Загальна характеристика активних , пасивних та активно пасивних рахунків

бухгалтерський рахунок виступає засобом групування (узагальнення) господарських засобів, джерел їх утворення, а також господарських процесів, які підтверджені документально і згруповані за економічно однорідними ознаками з метою систематичного контролю за змінами в процесі діяльності підприємства.

Бухгалтерський рахунок являє собою форму двосторонньої таблиці: ліва сторона називається Дебет (від латинської — він винен), а права — Кредит (від латинської — він вірить).

Спрощену схему бухгалтерського рахунку показано на рис. 4.1.

Сукупність всіх рахунків, на яких знайшли відображення господарські засоби, джерела їх утворення та господарські процеси складає систему бухгалтерських рахунків, яка практично знайшла своє відображення у Плані рахунків бухгалтерського обліку.Треба зазначити, що для кожної групи господарських засобів, джерел утворення господарських засобів та процесів у Плані рахунків передбачені окремі бухгалтерські рахунки.

Рис. 4.1.

В свою чергу класифікація рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом дає можливість згрупувати рахунки в залежності від того, що безпосередньо на них обліковується.

В залежності від поділу бухгалтерського балансу на актив і пасив, рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні і пасивні. Активні рахунки призначені для обліку господарських засобів, а пасивні рахунки — для обліку джерел утворення господарських засобів. За зовнішнім виглядом активні і пасивні рахунки не відрізняються один від одного.

Бухгалтерські рахунки відкриваються на певний період (місяць). Для відкриття рахунків в них записують (вносять) початковий залишок (сальдо), використовуючи дані балансу на початок звітного періоду. Після того, як рахунки відкриті, в них записують відповідні суми по дебету і по кредиту згідно здійснюваних господарських операцій.

На активних рахунках початковий залишок (сальдо) показують по дебету. В свою чергу збільшення (+) господарських засобів показують по дебету, а зменшення (-) господарських засобів — по кредиту.

Загальна сума записів по рахунках на протязі місяця по дебету або по кредиту називається оборотом. Треба зауважити, що до обороту не включається початковий залишок (сальдо) по рахунку.

Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по активному рахунку необхідно до початкового дебетового залишку (сальдо) додати дебетовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти кредитовий оборот (зменшення). Кінцеве сальдо по активному рахунку знайде своє відображення по дебету.Схему активного рахунку і порядок здійснення за ним записів показано на рис. 4.2.

Порядок здійснення записів по активному рахунку розглянемо на прикладі рахунку “Каса” (рис. 4.3). Початковий залишок (сальдо) по рахунку “Каса” склав 3000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції: 1) отримано гроші у касу із розрахункового рахунку — 4000 грн., 2) виплачено із каси заробітну плату працівникам — 2500 грн., 3) повернуто у касу заборгованість підзвітних осіб — 300 грн. Як наслідок, оборот по дебету склав (4000+300) = 4300 грн., оборот по кредиту — 2500 грн., а сальдо кінцеве (3000+4300-2500) = 4800 грн.

Рис. 4.2. Схема активного рахунку

Рис. 4.3. Схема господарських операцій по рахунку “Каса”

На пасивних рахунках початковий залишок (сальдо) зазначається по кредиту. В свою чергу збільшення (+) джерел господарських засобів показують по кредиту, а зменшення (-) джерел господарських засобів — по дебету.

Для визначення кінцевого залишку (сальдо) на кінець місяця по пасивному рахунку необхідно до початкового кредитового залишку (сальдо) додати кредитовий оборот (збільшення) і від одержаної суми відняти дебетовий оборот (зменшення). Кінцеве сальдо по пасивному рахунку знайде своє відображення по кредиту.

Схема пасивного рахунку і поряд здійснення по ньому записів показано на рис. 4.4.

Рис. 4.4. Схема пасивного рахунку

Порядок здійснення записів по пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку “Короткострокові позики” (рис. 4.5). Початковий залишок (сальдо) по рахунку “Короткострокові позики” склав 10000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції: 1) отримано короткострокову позику у банку на суму 5000 грн., 2) погашено банку заборгованість за позикою на суму 12000 грн., 3) погашено заборгованість перед постачальником за рахунок позики банку на суму 4000 грн. Як наслідок, оборот по дебету склав — 12000 грн., оборот по кредиту (5000 + 4000) = 9000 грн., а сальдо кінцеве (10000+ 9000 - 12000) = 7000 грн.

Рис. 4.5. Схема господарських операцій по рахунку “Короткострокові позики”

Окрім активних і пасивних рахунків в бухгалтерському обліку є рахунки, яким притаманні властивості і активних, і пасивних рахунків одночасно. Такі рахунки називаються активно-пасивними, які в свою чергу поділяються: 1) рахунки з одностороннім сальдо, 2) рахунки з двостороннім сальдо (по дебету і кредиту одночасно). До таких рахунків, як правило, відносяться рахунки, через які здійснюються розрахунки підприємства із різними дебіторами і кредиторами, зокрема такі як: “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, “Розрахунки за податками й платежами”, “Розрахунки з різними дебіторами” та ін.

Треба зауважити, що на активно-пасивних рахунках сальдо початкове може бути на одній стороні рахунку, а сальдо кінцеве може бути виведене на іншій стороні. Як наслідок, на початку місяця рахунок може бути активним, а наприкінці — стати пасивним.

Що стосується кредиторської заборгованості, то на активно- пасивному рахунку вона заростає по кредиту, а зменшується по дебету; дебіторська заборгованість навпаки — по дебету зростає, а по кредиту зменшується.

Для того, щоб вивести кінцевий залишок (сальдо) по активно-пасивному рахунку з одностороннім сальдо необхідно до початкового залишку додати суму обороту з тієї сторони рахунку, де було зазначено початкове сальдо і відняти оборот з іншої сторони рахунку. Якщо отримана сума більше нуля (із знаком плюс), — то кінцевий залишок (сальдо) буде знаходитись на тій стороні, де було початкове сальдо, а якщо отримана сума менше нуля (із знаком мінус), то кінцевий залишок (сальдо) буде знаходитися на іншій стороні у порівнянні із початковим сальдо.

Схему активно-пасивного рахунку і порядок здійснення за ним записів показано на рис. 4.6.

Рис. 4.6. Схема активно-пасивного рахунку

Порядок здійснення записів по активно-пасивному рахунку розглянемо на прикладі рахунку “Рахунки з постачальниками та підрядниками” (рис. 4.7). Початковий кредитовий залишок (сальдо) по рахунку “Рахунки з постачальниками та підрядниками” (заборгованість постачальнику за поставлені виробничі запаси) склав 8000 грн. На протязі періоду відбулися наступні операції: 1) надійшли від постачальника виробничі запаси (оплата не проведена) на суму 2000 грн. (збільшення кредиторської заборгованості), 2) оплачено постачальнику за раніше поставлені виробничі запаси у розмірі 10000 грн. (зменшення кредиторської заборгованості), 3) проведена передоплата постачальнику у розмірі 4000 грн. за поставку виробничих запасів у майбутньому (збільшення дебіторської заборгованості).

Як наслідок, оборот по дебету склав — 14000 грн., по кредиту —2000 грн., а сальдо кінцеве (8000 + 2000 -14000) = -4000 грн. (4000 грн. — сальдо кінцеве дебетове).

Розв’язок даного прикладу показав типові зміни, які можуть відбуватися на активно-пасивному рахунку і який це може мати вплив на підсумки по рахунку в результаті.

2) поняття і призначення плану рахунків бухгалтерського обліку

Всі рахунки бухгалтерського обліку наведені в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій (надалі План рахунків).

Під Планом рахунків розуміють систематизований перелік рахунків, який визначає організацію всієї системи бухгалтерського обліку на підприємствах, в організаціях і установах з метою одержання інформації, необхідної для управління і складання фінансової звітності.

Діючий план рахунків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. за N3 291 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 892/4185.

Він є обов’язковим для всіх підприємств і організацій України. Всі рахунки в Плані рахунків згруповані в 10 однорідних класів (з 0 по 9).

Структура Плану рахунків органічно пов’язана зі структурою балансу і звіту про фінансові результати. Рахунки з 1 по б клас пов’язані з балансом і називаються балансовими. Нульовий клас — це позабалансові рахунки. А ось рахунки класів 7-9 не відображаються в балансі. На них обліковуються витрати і доходи підприємства. Якщо рахунки 1-6 класів можна назвати реальними, то рахунки 7-9 класів — нереальні, або номінальні (небалансові). Вони в кінці звітного періоду закриваються на рахунки фінансових результатів, які, в свою чергу, закриваються на рахунок «Прибутки і збитки». Тобто рахунки 7-9 класів пов’язані зі звітом про фінансові результати.

Розглянемо зміст і призначення кожного класу рахунків.

Рахунки класу 1— «Необоротні активи» — призначені для обліку довгострокових інвестицій підприємства в матеріальні, нематеріальні і фінансові активи.

Клас 2 — «Запаси» — містить рахунки, на яких відображаються оборотні матеріальні активи, що перебувають на різних стадіях операційного циклу підприємства.

Рахунки класу 3 — «Кошти, розрахунки та інші активи» — призначені для відображення поточних фінансових активів (коштів, фінансових інвестицій та розрахунків з дебіторами) і витрат майбутніх періодів.

Клас 4 — «Власний капітал та забезпечення зобов’язань» — об’єднує дві групи рахунків. До першої групи належать рахунки 40-46, які призначені для визначення та відображення в балансі величини власного капіталу.

Друга група рахунків (з 47 по 49) призначена для обліку

джерел фінансування майбутніх витрат і платежів, що мають

цільове призначення.

Рахунки класу 5 — «Довгострокові зобов’язання» — призначені головним чином для обліку зобов’язань, які виникають у процесі операційного циклу підприємстві (придбання сировини, виробництво і реалізація продукції тощо) і термін погашення яких припадає на періоди після дванадцяти місяців віддати балансу.

Рахунки класу б — «Поточні зобов’язання» — призначені для обліку зобов’язань, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

Оскільки рахунки класів 7 і 9 призначені для складання звіту про фінансові результати, тому для кожної статті Звіту про фінансові результати передбачений окремий рахунок. Протягом звітного періоду на рахунках класу 7 і 9 накопичуються відповідно доходи і витрати. У кінці звітного періоду рахунки доходів і витрат закриваються шляхом списання їх сальдо на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунки класу 9 повинні використовувати всі підприємства, які не належать до малих.

Витрати за елементами обліковуються на рахунках класу 8 — «Витрати за елементами». Рахунки цього класу призначені для накопичення інформації про витрати за елементами. Така інформація для бухгалтерського обліку, для обліку витрат і калькулювання собівартості продукції (робіт) не являє собою особливого інтересу, але вона необхідна для заповнення відповідного розділу «Звіту про фінансові результати» і для розрахунку макроекономічних показників за системою національних рахунків. Всі підприємства (і великі, і малі) можуть в обліку за бажанням використовувати або не використовувати рахунки цього класу. Якщо підприємство не використовує рахунки цього класу, то воно повинно вести відповідні форми, відомості тощо, де буде збиратися інформація про витрати за елементами, що є необхідними для заповнення розділу 2 «Звіту про фінансові результати».

Малі підприємства можуть використовувати рахунки і 8-го, і 9-го класу разом, а можуть за бажанням — або 8-го, або 9-го. Але приймаючи рішення щодо використання рахунків цих класів, керівництво повинно продумати, як буде накопичуватись інформація, яка потрібна для заповнення «Звіту про фінансові результати». Рахунки класу 0 — «Позабалансові рахунки» — призначені для обліку активів, що не належать підприємству, умовних зобов’язань, отриманих і виданих забезпечень.

Дата добавления: 2015-07-16