Науково-технічний потенціал та його складові

У 1990 р. в Україні було зосереджено 6,5% світового науково-технічного потенціалу при чисельності населення близько 0,1% світового рівня. З кожної 1000 зайнятих 11 осіб працювали в науково-технічній сфе­рі. У 2000 р. таке співвідношення становило вже шість осіб на 1000 зайня­тих, а у 2005 р. — п'ять осіб. Динаміку чисельності працівників наукової сфери показано в табл. З.9.

Таблиця 3.9 Динаміка чисельності працівників наукової сфери в Україні за 1990-2005 pp.

Рік	Загальна чисель­ність ви­конавців наукових та науко­во-техніч­них робіт (осіб)	Темпи змін чисельно­сті проти поперед­нього року(%)	Чисель­ність докторів наук в еконо­міці (осіб)	Темпи змін проти поперед­нього року (%)	Чисель­ність кандида­тів наук в еконо­міці (осіб)	Темпи змін чисельно­сті проти поперед­нього року(%)
		-		-		-
		94,2		-		-
		84,2		108,2
		89,4		104,8		-
		93,4		102,4		-
		86,7		103,4		-
		-		102,2		100,9
		89,0		103,5		102,1
		94,3		101,2		100,6
		93,8		98,0		99,8
		95,8		101,1		98,7
		93,9		102,6		103,3
		92,2		103,8		103,3
		97,6		102,3		102,7
		101,7		102,8		102,3
		96,2		103,8		103,7
		95,0		103,9		105,3

НАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА: НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

За роки незалежності України кількість виконавців наукових та нау­ково-технічних робіт скоротилася з 313 тис. осіб у 1990 р. до 102 тис. у 2006-му, тобто більше ніж втричі. Відбулося істотне скорочення чи­сельності науковців найвищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) у науковій сфері, хоча загальний їх показник в економіці України протягом цього періоду майже щороку збільшувався: наука залишилася цариною ос­новної діяльності менш як для 50% від загальної чисельності фахівців та­кого рівня. Оскільки майже 90% аспірантів та докторантів навчаються за рахунок державного бюджету, можна зробити висновок, що видатки дер­жави на їхню підготовку не трансформуються в наукові результати. У 1995 р. за рахунок держбюджету навчалося 96% аспірантів, а у 2004 — вже 89%, частка докторантів незмінно складає 95%.

Важливим показником, що характеризує стан науково-технічного по­тенціалу, є обсяг видатків на науку та їхня питома вага у ВВП.

Таблиця 3.10 Динаміка фінансування науки з 2000 по 2006 рік

Показник								2011*
Загальний обсяг кош­тів з усіх джерел (млн грн)	2046,3	2432,5	2611,7	3597,4	4251,7	5160,4	5164,4
Темп зростання порів­няно з попереднім ро­ком (%)	131,7	118,9	107,4	137,7	118,2	121,4	100,1	-
Фінансування науко­вих та науково-технічних робіт за ра­хунок держбюджету	244,9	614,5	751,6	733,3	1070,7	1711,2	2017,4	-
Частка загального об­сягу фінансування (% ВВП)	1,2	1,2	1,2	1,3	1,2	1,08	0,96	2,2-2,5
Фінансування на 1 ви­конавця наукових та науково-технічних ро­біт з усіх джерел (грн)								-
Темп зростання порів­няно з попереднім ро­ком (%)	137,4	126,7	113,3	141,2	115,7	128,0	101,4	-

За проектом Концепції інноваційної діяльності в Україні.

Глава 3. ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Якщо брати до уваги, що питома вага видатків на науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські розробки у ВВП складають у Швеції — 3 %, Японії — 2,97 %, Швейцарії — 2,86 %, США — 2,62 %, Німеччині — 2,53 %, то нинішня ситуація в Україні у цій сфері задовіль­ною вважатися не може.

Дата добавления: 2015-07-16