Методика проведення аудиту виконання бюджетних програм.

Реалізація завдань аудиту ефективності виконання бюджетних програм передбачає визначення послідовності його здійснення.

Для проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм, як правило, створюється аудиторська група. Аудитори, які входять до складу цієї групи, повинні мати достатньо знань та володіти необхідними навичками з проведення контрольних заходів

До початку проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм головному розпоряднику бюджетних коштів за досліджуваною програмою (відповідальному виконавцю) не пізніше, ніж за 10 днів до початку проведення аудиту ефективності, надсилається повідомлення про проведення аудиторського дослідження ефективності виконання бюджетної програми (див. нижче зразок листа повідомлення про проведення аудиторського дослідження ефективності виконання бюджетної програми).

Підготовка до аудиту полягає в початковому вивченні питань, пов'язаних з досліджуваною програмою (попередній аудит), у подальшій розробці програми аудиту.

Попередній аудит починається зі збору даних про досліджувану бюджетну програму для збільшення знань аудитора про неї, визначення результативних показників бюджетної програми або критеріїв оцінки.

Як правило, критеріями оцінки є результативні показники, У разі недостатності таких показників паспорта бюджетної програми або за відсутності чітких показників виконання бюджетної програми необхідно разом з головним розпорядником (відповідальним виконавцем) визначити найбільш значущі звітні дані про надані послуги, виконані роботи, реалізований продукт або фінансовий результат, що можуть характеризувати досягнення мети бюджетної програми.

Збір інформації в процесі аудиту ефективності може проводитися як за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу, так і за письмовим зверненням до нього органів ДКРС.

Збір інформації за місцезнаходженням учасника бюджетного процесу здійснюється на підставі направлення, виданого керівником органу ДКРС або його заступником.

Аудитор зобов'язаний пред'явити керівнику учасника бюджетного процесу направлення па право проведення аудиту ефективності і на його прохання розписатися в журналі відвідування учасника бюджетного процесу.

На першому етапі проведення аудиту ефективності державним аудитором вивчаються питання, пов'язані з досліджуваного програмою.

З цією метою державний аудитор збирає дані про досліджувану бюджетну програму, визначає результативні показники бюджетної програми або критерії її оцінки.

Дані доцільно зібрати за декілька років, що підвищить достовірність оцінки ефективності виконання бюджетної програми.

На підставі зібраних даних необхідно:

—оцінити рівень досягнення результативних показників бюджетної програми шляхом співвіднесення фактично одержаних і запланованих результативних показників;

—оцінити ефективність програми шляхом порівняння забезпеченого рівня виконання результативних покази и кін про грами та рівня їх фінансування.

Є декілька рівнів оцінювання виконання бюджетної програми:

- ефективний (рівень виконання показників продукту, ефективності, якості перевищував або дорівнював рівню забезпеченого фінансування);

- недостатньо ефективний (рівень виконання деяких показників продукту, ефективності, якості був менший, ніж забезпечений рівень фінансування);

- неефективний (рівень показників виконання показників продукту, ефективності, якості був значно менший, ніж забезпечений рівень фінансування).

Якщо виконання бюджетної програми оцінено як ефективне, на етапі попереднього аудиту керівництвом органу ДКРС може бути ухвалене рішення про скасування аудиторського дослідження.

На основі аналізу виконання результативних показників бюджетної програми, залежно від того, які показники бюджетної програми виконувалися найгірше, необхідно сформулювати проблему у виконанні бюджетної програми, тобто проблему аудиту.

Проблема аудиту ефективності – це невиконання запланованих результативних показників бюджетної програми шляхом неефективного використання бюджетних коштів.

Сформульована проблема повинна бути актуальною, реальною, має хвилювати уряд, громадян, потребувати глибокого вивчення па предмет її усунення.

Після визначення проблеми для підготовки програми аудиту збираються дані з різних джерел, які характеризують бюджетну програму. Такими даними можуть бути: інформація про діяльність головного розпорядника бюджетних коштів за програмою (відповідального виконавця) і його органів на місцях, механізми управління і форми контролю головного розпорядника за виконанням програми, законодавче, економічне та інше, середовище, заходи для забезпечення функціонування бюджетної програми і т. ін.

На підставі аналізу зібраних даних визначаються гіпотези аудиту, які можуть стосуватися кожної стадії проходження бюджетних коштів: планування, розподілу, використання, контролю.

Гіпотези аудиту – припущення аудитора (здогадки) щодо причини виникнення й існування проблем, недосконалості певних позицій в організації виконання бюджетної програми.

Приклади гіпотез аудиту:

- через недостатнє обґрунтування реальних потреб у коштах затверджено занижені асигнування, внаслідок чого не досягнута мета реалізації бюджетної програми;

- відсутність чітких критеріїв відбору учасників виконання програми спричинила розподіл бюджетних коштів тим одержувачам, які не змогли їх освоїти;

- відсутність, неузгодженість нормативно-правової бази щодо порядку проходження бюджетних коштів спричинила дублювання обов'язків учасників програми і уникнення відповідальності за досягнення результатів;

- відсутність повної, достовірної і своєчасної інформації, взаємодії учасників бюджетної програми не дозволила оперативно управляти бюджетними коштами;

- складна процедури оформлення документів, недоліки в обслуговуванні зашкодили своєчасному і повному використанню бюджетних коштів, внаслідок чого робота не була виконана.

За результатами проведеної роботи розробляється програма аудиту, в якій конкретизуються період його здійснення, мета і процедури, зазначаються гіпотези аудиту і методи їх дослідження.

Проведення аудиту ефективності виконання бюджетних програм. (II етап) передбачає такі стадії:

- збирання даних, їх узагальнення і аналіз з метою підтвердження або спростування висунутих гіпотез аудиту;

- підготовка висновків і пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень виконання бюджетної програми;

- обговорення результатів з учасниками аудиту ефективності.

Державний аудитор з метою аналізу висунутих гіпотез за допомогою різних методів досліджує широке коло питань.

На всіх етапах і стадіях аудиту ефективності застосовується порівняння в динаміці показників діяльності галузі, міністерства, підприємства, установи (до і після затвердження програми); планових і звітних показників; відповідних показників у одержувачів бюджетних коштів і суб'єктів господарювання, які не брали участі у виконанні бюджетної програми; показників з кращих вітчизняних та зарубіжних проектів у минулому у сфері реалізації бюджетної програми, технологічними та іншими нормами тощо. На всіх етапах і рівнях процесу дослідження може проводитися опитування у формі анкетування

Основні вимоги до складання анкет:

- анкета повинна містити не більше 12 запитань;

- запитання формуються в порядку від простих до складних

- лаконічність запитань (не більше 15 слів);

- однозначність запитань;

- охоплення не менше 5 % користувачів програми;

- опитуваних потрібно запевнити в тому, що анкети є анонімними і зібрані дані будуть використані в узагальненому вигляді.

Безпосередній корівник аудитора (керівника аудиторської групи) систематично контролює хід проведення аудиту ефективності, виконання його програми, дотримання термінів та обґрунтованість висновків.

Дата добавления: 2015-07-19