Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Наш розум порівнюється: 1) з землею, 2) з садом, 3) з чис­тою дошкою.

Читайте также:
  1. Адміністративна юристдикція:основні підходи до розуміння.Підвідомчість адміністративних справ.підвідомчість справ адміністративним судам
  2. Горе без розуму!
  3. Заперечення традиційного розуміння філософії.
  4. Любов очищує духа. «І полонимо усякий розум на послух Христові».
  5. Любов полегшує розуміння. «Та ж Отець ваш небесний знає, що того всього треба вам».
  6. Основні підходи до розуміння публічного адміністрування та його еволюція

Того ж учать нас і предмети, яким уподібнюється наш розум. Бо чи не сприймає земля (з якою часто порівнюється в Святому Письмі наше серце) насіння всякого роду? Хіба одного і того ж саду не можна засівати різноманітними травами, квітами й аро­матичними рослинами? Звичайно, можна, якщо садівникові не бракує розуму і старанності. І чим більше різноманітності, тим приємніше буде видовище для очей, тим більше насолоди для нюху, тим кращий відпочинок для серця. Арістотель порівняв людську душу з чистою дошкою, на якій ще не було нічого напи­сано, але на якій, проте, можна було б написати все. Отже, подіб­но до того, як на чистій дошці тямущий у своїй справі письмен­ник міг би написати, а живописець – намалювати що завгодно, так у людському розумі однаково легко накреслити все тому, хто добре знає мистецтво навчання. Якщо цього не буває, то, безсум­нівно, що винна не дошка (якщо тільки вона інколи не буває ше­ршава), а невміння того, хто пише або малює. Різниця в тому, що на дошці лінії можна проводити лише до межі її країв, тоді як для письма і рисунка в розумі ти ніякої межі не знайдеш, тому що (як сказано вище) розум безмежний.

З воском, на якому відбиваються незліченні печатки

Влучно також наш мозок (ця майстерня думок) порівнюється з воском, на якому відбивається печатка або з якого ліпляться фі­гурки. Як віск набирає всілякої форми і з нього можна ліпити і знову переробити будь-яку зліплену фігуру, так і мозок, відбива­ючи образи всіх речей, все приймає, що тільки містить у собі світ. Цим порівнянням разом з тим влучно означається, що таке наше мислення і наше знання. Все, що збуджує мій зір, слух, нюх, смак, дотик, є для мене печаткою, через яку образ речі від­бивається у мозку і до того ж такою мірою, що, якби навіть від­далити річ від моїх очей, вух, носа і моєї руки, її образ залиша­ється вже в мене і не може не залишатися, якщо тільки через недостатню увагу образ не відбивається невиразно. Наприклад, коли я побачив якого-небудь чоловіка або заговорив з ним, якщо, гуляючи, побачив гору, ріку, поле, ліс, місто та ін., якщо коли-небудь почув грім, музику, які-небудь промови, якщо, прочитав що-небудь уважно в автора та ін., – все це відбивається в мозку і щоразу при згадуванні відтворюється так, начебто все це знову стояло в мене перед очима, лунало у вухах, вкуталося мною або я до нього дотикався. Хоч мозок сприймає одні враження, порів­нюючи з іншими, або більш роздільно, або уявляє більш ясно, або затримує міцніше, проте кожне з них він сприймає, уявляє і утримує так або інакше.


Дата добавления: 2015-12-01; просмотров: 64 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)