Читайте также:
|
Хімічний склад та морфологія скелетних елементів покладено в основу систематики губок. У представників класів Calcispongia (вапнякові губки) скелет складається з вапнякових спікул. У представників класу Hyalospongiae (скляні губки) скелет утворений спікулами з діоксиду силіцію. У представників класу Demospongia (звичайні губки) скелет складається з кремнеземових спікул, спогінових волоконець (білкова речовина, що за хімічним складом нагадує шовк) або їхніх комбінацій.
Клас Вапнякові губки (Calcispongiae, або Calcarea) Це морські губки з вапняним скелетом. Скелетні голки можуть бути трьохосьовими, чотирьохосьовими і одноосьовими. Серед вапнякових губок зустрічаються поодинокі келихоподібні або трубчасті форми, а також колоніальні всіх трьох типів будови. Їх розміри не перевищують 7 см у висоту. Представниками цього класу можуть слугувати келиховидна губка Sycon і колоніальна Leucandra.
Клас Скляні губки (Hyalospongiae, або Hexactinellida) Це переважно великі, глибоководні морські форми з кремнієвим скелетом, що складається з триосьових голок (тому їх називають шостипроміневі). Іноді окремі голки редукуються, а в ряді випадків голки спаюються між собою і утворюють амфідіскі або складні решітки - корзинка Венери (Euplectella asрег).
Клас Звичайні губки (Demospongiae) Розглянутий клас включає переважна більшість сучасних видів губок. У них скелет кремнієвий в поєднанні зі спонгіновими нитками. Але у деяких видів кремнієві голки редукуються і залишається лише спонгіновий скелет. Кремнієві голки - чотирьохосьові або одноосьові. Звичайні губки різноманітні за формою, розмірами, забарвленням - кубок Нептуна (Poterion neptuni), туалетна губка (Spongia zimocca).
У прісних водоймах губки мають велике значення оскільки є фільтраторами води (губка розміром в 7 см за добу відфільтровує 23 л води). Промислові губки використовуються людиною для миття (Spongia officinalis) лікування (бодяга Spongilla lacustris); у промисловості – як абразив, фільтр. Деякі види губок приносять шкоду, наприклад, так звані свердлячі губки (Cliona), що порушують вапнякові відкладення, коралові рифи, раковини молюсків, тим самим порушуючи берегову лінію, заважаючи вирощуванню устриць на плантаціях.
Головною причиною, яка перешкоджає масовому розповсюдженню різних видів губок, є відсутність відповідного субстрату. Більшість губок не може жити на мулистому дні, оскільки частинки мулу закупорюють пори, що призводить до загибелі тварини. Великий вплив на поширення мають солоність і рухливість води, температура.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав