|
Читайте также: |
Адміністративно-правова норма — це обов'язкове правило поведінки, яке встановлене і охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що ви никають, змінюються і припиняються у сфері державного управління.Структура адміністративно-правової норми — це її внутрішня будова, визначений порядок взаємозв'язку, взаємообумовленості і взаємозалежності складових частин норми.Структура адміністративно-правової норми, як правило, традиційна і складається з трьох компонентів: гіпотези, диспозиції і санкції. Разом з тим, норми адміністративного права можуть містити разом із санкцією і заохочення.Гіпотеза вказує на фактичні умови, за наявності яких слід керуватися даною нормою. Вона може бути абсолютно визначеною або відносно визначеною, тобто містити елементи адміністративного розсуду.Диспозиція — це саме правило поведінки, яке сформульовано у вигляді приписів, заборон, дозволень (16-річно-му громадянину необхідно здійснити низку дій, щоб одер жати паспорт; призовник зобов'язаний особисто з'явитися до військкомату).Санкція вказує на вплив, який застосовується державою у випадку порушення тих чи інших правил, передбачених нормою, тобто це конкретний захід дисциплінарного або адміністративного примусу.
Види адміністративно-правових норм. У зв'язку з тим, що адміністративно-правові норми різняться за своєю регулюючою спрямованістю, своїм юридичним змістом, їх класифікують за видами.Найпоширенішими є наведені нижче класифікації.
За спрямованістю змісту:
§ такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб'єктів.
§ такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності.
§ такі, що встановлюють порядок проходження державної служби, права і обов'язки державних службовців.
§ такі, що визначають способи і порядок забезпечення законності в державному управлінні, наприклад:
§ такі, що регулюють управління окремими галузями (соціально-культурною, адміністративно-політичною тощо), державними функціями і територіями, наприклад:
§ норми, що встановлюють права і обов'язки громадян у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності держави, у тому числі адміністративну відповідальність за порушення громадянами своїх обов'язків. Це право на об'єднання в політичні партії і громадські організації, право на внесення пропозицій щодо поліпшення діяльності органів управління тощо.
За адресами або суб'єктами: • адресовані органам державно-виконавчої влади;
• адресовані іншим державним виконавчо-розпорядчим органам;
• адресовані державним службовцям;
• адресовані державним підприємствам, закладам, організаціям;
• адресовані недержавним об'єднанням, підприємствам, закладам;
• адресовані громадянам.
За формою припису: зобов'язуючі, заборонні, повноважні, стимулюючі,рекомендаційні.
За галузевою належністю: матеріальні, процесуальні.
За межею дії: у просторі, у часі
За ступенем загальності: загальні, міжгалузеві, галузеві, місцеві.
За повнотою викладених велінь: визначені; бланкетні.
За юридичною силою: викладені в законах; в указах; в постановах; в рішеннях; в наказах тощо.
3. Поняття та склад адміністративно процесуальних відносин.Субєкти адміністративно-процесуальних правовідносин.Класифікація адміністративно процесуальних правовідносин
адміністративно-процесуальні відносини – це результат впливу адміністративно-процесуальних норм на поведінку учасників адміністративного процесу, у зв’язку з чим між ними виникають певні правові зв’язки.
Основними передумовами виникнення адміністративно-процесуальних правовідносин є:
юридична – наявність норми адміністративно-процесуального права. Норма права, це нібито "правова шапка" яку одягають на суспільні відносин та створюють таким чином правовідносини;
соціально-правова – наявність кореспондуючих матеріальних правовідносин, тобто матеріальні правовідносини реалізуються за допомогою процесуальних. Відсутність матеріальних правовідносин, закономірно призводить до безрезультатності існування процесуальних. Головне призначення процесуальних правовідносин забезпечити функціонування матеріальних, тобто заставити їх діяти. Таким чином, процесуальні правовідносини завжди є похідними від матеріальних та виникають лише з метою практичної реалізації останніх;
фактична передумова – адміністративно-процесуальні відносини виникають, змінюються та припиняються лише з настанням конкретних життєвих обставин, які прийнято називати юридичними фактами.
Адміністративно-процесуальні правовідносини характеризуються наявністю внутрішньої структури, елементами якої є: суб'єкти, об'єкт та зміст. Суб'єкти адміністративно-процесуальних правовідносин - це органи публічної влади (їх посадові особи), фізичні та юридичні особи, які вступають у фактичні соціально-правові зв'язки з приводу реалізації встановленого адміністративно-процесуальним законодавством порядку вирішення адміністративних справ.До безпосереднього вступу у реальні адміністративно-процесуальні правовідносини будь-який суб'єкт є звичайним носієм відповідних суб'єктивних прав і обов'язків
можна виділити три основні категорії суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин:
1) суб'єкти, під проводом яких здійснюється адміністративний процес (так звані, лідируючі суб'єкти);
2) суб'єкти щодо яких вирішується справа (зацікавлені сторони);
3) допоміжні суб'єкти (перекладачі, експерти, спеціалісти тощо). Варто відзначити, що у різних випадках одна й та сама особа (орган, установа, організація) може належати до різних категорій суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин.
У галузевій теорії існує велика кількість класифікацій адміністративно-процесуальних правовідносин.
1. Відповідно до сфери суспільного життя, у якій вони функціонують, адміністративно-процесуальні правовідносини поділяються на такі види:
- правовідносини, що складаються у сфері економіки;
- правовідносини, що складаються у політичній сфері;
- правовідносини, що складаються у сфері підприємництва;
- правовідносини, що складаються у соціально-культурній сфері і т.д.
Адміністративно-процесуальні правовідносини формуються у різних сферах адміністративного процесу, кожній з яких відповідає конкретне адміністративне провадження.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 95 | Нарушение авторских прав