Читайте также: |
|
Україна – це милозвучна мова, вишитий рушник, задушевна лірична пісня. Україна багата своїм декоративно-прикладним мистецтвом. Одним з найчарівніших видів є вишивка. Вона здавна прикрашала український побут і часом являла собою шедеври мистецтва. Неможливо уявити українську хату без вишиваних рушників, килимів, ліжників, наволочок, серветок.
Вишивка – один з найбільш поширених і улюблених в Україні різновидів народної творчості. Її твори – це піднесений світ краси і фантазії, поетичного осмислення природи, схвильована розповідь про думки та почуття людини, світ натхненних образів, що сягають своїм корінням далекого минулого.
Узори вишивки – це мистецтво високої етичної наснаги простого і водночас декоративного мислення. У вишивці, як і в народній пісні, майстрині відбивали свої заповітні мрії про краще майбутнє, свої споконвічні прагнення.
В орнаментах вишивок ніколи не буває зайвої лінії, кожна рисочка має своє певне значення. Людина завжди прагне прикрасити своє нелегке життя. Зробити радісною важку щоденну працю. Отоді за допомогою нитки та голки на простому полотні виникали неперевершені візерунки вишивок.
В Україні любили і вміли вишивати скрізь. Але кожен район, навіть кожне село мало свої улюблені кольори, свої місцеві узори. Послухаймо зараз розповідь про особливості полтавської вишивки.
Вишивкою прикрашали також одяг. Одним з найкрасивіших його елементів була сорочка. Вишита сорочка була ознакою гідності, працьовитості дівчини, жінки.
Готуючись вийти заміж, дівчата готували собі вишитий одяг. Деякі заможні дівчата готували собі до заміжжя 50, 80, а іноді й понад 100 сорочок з тонко виробленого полотна: для буденної роботи, для свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для усіх потреб протягом життя.
Дата добавления: 2015-07-19; просмотров: 65 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Світ казковий і правдивий | | | ПРО РУШНИК |