|
Читайте также: |
Першим штучним супутником став «Супутник-1», запуском якого 4 жовтня 1957 Радянським Союзом започаткована радянська програма «Супутник» під керівництвом Сергія Корольова. Подія також стала початком космічної гонки між СРСР та США.
Виміри орбітального відхилення «Супутника-1» допомогли визначити густину високих атмосферних прошарків. З його допомогою було досліджено розповсюдженнярадіосигналів у іоносфері. Так як корпус супутника був наповненим стислим азотом, він також надав першу змогу виявлення метеороїдів, оскільки їх проникнення через зовнішню поверхню відобразилося б на температурних даних, які надсилалися на Землю. Однак, оскільки неочікуване оголошення успіху радянського космічного апарату викликало у Сполучених Штатах «Супутникову кризу» та у рамках холодної війни розпалило космічну гонку, політичне значення «Супутника-1» значно переважало наукове.
3 лютого 1957 відбувся запуск «Супутника-2», який доправив космосу першу живу істоту земного походження — собаку на прізвисько Лайка.
У травні 1946 року, в рамках американського аналітичного проекту RAND було видано «Попередній проект експериментального орбітального космічного корабля», який стверджував, що «штучний супутник із відповідним облаштуванням може стати одним з наймогутніших наукових інструментів двадцятого сторіччя». Розпочатий 1945 року розгляд можливості запуску Сполученими Штатами штучних супутників очолювало Бюро аеронавтики Військово-морських сил США. Згодом, проектом RAND під керівництвомВійськово-повітряних сил США було опубліковано вищевказаний звіт, за якого вважалося однак, що потенційна можливість військового застосування супутників мала; натомість вони розглядалися у якості наукового, політичного та пропагандистського інструменту. У 1954 міністр оборони США заявив, що «не знає ніякої американської супутникової програми».[ Джерело? ]
29 липня 1955, Білим домом оголошено намір запустити штучні супутники до весни 1958 року; ця програма стала відомою як проект «Авангард». 31 липня Радянський Союз оголосив намір запустити супутник до осені 1957.
Під тиском Американського ракетного товариства, Національного наукового фонду США, та назріваючого Міжнародного геофізичного року, військовий інтерес було поновлено, і на початку 1955 повітряні та морські сили США почали працювати над конкуруючим проекту «Авангард» проектом «Орбітер», який для запуску супутників передбачав використання ракети «Юпітер-С». Проект мав успіх, і 31 січня1958 року «Експлорер-1» став першим супутником Сполучених Штатів.
Найбільшим штучним супутником, що на сьогодні знаходиться на Земній орбіті, є Міжнародна космічна станція.
Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 1 | Нарушение авторских прав