Тема № 3

Вивчення асортименту, способів декорування та визначення якості скляних виробів

Мета: розпізнаванні скловиробів, виготовлених з різних видів скла за хімічним складом, кольором та способом формування; визначення оцінки якості скляних виробів в залежності від дефектів випробувань на термостійкість.

Матеріальне забезпечення. Паспортизований комплект склови­робів; зразки скляного посуду; каталоги, проспекти, альбоми, ілюст­рації, чинні нормативно-технічні документи, вода, електропіч, водяний термометр

Контрольні питання

1. Дати визначення скла як основного матеріалу для виробництва
побутових скляних товарів.

2. Які основні показники фізичних властивостей скла?

3. Основні сучасні теорії будови скла та їх відмінності.

4. Специфічні властивості скловиробів та їх характеристика.

5. Вплив оксидів матеріалів на властивості скла.

6. Поняття кришталевого скла та його різновиди.

7. Дайте характеристику ситалам та жаростійкому склу.

8. Що таке барвники скла та як вони згруповані?
9. Вплив глушників на властивості скла.

10. Сутність забарвлення скляних виробів колоїднодисперсними
барвниками.

11. Чим відрізняються вироби видувні від пресованих?

12. Відмітні ознаки пресованих та пресовидувних скловиробів.

13. Особливості декорування пресованих кришталевих виробів.

14. Як відрізнити алмазну грань від гравірування, складне травлення
від художнього?

15. Назвати дефекти скловиробів та дати їх коротку характеристику.

16. Привести методику визначення термостійкості посуду.

Зміст роботи:

1. Вивчення зовнішніх ознак скловиробів та способу виготовлення.

2. Вивчення видів декорування скляних виробів.

3. Визначення дефектів скляних товарів.

4. Випробування скловиробів на термостійкість.

5. Проведення оцінки якості скляних товарів.

Методичні вказівки до виконання практичної роботи

Ознайомитись з колекцією паспортизованих зразків скловиробів із звичайного (натрій-кальцій силікатного) скла, кришталевого, жаро­стійкого скла та ситалів.

Використовуючи каталоги, проспекти, товарні альбоми та ілюстрації, відмітити зовнішні ознаки скляних виробів, які виготовлені зі скла різного хімічного складу та кольору.

На представлених зразках скловиробів (15-20 зразків) відмітити відмітні зовнішні ознаки. За зразками необхідно чітко уяснити різницю у властивостях кришталевого та звичайного скла, безкольо­рового, кольорового та скла з нацвітом за такими ознаками як блиск, прозорість, звукопровідність та ін. Результати цього завдання оформити

Вивчення зовнішніх ознак скловиробів в залежності від способу виготовлення

Скляні вироби за способом їх формування діляться на видувні, пресовані, пресовидувні, гутні, центробіжного формування тощо. Коротка характеристика приведена в табл. 1.

Таблиця 1 - Способи формування скляних виробів

№ п/п	Спосіб формування	Характеристика
1	2	3
1.	Видувні вироби	Відрізняються різноманітністю видів, фасонів, декоруванням.
2.	Пресовані та пресовидувні вироби	більш масивні, з дещо меншим блиском та прозорістю, часто з рельєфним рисунком, який відпресовується у процесі формування. На цих виробах помітні так звані "шви" від роз'ємних форм. У пресованих виробах, на відміну від пресовидувних, діаметр верхній внутрішній рівний або більший за нижній.
3.	Гутний	характерно нестійко виражене формування його деталей і, як правило, вони округлі та масивні.

Методи та види декорування скляних побутових товарів досить різноманітні. Вони, як відомо, групуються на такі, які наносяться на вироби у процесі їх виготовлення (кольорове скло та з нацвітом, люстрування, іризація, прилепи, кракле, декор склотканинами, насипом, оптичний ефект тощо), та які наносяться на готові вироби (механіч­ним способом - проста та номерна шліфовка, гравіровка, алмазне гранування; хімічним травлення; живописом фарбами чи золотом) рис.1.

Рис. 1. Види декорування скляних виробів

1- матова стрічка; 2, 3, 4 – номерна шліфовка; 5, 6 – просте травлення; 7, 8 – пантографічне травлення; 9 – художнє травлення; 10, 11 - гравіровка; 12 – широка пряма грань; 13 – живопис; 14 – декорування скляною тканиною; 15,16,17,18,19 – алмазне гранування.

Рис. 2. Декорування видувних скляних виробів

а – у процесі формування: 1- скловолокном; 2 – плямами; 3 – спутана нить; 4 – бульбашками; 5 від валиком; 6 – насіп’ю; 7 – внутрішня спираль (філігрань); 8– склотканиною; 9 – із причепами;

б – відформованих виробів: 10, 11 – номерна шліфовка; 12 – просте травлення; 13 – пантографічне травлення; 14 – глибоке (художнє травлення); 15,16 – алмазне гранування; 17 – пестрострумкова обробка; 18 – шелкографія; 19 – гравіровка; 20 – фото печать із алмазним грануванням; 21 – алмазне гранування із на цвітом; 22 – живопис золотом; 23 – те ж фарбою

Необхідно вивчити види декорування скляних виробів за паспортизованими зразками, а також використовуючи каталоги, альбоми та ілюстрації. Результати цього завдання (5-10 зразків) необхідно оформити у вигляді табл. 2.

Ознайомитись з ГОСТ 24315-80 "Посуда и декоративыне изделия из стекла. Термины и определения видов стекол, сиособов выработки и декорирования" та ДСТУ 3290-95 "Виробництво скла. Види скла. Терміни та визначення".

Скляний посуд включає в себе вироби складного асортименту і різновиди його визначаються багатьма ознаками, характерними для скляних побутових товарів.

Згідно з ГОСТ 4.75-82 "Посуда сортовая из стекла", посуд ділять за видом скла, за призначенням, способом використання, способом декорування та за розмірами.

Відібрати 5 видів скляних і кришталевих виробів та визначити дефекти на них, їх розмір, кількість, місцезнаходження. За допомогою пінних МТД встановити якість цих виробів. Результати оцінки якості скляних побутових товарів записати у табл. 6.

Дефекти, які найчастіше зустрічаються, представлені у таблиці.

Таблица – 2. Характеристика дефектів скляних виробів

№ п/п	Назва дефектів	Характеристика
1	2	3
1.	Камені	Різні тверді включення у скломасу. Бувають прозорими, непрозорими, мало прозорими. В порівнянні зі скломасою пофарбовані в інші кольори. Викликають тріщині. Погіршують зовнішній вигляд та різко знижують термостійкість. У столовому посуді не допускаються.
2.	Шлір	Скловидне включення в основну скломасу, яка відрізняється від неї складом. Створюють скловидні бугорки, іноді тягнуться у скловидні ниті. Не погіршує зовнішній вигляд, але знижує механічну стійкість виробу.
3.	Цвіль	Безколірні корабельні ниті у склі або на поверхні. Створюється внаслідок некмітливого змішування під час варки, неповного розчинення деяких крупних частинок матеріалів. Не погіршує зовнішній вигляд, але знижує механічну стійкість виробу.
4.	Мошка	Дрібні газові включення. Складають враження, що скло усіяно дрібними комахами. Створюється внаслідок неповного виділення газів.
5.	Бульбашки	Газоподібні включення. Можуть бути не кольоровими або білуватими.
6.	Кривизна виробів	порушення правильності форми внаслідок виймання з форми занадто гарячим, ще не затверділих виробів.
7.	Неправильне скріплення деталей	Неправильне закріплення деталей форми
8.	Продутість стінок	Деякі ділянки виробу тонше інших.
9.	Окаліна	прилипла частина окисі заліза. Погіршує зовнішній вигляд
10.	Царапіни	матові лінії на поверхні, які виникли в процесі шліфування та полірування.
11.	Щербини	невеликі виїмки або поглиблення на поверхні. Вони не тільки погіршують зовнішній вигляд, але і ускладнюють застосування.
12.	Посічи	дрібні тріщини на внутрішніх стінках виробу, які виникають в результаті неправильного охолодження виробу.
13.	Зморшки	виникає при неправильному застосуванні форм. Цей дефект зменшує прозорість скла.
14.	Кованість	Корабленість внаслідок видування і холодній формі.
15.	Зазори та просвіти	Виникають між корпусом та кришкою в результаті неправильного підбору кришок.

Також існують дефекти обробки, декорування та дефекти хімічної поліровки.

Випробування на термостійкість

Випробування не менше 10 виробів із звичайного скла на термічну стійкість проводять у приміщенні з температурою повітря не нижче 18°С. Вироби перед випробуванням повинні знаходитись у приміщенні не менше 30 хв. У скляний виріб (склянка для чаю, таріл­ка, блюдце) із закритої посудини струменем наливають гарячу йоду, температура якої не нижче 95°С. Після поступового охолодження води до температури не нижче 70°С (для пресованих виробів - до 60°С) її виливають і виріб тут же (не більше, ніж через 2 сек.) занурюють в воду, температура якої не перевищує 20°С.

Результати випробувань виявляють оглядом зразків. Вироби є термостійкими, якщо 99% кількості всіх виробів витримали встанов­лений перепад температур без руйнування.

Термостійкість посуду кухонного із жаростійкого скла випробо­вують окремо для корпусу і кришок. Корпус посуду витримують

протягом 15 хв. у печі при температурі 200°С з наступним зануренням у воду (температура 15°С).

Перевірка термостійкості кришок здійснюється шляхом витрим­ки їх у печі при температурі 120°С протягом 15 хв. з наступним зану­ренням у воду (температура 15°С). Результати випробувань будуть задовільними, якщо всі вироби витримали цей перепад температур.

Результати роботи записати у табл. 7.

Таблиця - 1. Результати дослідження зразків товарів зі скла

№ п/п	Назва виробу	Вид скла	Спосіб формування	Вид декору	Термостійкість
1	2	3	4	5	6

Результати дослідження якості та дефекти, що виявлені оформили в таблиці 2.

Таблиця – 2. Оцінка якості скляних виробів

Найменування дефектів та показників	Вимоги ГОСТ	Результати дослідження	Відповідність
1	2	3	4

За остаточними результатами оформили висновок.

Питання для самоконтролю:

1. Основні ознаки класифікації скляного посуду.

2. Відмітні особливості келиха від фужера, чарки від бокальчика,
вази для цукерок від вази для фруктів.

3. Поняття художньо-декоративних виробів.

4. Які види належать до художньо-декоративних виробів?

5. Особливості асортименту господарського посуду.

6. Що входить у товарознавчу характеристику скляного кухонного посуду?

7. Назвіть основні дефекти скломаси та їх вплив на якість посуду.

Література:

1. Агбаш В.А. Товароведение непродовольственных товаров – М.:Экономика, 1998г.

2. Акимов И.У. Товароведение промышленного сырья и материалов. – Ташкент: УКИТУВШ, 1999г.

3. Алексеев Н.С. Товароведение хозяйственных товаров. Т.1 – М.: Экономика, 2001г.

4. Шепелев А. Ф., Печенежская И. А. Товароведение и экспертиза древесно-мебельных и силикатно-строительных товаров. Серия «Учебники и учебные пособия» - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. – 352с.

5. Методические рекомендации по организации таможенного досмотра отдельных видов товаров. //Приложение к ТКУ//.

6. Основы таможенного дела в Украине: Учеб.пособие/ Под ред. Н.Н. Каленского, П.В.Пашко.-К.: О-во «Знання», КОО,2003.-35-79

Тема № 4

Вивчення видів кераміки та оцінка якості

Мета. розпізнавання видів кераміки та декору керамічних побутових товарів; оцінка якості керамічних виробів.

Матеріальне забезпечення. Паспортизований комплект кера­мічних виробів, зразки керамічних виробів, каталоги,ілюстрації, проспекти, альбоми, чинні НТД, вимірювальні інструменти,

Контрольні питання

1. Вплив вихідних матеріалів на основні споживчі властивості кераміки.

2. Відмітні ознаки фарфору від фаянсу га причини цих відмінностей.

3. Охарактеризувати види декору кераміки

4. Привести класифікацію та асортиментну характеристику керамічних виробів.

5. Які основні принципи визначення сорту керамічного посуду?

6.Які показники споживчих властивостей впливають на сорт фарфорового

посуду?

7. Які групи дефектів передбачені у стандартах на фарфоровий і

фаянсовий посуд?

Зміст роботи:

1. Вивчення видів кераміки за зовнішніми ознаками.

2. Вивчення видів декорування кераміки.

3. Визначення дефектів керамічного посуду.

4. Оцінка якості керамічного посуду.

Методика виконання практичних досліджень

Вивчення видів кераміки за зовнішніми ознаками

Керамічні побутові товари насамперед класифікуються видами кераміки на фарфорові, фаянсові, майолікові, напівфарфорові, тонко кам’яні та гончарні. Тому необхідно чітко відрізняти їх між собою за зовнішніми та іншими ознаками, порівнюючи асортимент цих видів кераміки, відмічати їх особливості за функціональним призначенням, видами, фасонами виробів, декором тощо. Характерними ознаками при встановленні виду кераміки будуть колір та відтінок, тембр звуку при постукуванні, просвічуваність, характер нанесення та вид глазурі і декору тощо.

Користуючись таблицею 1, вивчити основні види кераміки.

Таблиця -1. Види кераміки

№ п/п	Види і різновиди кераміки	Колір черепка, просвічуваність	Звук при ударі	Спосіб виготовлення виробів
1	2	3	4	5
1.	Гончарна кераміка	червоно-коричневий	глухий	метод пластичного формування
2.	Майоліка гончарна	червоно-коричневий	глухий	лиття
3.	Майоліка фаянсова	біло-жовтий (сіруватий)	глухий	лиття
4.	Напівфарфор	білий з сіруватим відтінком	високий, але нижче, ніж фарфору	лиття, рідше пластичне формування
	Фарфор твердий	білий з голубуватим відтінком, просвічує при товщині 2,5мм	високий	пластичне формування
6.	Фарфор м’який польовошпатовий	білий з голубуватим відтінком, висока просвічуваність	високий	лиття
7.	Фарфор м’який кістяний	білий, висока просвічуваність	високий	лиття
8.	Фарфор низкотемпературний	білий з сіруватим відтінком, покритий кольоровими глазурями	високий	напівсухе пресування
9.	Фаянс	білий з жовтуватим відтінком	високий	пластичне формування, напівсухе пресування

Результати вивчення різних видів кераміки (5 зразків) за­нести до табл. 2.

Таблиця – 2. Дослідження видів кераміки за зовнішніми ознаками

№ п/п	Найменування та призначення виробу	Вид декору	Звук при ударі	Вид кераміки

Необхідно ознайомитись з ілюстраціями до переліку декору, який наносять на фарфорові та фаянсові вироби. За допомогою колек­ції паспортизованих зразків товарів, альбомів, каталогів, проспектів з'ясувати характерні особливості різних видів декорування кераміч­них побутових товарів. Звернути увагу на характер розташування декору на виробах, за якими прикраси ділять на розкидні, бортові, букетом, суцільні та ін. Результати вивчення видів та способів декорування різних видів кераміки (фарфор, фаянс, майоліка, тощо) записати до табл. 4.

Види та характеристика декорування керамічних виробів представлені у таблиці 3.

Таблиця – 3. Види декорування керамічних виробів

№ п/п	Назва декору	Характеристика декору
1	2	3
1.	Живопис	Відрізняється від інших видів наявністю слідів від кісті
2.	Крите - суцільне - полукритє   - низхідне - крите з прочисткою	Покриття виробу фарбою. - весь виріб покривається суцільною фарбою. - поверхня виробу пофарбована лінією шириною до 20мм; - поступовий перехід від суцільного до ні. - у суцільному крите залишають ділянки різних форм
3.	Вусик	лінія золотом або краскою до 1мм;
4.	Отводка	лінія золотом або краскою 1 - 3мм;
5.	Стрічка	лінія золотом або краскою більш 3 мм;
6.	Печать	графічний, переважно однокольоровий малюнок. Печатний малюнок контурний, складається із дрібних штрихів, рисків.
7.	Трафарет	малюнок наносять за допомогою пульверизатора через трафарет. При застосуванні одного трафарету малюнок однокольоровий, при декількох - багатокольоровий. Ознаки: ділянки малюнка чітко відкреслені.
8.	Штамп	однокольоровий малюнок, який повторюється на виробі, наносять за допомогою резинового штампу фарбою або золотом.
9.	Декалькоманія (деколь)	однокольоровий або багатокольоровий малюнок, наносять за допомогою перевідних картинок. Відрізняється від живописі відсутністю слідів від кісті.
10.	Шелкографія	Фарбу давлять за допомогою сітчастого трафарету. Малюнки яскраві, кольорові, різної складності, добро бачені штрихи та крапки.
11.	Фотокераміка	декор у вигляді портретів, пейзажів, перенесені від фотопластинок.
12.	Арабеска	вузький бортовий орнамент, нанесений від руки золотом або фарбою.
13.	Бліці	рельєфні мазки безкольоровою фарбою підкреслення світлих деталей малюнка.
14.	Пестріння	часткова розмальовка фарбою або золотом для підкреслення окремих деталей.

Рис. 1. Декорування керамічного посуду:

1 – стрічка; 2 – отводка; 3 – усік; 4 – трафарет; 5 – штамп бортовий; 6 – печать; 7 – крите; 8 – штамп розкидний; 9 – фотокераміка; 10 – декалькоманія; 11 – живопис; 12 – розділка рельєфу

Рис. 2. Декорування керамічних виробів за характером положення та кількості малюнку

1 – букет; 3- розкидний з великим малюнком; 4 – бортовий з великим букетом; 5,6 – бортовий; 7,8 – всебічний

Таблиця – 4. Дослідження видів кераміки за зовнішніми ознаками

№ п/п	Найменування та призначення виробу	Вид декору	Звук при ударі	Вид кераміки
1	2	3	4	5

Необхідно ознайомитись зі змістом чинних НТД на керамічний посуд. Так, у ГОСТ 28390-89 "Изделия фарфоровые. Технические условия" у табл. 3 приведені найменування дефектів, в їх визначення - в додатку до цих стандартів.

Використавши також стенд "Дефекти керамічного посуду", необхідно записати результати вивчення дефектів до табл.

Таблица – 5. Дефекти керамічних виробів

№ п/п	Назва дефекту	Характеристика
1	2	3
Дефекти черепка
1.	Деформація	Виникає при неоднорідній структурі керамічної маси, що веде до неоднорідної усадки при сушці і обжину.
2.	Недостатня просвітність	Характерна для черепка фарфору.
3.	Недостатня близня черепка	Черепок має жовті, сірі або блакитні відтінки. Виникає при неправильному обжину.
4.	Бульбашки та цятки	Здуття на поверхні черепка внаслідок створення при обжигу газоподібних речовин.
5.	Сліпиш	Слід від спікання в процесі обжину виробів при доторканні.
6.	Неправильне монтування деталей	Невірне прикріплення ручок, ніжок та інш. деталей.
7.	Вибоїни, вищербини	невеликі поглиблення на краю виробів
8.	Мушки	коричневі або чорні крапки на поверхні виробу, виникає при обжигу внаслідок попадання в масу окисів заліза.
9.	Підрив приставних деталей	сквозні або несквозні тріщини, бачені під шаром глазурі. Виникає під час сушіння або обжигу.
Дефекти глазурування
10.	Навтьоки глазурі	Дрібні поглиблення у вигляді булавочних надколів поверхні глазурі, які знижують гігієнічні властивості.
11.	Плішини	місця, не покриті глазур’ю в результаті поганого прочищення
12.	Цек	Дрібні (волосяні) тріщини глазурі, які погіршують гігієнічні властивості та приводять до потемніння поверхні. Зустрічаються на фаянсовому або майоліковому посуду
13.	Сухість глазурі	Місця з дуже тонким шаром глазурі. Посуд має шершаву поверхню, без блиску.
14.	Матовість глазурі	Знижений блиск глазурі.
15.	Задувки	фарбування глазурі в деяких ділянках в темно-бурий або жовтий колір, внаслідок попадання продуктів палива на виріб.
16.	Летелий край	відсутність глазурі на деяких ділянках
Дефекти декорування
17.	Нездожіг фарби	результат низької температури муфельного обжину, малюнок тусклий, блідий і шершавий.
18.	Пережигання фарби	результат високої температури муфельного обжигу, при якому фарбі темніє.
19.	Шарування фарби	результат недостатньо високої температури муфельного обжину. Рисунок матовий, легко відстає від поверхні, якщо потерти папером.
20.	Подряпини	виникають при необережності під час муфельного обжигу.
21.	Помарки фарбою	крапки і невеликі плями фарби, які виникають при неакуратному декоруванні.

Результати дослідження якості та дефекти, що виявлені оформили в таблиці 2.

Таблиця – 2. Оцінка якості скляних виробів

Найменування дефектів та показників	Вимоги ГОСТ	Результати дослідження	Відповідність
1	2	3	4

За остаточними результатами оформити висновок.

Рис. 1. Деформація тарілок Рис. 2. Щербини

Рис. 3. Розрив черепка Рис. 4. Неглазурована поверхня

Рис. 5. Визначення деформації Рис. 6. Неправильне з’єднання ручки

тарілок за допомогою вимірювального клину

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте види і різновиди кераміки.

2. Основні етапи виробництва керамічних виробів.

3. Види декорування керамічного посуду.

4. Які основні принципи визначення сорту керамічного посуду.

5. Які показники споживчих властивостей вливають на сорт фарфорового посуду.

Література:

1. Агбаш В.А. Товароведение непродовольственных товаров – М.:Экономика, 1998г.

2. Акимов И.У. Товароведение промышленного сырья и материалов. – Ташкент: УКИТУВШ, 1999г.

3. Алексеев Н.С. Товароведение хозяйственных товаров. Т.1 – М.: Экономика, 2001г.

4. Шепелев А. Ф., Печенежская И. А. Товароведение и экспертиза древесно-мебельных и силикатно-строительных товаров. Серия «Учебники и учебные пособия» - Ростов-на-Дону: «Феникс», 2002. – 352с.

Дата добавления: 2015-07-19