстань і труднощі плавання. По-друге, вона підтвердила дві наукові теорії: 1) про те, що Земля має кулясту форму; 2) про те, що всі моря, які омивають сушу, є частиною єдиного Світового океану. Студенту необхідно також визначити політичні наслідки та історичне значення першої навколосвітньої подорожі. Для цього потрібно використати 19-ту главу II тому «Очерки по истории географических открытий» авторів – Магідовича Й.П. і Магідовича В.Й., а також останню главу повісті С. Цвейга «Подвиг Магеллана».

5. Необхідно, по-перше, використати «Правдивую историю завоевания Новой Испании» Берналя Діаса дель Кастільо, одного з учасників мексиканських походів Кортеса. Мемуарна праця Б. Діаса зберегла особисті, не спотворені пізніше враження автора. Тому вона є найбільш цінним джерелом для вивчення історії відкриття і завоювання Мексики. Витяг з нього є у посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия. В 2 ч. / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко. Ч. 2, С.141-146»; по-друге, треба ретельно опрацювати запропоновану літературу: історичний нарис В.І. Гуляєва «Гибель падающего орла» / На суше и на море. Повести, рассказы, очерки, статьи, С. 115-133; спільну історичну працю Й.П. Магідовича і В.Й. Магідовича «Очерки по истории географических открытий». В 5 т. Т. 2, глава 14; навчальний посібник В.А. Рубеля «Історія цивілізацій Доколумбової Америки», розділ 3, С.445-455.

6. Перший потік іспанської колонізації Південної Америки йшов із Панами на південь вздовж Тихоокеанського узбережжя. «Панамських» конкістадорів вабила казково багата країна Перу (основна територія держави інків). Краще висвітлити історію завоювання цієї держави студентам допоможе «История открытия и завоевания Перу» автором якої є Августин Сарате (1504-1560 рр.), один з учасників описаних ним подій. Витяг із цього джерела є в посібнику для вчителя «История средних веков. Хрестоматия». В 2 ч. / Сост. В.Е. Степанова, А.Я. Шевеленко., Ч. 2, С. 167-168. Змістовна інформація щодо цього питання є у главі «Загибель Тавантінсуйю» 3-го розділу навчального посібника В.А. Рубеля «Історія цивілізацій Доколумбової Америки», а також у главі 15-тій II-го тому «Очерков по истории географических открытий», авторами яких э Магідович Й.П. і Магідович В.Й.

Теми рефератів:

1. Інфант Енріке – організатор португальких експедицій.

2. Доколумбові плавання в Америку: гіпотези і факти.

3. Подорожі А. Веспуччі.

4. Ф. Магеллан.

5. Пошуки «Ельдорадо».

Джерела:

1.Дель Кастильо Б. Правдивая история завоевания Новой Испании / Пер. с исп. Д. Н. Егорова. – М., 2000.

2. Инка Гарсиласо де ла Вега. История государства инков. / Пер. С исп. В. А. Кузмищева. – Л., 1974.

3. История средних веков. Хрестоматия. Пособие для учителя. В двух частях. / / В. Е. Степанова, А. Я. Шевеленко. – М., 1988. Часть 2, С. 105-106, 115-148.

4. Камоенс Л. Лузиады. / Пер. с порт. // Европейские поэты Возрождения. – М., 1974, Т. 32, С. 623-641.

5. Пигафетта А. Путешествия Магеллана./ Пер. с ит. – М., 1950.

6. Путешествия Х. Колумба (дневники, письма, документы) / Пер. с исп. Я. М. Света. – М., 1952.

7. Хроники открытия Америки. 500 лет. Антология. / пер. с исп. и порт. Е. Лысенко и др. – М., 1998.

Література:

1. Галич М. История доколумбовых цивилизаций. / Пер. с исп. – М., 1990.

2. Гуляев В.И. По следам конкистадоров. – М., 1976.

3. История Латинской Америки. Доколумбова эпоха –70-е гг. XIX в. –М., 1991.

4. Магидович И. П., Магидович В. И. Очерки по истории географических открытий. В 5-ти томах. – М., 1983, Т. 1-2.

5. Можейко И. В. и др. С крестом и мушкетом. – М., 1976.

6. Рубель В.А. Історія цивілізацій Доколумбової Америки: Навч. посібник. – К., 2005, розділ 3.

7. Свет Я. М. Колумб. – М., 1973.

8. Синха Н. К., Банерджи А. Ч. История Индии./ Пер. с англ. – М., 1954, С. 292-305.

9. Харт Г. Морской путь в Индию./ Пер. с англ. – М., 1959.

Дата добавления: 2015-07-16