Число два

Вважається небезпечним і має подвійну природу.

1) Вважається небезпечним й асоціюється зі смертю. Подвоєні предмети могли віщувати смерть. Коли курка знесе два яйця – хтось помре з членів родини. Небезпечним була одночасна поява сонця і місяця (загине урожай). Заборонялося вносити інше джерело світла у помешкання. Заборонялося одній і тій самій людині робити дві однакові дії – розпалювати багаття, витиратися одним рушником, поганий знак – зустріч двох однакових осіб тотожних за соціальним станом чи вагітних. При зустрічі двох весільних процесій ніхто не хотів звільняти дорогу – і між ними нерідко виникала суперечка., Подвоєння, коли мова йде про неприродні речі, аномалії. Той самий смисл має заборона здійснювати двічі здійснювати одну і ту ж саму дію. Виконання магічних ритуалів заборонялося жінкам, які були двічі замужем. Тому в окремих випадках повторення застосовувалося як спосіб нейтралізації його небажаних наслідків. Наприклад, неможна переступати дитину, бо не буде рости, коли це трапилося – переступали ще раз. Серби вірили, що чорта можна знищити лише одним ударом, коли ударити двічі – від подвоїться. Звідси вислів «чорта з два».

Негативне ставлення до подібних дій пояснюється страхом перед будь-яким подвоєнням, як ситуації не розмежованості між тим і цим світами. Звідси ставлення до дзеркала, відображення у воді, ставлення до вагітної, як присутність двох душ. тощо.

2) Має позитивне значення й асоціюється з подвоєнням. Подвоєна силоа застосовувалася, коли оборювали поле подвійним ралом під час епідемії. Пор. із сучасними звичаями загадувати бажання, коли хто опинився між людьми з двома однаковими іменами.

Коли у сім’ї «не трималися» діти (помирали) новонародженому давали два імені. Захисний обряд оборювання міг здійснюватися двома близнюками або вагітною жінкою. Сербські дівчата, щоб причарувати парубка примушували пройти його між двома кісточками жаби (плідної істоти).

Відомі перекази про «двожильних людей», у яких кров проходить по двом жилам, тому вони мають два життя.

Символіка числа два простежується у весільній обрядовості. Побачити весною двох лелек – до весілля.

Семантично дотичним є поняття вівторок, повторення.

Другий як повторення (второй как другой).

Негативний аспект; 1) повторення завжди гірше, тому менш якісне. Це стосується, коли зустрічаються наречені або вагітні чи матері, які годують молоком. При зустрічі однакових весільних процесій нареченим не рекомендувалося дивитися одна на одну або обмінятися металевими предметами.

При зустрічі матерів з грудними дітьми також існували відповідні заборони. Не можна було піднімати одну дитину над іншою, коли таке ставалося необхідно було сказати: «Моє вовченя, твоє козеня, моє твоє з’їсть». Як запобіжний засіб до цього говорили: «Піднімає високо – закопаєш глибоко».

При зустрічі двох матерів, вони мають обмінятися предметами, які слугують однаковими предметами нападу і захисту – шпильками чи голками. Хто це зробить нещиро – його буде колоти його ж шпилька.

Ознака другого стає значимою завдяки семантиці першого, як найпотужнішого. Перше – начало – перше годування, купання, перші кроки, слова тощо. Пор. з висловом «Первое слово дороже второго».

Другий служить елементом, від якого вибудовується ієрархія. Коли перша дитина у сім’ї (первак може бути іменем власним) і брати активну участь у соціальному житті роду (остання дитина також отримує подібне значення), то жодних обрядових дій по відношенню до другої дитини не відбувається.

Негативного забарвлення другий набуває, коли «робиться щось вдруге», що пояснює наявність практик попередити другий, повторний шлюб. У весільному обряді болгар рекомендувалося відсікати деревце з першого разу, щоб не було повторного шлюбу.

Другий шлюб у традиційній культурі не вітався. Таких називали розвідниками, будинки тих, хто перебував у повторному шлюбі обходити стороною. Навпаки, люди, які не пережили повторів користувалися повагою і займали почесне місце в обрядовому комплексі. Весільне деревце може уквітчати лише жінка, яка не перебувала у повторному шлюбі.

На тому світі повторний шлюб не «зараховувався». Вважалося, що там чоловік і дружина не будуть разом. Другий чоловік іде до першої дружини, друга дружина іде до своїх батьків.

Вважалося, що повторний шлюб взагалі не потрібне діло, алюди, які одружилися повторно – невдачники і невдачниці. Пор. з болг. Приказкою: «Жінки, які вступили у перший шлюб – удачі і плодоріддя не принесуть». Тому другий шлюб укладається без урочистостей, а вдіці ходили на могилу до першої дружини, просив у неї пробачення і поливав могилу вином / водою.

Повторення. Існують магічні прийоми, які спрямовуються на те, щоб не було небажаних повторів. Так, повертатися з весілля намагалися іншим шляхом, щоб у наречених не було повторного шлюбу. Знахарка також рекомендувала хворому йти іншою дорогою, щоб обманути хворобу.

Не рекомендувалося повторно долучати дитину до грудей, що означало повернення його у стан немовляти, тому вони могли мочитися, плакати, хворіти. Таких дітей називати «повтореними». Від «повторених людей»може бути небезпека, вони можуть урочити людей і худобу. У повторених може вселятися нечистий. Такі діти можуть юути тупоумними, «погані на очі», Не рекомендується віднімати дитину від грудей у вівторок, щоб запобігти повторенню. Вівторок у південних слов’ян най нещасливіший день. Усі початі справи стають нещасливими, тому їх прийдеться повторювати. Цей день призначений для ворожіння, коли хтось захворіє у цей день, то він може померти.

Вторник-повторник (рос.)

Коли день святого Георгія припадає на вівторок, хлібну закваску, яка зберігається у кожному домі, виготовляють заново («важкий день»). Коли день омовіння роженьці припадає на вівторок («день мертвих»), йог переносять на середу. У вівторок, день повторення, не ідуть свтатися, щоб запобігти повторному шлюбу.

У вівторок також на можна робити інші роботи – стригти овець, шити, кроїти одяг живим людям, особливо, пелюшки дітям.

У південних слов’ян вівторок пов’язаний з ритуалами поминальної обрядовості. вважають, що в цей день тчуть мертві.

В цей день прасується одяг померлих, полотенця, скатерки після поминок (після 20 днів після смерті). У вівторок жінки похилого віку виготовляють своїм чоловікам одяг для поховання.

Народження у вівторок віщує сирітство, ранню смерть. У вівторок помирають грішники. Коли хтось помре у вівторок, очікують повтору, після нього помре хтось інший.

У східних слов’ян вівторок навпаки щасливий день.. Це «чоловічий» день, тому сприятливий для одруження.

ДВА У плані семантики найпотужніше число, оскільки характеризує рівень свідомості сучасної людини. Має декілька аспектів.

1) Двійка втрачає цілісність внаслідок еволюційного розвитку. Наївна цілісність нетривала як дитинство. Коли одиниця статична, тоді розвиток неможливий. У цілісності речі сприймаються такими, якими вони є. В етнографії це називається первинним сенкритизмом.. Речі і події не пропускаються через призму індивідуального досвіду.

Розкол веде до конфлікту. Одночасно ці частини намагаються повернутися, набути цілісності, тому тимчасово утворюють парність.

Конфлікт – сила, що роз’єднує одинцю. Є початком гіперболи. За аналогічним принципом організовані наші емоції, наша психіка є дуальною, тому ми сприймаємо світ в межах бінарних опозицій, так само організовується міф. (Систему бінарного програмування ми розглядали під час вивчення «Міфологічне програмування»).

Парність – необхідна умова «народження трійки, для появи якої між конфліктуючими сторонами утворюється короткочасний союз, в результаті чого прожується елемент, який не об’єднує, а урівноважує ворогуючі елементи.

Підсилення – возведення у квадрат. Проявляється у подвійних іменах, складних словах. Звідси таке ставлення до близнюків, як тілесного подвоєння / підсилення / дублювання. Потужнішим за подвоєння може бути лише потроєння (три голови). Коли на небі виникають подвійності – два сонця, подвійна райдуга, гало навколо місяця, вони є причиною виникнення міфологічних символів. Наприклад, існують подвійні знаки Зодіаку a, i, `, h, подвійними є літери: з, к, л, н, п, в, е, р, с, т, у І Т.Д. Символічне значення мають інші подвійні знаки [, Y, ∞. Семантичні опозиції складають окремі літери, зокрема Р / Ь, Ш / Т, W / M тощо. Існують також літери-близнюки: Ж – верх / низ, праве / ліве виглядає однаково. Символізує повноту життя. Парність є ознакою людського тіла, звідси форма двоїни: вуха, руки, очі, ноги, груди. Щоб об’єктивно / цілісно сприймати світ і продовжувати рід – мають бути по два органи. Теж саме стосується легень, нирок Наприклад, кожна з парностей виконую свою функцію, так само як відрізняється права і ліва руки, так само відрізняються праві і ліві органи.

ТРИ. Наслідок правильного еволюційного розвитку двійки. Коли двійка застигає – це стан постійного конфлікту (сучасний стан). Відбувається пошук компромісу між бінарностями. Первинна цілісність вже неможлива, повернення у зворотний бік вже неможливе.. Це поєднання на якісно новому рівні.

З’являється об’єм. З позиції горизонталі відбувається перехід до вертикалі. У геометричному вимірі у трійці проглядається одиниця і двійка. Для нашого рівня розвитку – це максимум, завершеність першого циклу. За принципом трійки будуються часові і просторові матриці: вчора / сьогодні / завтра, низ / середина верх, праве / центр / ліве, минуле / теперішнє / майбутнє. Це ж саме відбивається у міфологічних потрійностях: Бог-Творець, Бог-Син, Бог-Святий Дух. Аналогічно в міфах інших народів. Потрійні святі – етап пізнішого етапу міфологій, раніше – це були близнюки / роги. Стосується більше не зовнішнього, а внутрішнього – прізвище / ім’я / по-батькові. Потрійних органів не існує.

М. Помічна Добровеличківського району Кіровоградської обл..

ЧОТИРИ. Матеріалізація внутрішнього, проживання, набування досвіду. Чотирикутною \ горизонталь. Спосіб людської організації простору за законами проекції і ритмічності.

Моделює ситуацію вибору, оскільки передбачає чергування чорного і білого. Вертикальні паралельні прямі перехрещені з горизонтальними паралельними прямими утворює решітку, яка слугує «ігровим полем культури» (як правило землеробської, оскільки так само ореться поле).

У цю модель вписуються просторові розташування, в тому числі планування і будівництво помешкань, вишивка, шахи, карти тощо.

Коли планується дах, то принцип чотирикутника порушується, оскільки необхідна п’ята точка

Чотирьохкутник передбачає рахування я к чіт / лишка. Моделює ситуацію вгадування я к так / не так.

Шахи – дія відбувається в межах одного квадрату, поділяється на 64 сектори (6 + 4 = 1)

В межах обмеженого людського простору, за яким не важко визначити пд. / Пн, Сх. / Зх, відбувається драма, змагання двох сил – конфлікт дуальностей. У чотирикутній структурі (олюдненому просторі) уявляється візуально, як точка напруги у центрі, зіштовхуються праве і ліве, верх і низ, і їхні інтерпретанти за кольором (чорне / біле, чорне / червоне), часом (день / ніч), статтю (чоловіче / жіноче), простором (праве / ліве, зад / перед), верх / низ). За таким самим принципом будується структура тканини, спосіб обробітку грунт. Переплетення навхрест є найважливішою формулою культурної діяльності, творення нових предметів, вирощування нових для природи культурних рослин, реалізації себе як подоби Божої. Подібну структуру мають ігрові поля – хрестики / нулики, шахи, карти (зворотна сторона), оскільки саме на перехресті відбувається життя культури, моделюється ситуація вибору, у перехресних лініях людина пізнає добро і зло, життя і смерть, оскільки такими є одяг, що гріє у холод, тенета, що тримають здобич, поле, де виростають злаки. У Варин такого поділу немає, вони охороняють територію по неправильному колу, коли людина блукає у лісі – вона повторю ц тваринну матрицю – кружляючи навколо певної території, вже підсвідомо створює свій прайт.

П’ЯТЬ. Коли говорити про горизонталь, п’ята точка була б дієвою у досконалій / правильній чотирикутній моделі, оскільки позначала б центр. В іншому випадку вона лише розбалансовує структуру. Щоб цього не трапилося, її часто виносять за її межі і спрямовує вектор угору. Виводить структуру зі стану тотальної статики, але не руйнує при цьому основу. Статика залишається, вона просто отримує напрямок. Вона рухається, але не руйнується при цьому. Принцип вертикальності.

В культурному просторі може бути як центр майбутнього житла, у якого ще відсутні стіни.

ШІСТЬ, Завершує другу тріаду, яка є найбільш конфліктною, оскільки є найдієвішою у міфічному часі. Відкривається інший портал – хід униз. Очевидно, що нечотне число нестабільне, тому униз ходять по чотному розкладі.. Відбувається пошук оповита, в даному випадку точка проектує сама себе, тому те що у горі, те й унизу, але низ є лише проекцією верху. Можливість розхитування структури, бо відсутня опора надійна унизу.

Верх і них знаходяться в опозиції, але одночасно перебувають у гармонії. Низ є лише тінню верху, тому не може бути іншим відмінгним від нього. Коли це усвідомлюється межа між верхом і низом стирається і вони розглядаються не як опозиції, а як цілісність.

Виникає ситуація вибору, на відміну від четвірки, до розгортається драма, де сторони приречені перебувати у конфлікті.

СІМ. З’являється сила, що прямо урівноважує конфлікт, але це перший дзвоник до тотальної статики – куба, який здається таким лише на перший погляд. Насправді це в останню тріаду – абсолютної завершеності, де конфлікт врівноважується численними побічними протиставленнями і прагненням до абсолютної статики.

Відіграє ту ж саму роль, що відіграє одиниця, як точка відліку, яка є першою відправною точкою для творення системи. 7 – це перша точка у системі, що сформувалася як система перманентного конфлікту, де праве протиставляється лівому, переднє – задньому, верх – низу. Ця точка є першою, що «починає працювати на врівноваження», вона не виривається вгору як трійка чи п’ятірка, а прагне стабілізувати систему, перетворивши її на куб. У цій системі багато трикутників, які перетинаються між собою. Формула цих перетинів відбита в образі шестикутної зірки.

Тут усі протиставлення збалансовані тим, що створюють непорушну систему. Криза / перевага однієї точки провокує нестабільність усієї системи. Конфлікт існує настільки, наскільки дозволяють правила гри і не виходить за межі системи, чого не скажеш про двійку, де протиставлення лише розмежовуються / безкінечності (коли говорити про візуальне сприйняття дуальності). Куб – це горизонтально сполучені подвійності / потрійності. Це перше об’ємна структура, здатна наповнюватися внутрішнім змістом, для розуміння якого необхідно абстрактне сприйняття.

Дев’ятка не завершує, а виводить систему з тотальної статики, яка починає гальмувати еволюцію, завершується розвиток як такий.

http://www.ruthenia.ru/folklore/ls04_bessonov1.htm

И.А. Бессонов

(студ. 3 к. МГУ)

ЧИСЛОВЫЕ МОДЕЛИРУЮЩИЕ СИСТЕМЫ

Дата добавления: 2015-07-16