Читайте также: |
|
Загальні положення.
Мета вивчення дисципліни.
Метою курсу є набуття знань з історії та теоретичних основ драматургії і сценарного мистецтва, спеціальних знань для педагогічної діяльності, умінь та навичок написання сценарного плану, епізоду, номеру, сценарію та їх соціально-педагогічного і драматургічного аналізу.
Характеристика навчальної дисципліни “Основи сценарної роботи соціального педагога”.
Цикл дисциплін: професійно-орієнтованої підготовки
Частина циклу: нормативна, варіативна (за вибором ВНЗ, студентів)
Загальний обсяг дисципліни, види навчальної діяльності, їх розподіл по семестрах:
Семестр | Кредити ECTS | Загальна кількість годин | Аудиторних годин на тиждень | Лекції (год.) | Лабораторні (практичні) семінарські | Самостійна робота (год.) | Індивідуа-льна робота (год.) | Кількість змістових модулів | Вид підсумкового контролю |
ІV | 4,5 | 16/24 | екзамен | ||||||
Разом | 4,5 | 16/24 |
Назви змістових модулів:
Змістовий модуль 1. | ||||||||
Драматургічні основи сценарію № теми | Кількість годин за видами занять | |||||||
Разом годин | У тому числі | |||||||
Лекції | Практич. заняття | Лаб. заняття | Самост. робота | Індивід. робота | ||||
1. Основи теорії драми і драматургії | – | – | ||||||
2. Поняття композиції та композиційної структури | ||||||||
3. Підсумкове заняття до модулю 1. | – | – | – | – | ||||
Всього за модуль 1 | ||||||||
Змістовий модуль 2. | ||||||||
особливості сценарної драматургії № теми | Кількість годин за видами занять | |||||||
Разом годин | У тому числі | |||||||
Лекції | Практич. заняття | Лаб. заняття | Самост. робота | Індивід. робота | ||||
4. Сценарій, його різновиди та способи побудови | ||||||||
5. Методика написання сценарію масового заходу | ||||||||
6. Використання досвіду кінематографа у роботі над сценарієм | – | |||||||
7. Підсумкове заняття до модулю 2. | – | – | – | – | ||||
Всього за модуль 2 | ||||||||
Змістовий модуль 3. | ||||||||
Методика написання сценарію різних форм дозвіллєвої діяльності № теми | Кількість годин за видами занять | |||||||
Разом годин | У тому числі | |||||||
Лекції | Практич. заняття | Лаб. заняття | Самост. робота | Індивід. робота | ||||
8. Особливості сценарію масових форм дозвіллєвої діяльності | ||||||||
9. Особливості написання сценарію соціальної реклами | ||||||||
10. Підсумкове заняття до модулю 3. | – | – | – | – | ||||
10. Підсумкове заняття до курсу “Основи сценарної роботи соціального педагога”. | ||||||||
Всього за модуль 3 | ||||||||
1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів.
Навчальна лекція – це логічно вивершений, науково обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований, при необхідності, засобами наочності та демонстрацією дослідів.
Лекція є одним з основних видів навчальних занять і, водночас, методів навчання у вищій школі. Вона покликана формувати у студентів основи знань з певної наукової галузі, а також визначати напрямок, основний зміст і характер усіх інших видів навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної навчальної дисципліни.
Практичне заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує вміння і навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання студентами відповідно до сформульованих завдань.
Основна дидактична мета практичного заняття – розширення, поглиблення й деталізація наукових знань, отриманих студентами на лекціях та в процесі самостійної роботи і спрямованих на підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу, прищеплення умінь і навичок, розвиток наукового мислення та усного мовлення студентів.
Лабораторне заняття – це вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди в спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого для умов навчального процесу.
Дидактичною метою лабораторного заняття є практичне підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуття практичних умінь та навичок роботи з лабораторним устаткуванням.
Студенти згідно з тематичним планом проведення практичних і лабораторних занять самостійно опрацьовують лекційний матеріал та рекомендовану літературу з відповідної теми, готують, при потребі, необхідні дидактичні матеріали та виконують домашні завдання (самостійна та індивідуальна робота).
Якість підготовки студентів до заняття та їх участь у розв’язуванні практичних завдань оцінюються викладачем і враховуються при виставленні підсумкової оцінки з цієї навчальної дисципліни.
Студентам, які з поважних причин не змогли виступити на практичному чи лабораторному занятті, дозволяється скласти тему чи компенсаційний залік у дні консультацій викладача. Форма проведення визначається індивідуально в залежності від конкретної педагогічної ситуації.
Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Вона передбачає опрацювання додаткової наукової, навчальної, навчально-методичної літератури та джерельної баз з поточних тем курсу, виконання завдань, обов’язкових для виконання.
Індивідуальна робота студентів проводиться шляхом консультування студентів у позааудиторний час за графіком, спрямована на поглиблене вивчення дисципліни; складається з підготовки реферативних доповідей за темами, визначеними викладачем, виконання творчих завдань різного рівня, складання анотацій прочитаної наукової літератури з курсу, розробки та виконання тестів, бібліографічного опису надходжень до бібліотеки університету за поточний рік, поповнення інформаційної бази курсу Інтернет-джерелами.
Дата добавления: 2015-07-16; просмотров: 120 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
РОБОЧИЙ ЗОШИТ 6 страница | | | Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів. |