Церква Успіння Пресвятої Богородиці

Українська Греко-Католицька Церква на буковинських теренах має давню історію, яка налічує вже понад два століття.

Фундатором цього храму був українець Тадей Туркул, буковинський боярин із шанованого давнього роду. Протягом століть боярський рід Туркулів належав до так званої руської партії бояр Молдавського князівства, які виступали проти підпорядкування цієї землі Османській імперії.

Спершу українці молилися в костелі, при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці. А в 1820 р. чернівчанин Тадей Туркул подарував земельну ділянку та пожертвував невелику суму грошей для побудови греко-католицького храму. Трохи більше як через рік, 10 червня 1821 р., чернівецькі греко-католики урочисто увійшли до свого нового храму. У 40-ві рр. XIX ст. церкву розбудували, з Італії привезли іконостас та два вівтарі, у розписі ікон яких брав участь відомий польський іконописець Адам Отеховський (сьогодні можна побачити його автограф на іконі Ісуса Христа). Невдовзі після того храм збагатився іконою Матері Божої.

З вдячності до Тадея Туркула та його грошей, храм в Чернівцях протягом кількох десятиліть носив ім'я святого Тадея, цим же іменем називалося і церковне братство, засноване 1834 року - перша українська громадська організація на Буковині.

Варто зазначити, що до греко-католицька церковної громади належало чимало суспільно – політичних та культурно - освітніх діячів нашого краю, це – професор Чернівецького університету Ігнатій Онишкевич, Степан Смаль – Стоцький, Омелян Калужницький, І.Темінський. А, Шанковський, С Виницький, І.Окупевський, також видатні буковинські письменники – Юрій Федьковим та Ольга Кобилянська. Доречі саме в цьому храмі відспівували Ольгу Кобилянську. Неодноразово відвідував храм й Андрій Шептицький і завжди його приїзд ставав важливою подією у духовному житті краян. Шептицький робив велику справу проповідуючи та навчав у церквах катехизму молоді, оглядав школи та культурні українські товариства.

Простоявши понад сто років, церква була істотно перебудована у стилі українського бароко за проектом відомого вченого та політика, чернівчанина Володимира Залозецького. Вже таким ми й бачимо храм нині. У 1937 р. оновлений храм був освячений на честь великого церковного свята Успіння Пресвятої Богородиці, надзвичайно шанованого в українській церковній календарній традиції.

З приходом більшовицької влади на Буковину церква зазнала гоніння та переслідування. Уже у 1946 році на Буковині було заборонено богослужіння в українських Греко – Католицьких церквах. Священники та громада були змушені йти в підпілля. Собор Успіня Пресвятої Богородиці було передано в підпорядкування Православної церкви Московського Патріархату. Частина вірних УГКЦ перейшли до Римо – Католицького костьолу, а частина до Православної Церкви. Довгий час вірні УГКЦ збирались. В1961 році собор було закрито повністю та за радянською звичкою, перетворили на склад хімікатів. Старі фрески не витримали такої напруги. Дивом вцілів іконостас, що зберігався в Миколаївській дерев'яній церкві, повернувся на своє місце 1990 року, коли храм знову повернули греко-католицькій громаді міста.

Відремонтований собор органічно вписався в архітектурний ансамбль нашого міста і красується своєю архітектурою, немов щойно побудований.

На його території встановлено Пам’ятний Хрест на честь 400-ліття Берестейської унії. Автором пам’ятника є декан церкви Валерій Сиротюк, архітектор – Степан Допіра.

Дата добавления: 2015-12-01